Про свято вишиванки і... дискредитацію

21 травня в День вишиванки народні депутати здебільшого прийшли на роботу в національних вбраннях. Аура цього дня виявилася корисною — народні обранці попрацювали досить плідно. Рясніючи в святкових тонах Верховна Рада, окрім низки змін до різних законодавчих актів, зробила перший крок до запровадження на законодавчому рівні реформи Міністерства внутрішніх справ. Зокрема були прийняті за основу такі проекти Законів — «Про органи внутрішніх справ», «Про Національну поліцію», «Про муніципальну варту» та «Про Державне бюро розслідувань».

Але повернімося до Дня вишиванок. Додамо трохи дьогтю. Як девальвується  національний символ, мені відомо як нікому. На моїх очах в Луганську деякі псевдопатріоти, які фактично працювали на Партію регіонів, частенько полюбляли вдягнути на себе вишиванку та замотатись в український прапор. Як наслідок, такі добрі, теплі, рідні кольори і візерунки для багатьох перетворилися на ознаку авантюризму або навіть навіженості. Скажу відверто, те що проросійські сили в Верховній Раді в День вишиванки не одягли її, мене втішило. Вони принаймні не стали своїми обличчями показово паплюжити близькі серцю символи. Чого не скажеш про окремих персонажів з начебто патріотичного боку, які працюють на команду ворога і показово носять національний орнамент.