Приємно вірити!
Так можна охарактеризувати безпрецедентний рівень довіри до української влади, зафіксований соціологами в березні. Уперше за роки незалежності Президенту України повністю довіряють 34,6% опитаних, уряду — 22,2%, Верховній Раді — 12,3%. Такі дані всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології та Фондом «Демократичні ініціативи» (опитані 2039 респондентів у віці від 18 років). Для порівняння ці ж показники в жовтні 2003 року були відповідно 7%, 7% і 5%, на початку осені минулого року — 7%, 10% і 2%. І в кожній статті, присвяченій результатам опитувань громадської думки, «День» вимушений був констатувати, що лідерами народної довіри є церква й армія, але аж ніяк не влада. Церква і зараз лідирує за цим показником (39,5%), але конкуренцію в рейтингу довіри їй складають уже не Збройні сили, а... новообраний Президент.
Коментуючи ці дані, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина БЕКЕШКІНА сказала позавчора на прес-конференції: «Раніше був стабільний переважно негативний баланс довіри практично до всіх владних і соціальних інститутів. Зараз ми фіксуємо небачену досі в Україні ситуацію, коли рівень довіри не лише до влади, а й до інших соціальних інституцій набув значного позитивного забарвлення. Навіть попри те, що склад Верховної Ради залишився таким самим, довіра до неї зросла. Різко зросла довіра до ЗМІ, СБУ». Соціолог охарактеризувала цю ситуацію як «певний кредит довіри, даний як новообраній владі, так і тій, що вже існувала».
Зі слів І. Бекешкіної, показники довіри могли б бути ще вищими, якби не «особлива думка» східного регіону. Можна зрозуміти, що населення сходу країни не дуже добре ставиться до Президента Віктора Ющенка, оскільки вони голосували за іншого кандидата. Але і до громадських організацій, політичних партій, банків, кредитним спілок рівень довіри жителів цього регіону дуже низький. На думку І. Бекешкіної, це означає, що «східний регіон є, обережно кажучи, дуже особливий. Люди значною мірою відчувають себе скривдженими та не довіряють не лише органам влади, а й іншим соціальним інститутам». Проте водночас, вважає соціолог, не можна не відзначити, що рівень довіри до В. Ющенка та Ю. Тимошенко зараз на сході вищий, ніж був протягом виборчої кампанії. «22% відносної довіри до Ющенка (це ті, хто, «швидше довіряє Президенту, ніж не довіряє») — це показник усе ж таки позитивний для цього регіону. При цьому 38% вагаються із визначенням свого ставлення до нового глави держави. Це можливий кредит довіри, який може бути використаний, а може піти в негатив», — зауважує І. Бекешкіна. Але, на її думку, владі треба враховувати, що в східному регіоні люди переважно не довіряють засобам масової інформації. Це означає, що виправити ситуацію зусиллями лише ЗМІ або якимись пропагандистськими кроками буде важко, і тільки майбутня політика влади може або покращити настрої людей в цьому регіоні, або погіршити.
Продовжує тему безпрецедентних показників оцінка українцями діяльності керівництва країни. Так, понад половину громадян України позитивно оцінюють діяльність Президента України Віктора Ющенка та прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко (по 54% респондентів). Трохи менша кількість тих, хто схвалює діяльність голови Верховної Ради Володимира Литвина — 49%. Баланс позитивних і негативних оцінок для кожного з керівників склав відповідно: +39,6%, +37,6% і +37,7%. Для порівняння соціологи надали аналогічні оцінки дій влади 10 років тому, коли на виборах переміг Леонід Кучма (дані від листопада 1994 року, п’ятий місяць після інавгурації, опитано понад 2000 респондентів). Тоді баланс оцінок тільки в президента Кучми був зі знаком плюс — 8%. У прем’єра Віталія Масола він становив - 22%, у спікера Олександра Мороза -9%.
Відповідаючи на запитання журналістів, Ірина Бекешкіна припустила, що безпрецедентний рівень довіри до Президента Ющенка знижуватиметься. «Після обрання рівень довіри до Президента завжди вищий, ніж через певний час, — пояснила вона. — Інша річ, до якого рівня він падатиме. Це залежить від того, наскільки нове керівництво виправдає надії громадян».
У зв’язку з наближенням парламентських виборів соціологи також досліджували рейтинги 23 партій — імовірних учасниць виборчої кампанії. Подолати закладений в ухваленому законі про вибори народних депутатів 3-відсотковий бар’єр на сьогодні мають шанси сім політичних сил — за умови їхньої самостійної участі в перегонах. Якщо у більш ранніх опитуваннях безумовним лідером подібних рейтингів виступав блок В. Ющенка «Наша Україна», то тепер, з його розпадом та утворенням партії на його основі, лідерство перейшло до партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко (15,9%), яка з такою електоральною вагою цілком може брати участь у виборах без союзників. Друге місце — за Партією Регіонів (15,6%), далі йдуть: Народний союз «Наша Україна» (8,2%), Комуністична партія і Партія «Наша Україна» (В. Пинзеника) (по 6,5%), Соціалістична партія (5%) і Народна партія України (В. Литвина) (3,9%). Розраховувати на місця в парламенті може також ПСПУ Наталії Вітренко (2,8%). Водночас Українська народна партія Юрія Костенка, яка не побажала приєднатися до «Народного Союзу «Наша Україна», поки що шансів на самостійний успіх не має — голосувати за неї готові лише 0,9% опитаних.
Зовсім інакший вигляд має передпарламентський розклад за умови блокування так званих провладних й опозиційних сил. Так, якщо до гіпотетичного Блоку Віктора Ющенка увійдуть НСНУ, БЮТ, НПУ, НРУ, УНП, Партія «Наша Україна» й УРП «Собор», то така політична сила може розраховувати на 35,6% місць у парламенті. А за умови блокування Партії регіонів з іншими опозиційними силами, такий блок може набрати на виборах 18,7%. Рейтинги СПУ та КПУ при цьому залишаються практично незмінними. Близько 20% опитаних поки що не визначилися зі своїми симпатіями та цілком можуть розглядатися всіма майбутніми учасниками виборів як їхній власний ресурсний потенціал.
