«Питання базової обізнаності з цим періодом — актуальне»

У зв’язку із 100-ю річницею жовтневого перевороту суспільна увага до цієї історичної події підсилилася. Ми поцікавилися в історика, який займається науковим дослідженням цього періоду, директора Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій, кандидата історичних наук, публіциста, лауреата Премії ім. Джеймса Мейса Володимира БОЙКА: наскільки українські історики опрацювали цей етап і наскільки українське бачення цих подій, вироблене істориками, донесено до широкого загалу...

— Історики провели колосальну роботу. Вони пройшли свій, дуже складний шлях — переоцінки подій, подолання внутрішнього цензора. Насправді він був страшніший за державного цензора. І його дійсно було подолано на межі 1989 — 1990 років. Дійсно цікаві, ґрунтовні публікації з’явилися ще до проголошення незалежності України, і ця тенденція потім тривала. За час, що минув, було піднято величезні масиви матеріалів, видано кілька збірок документів — Інститутом історії України, Інститутом археографії, джерелознавства, окремими дослідниками. У нас з’явилися цілі видавництва, які спеціалізуються на такого року літературі. Є що видавати. Попри нібито не дуже сприятливі зовнішні обставини, постійний брак фінансування, фахівці знаходили можливості й час, щоб цим займатися: на тему Української революції захищено кількасот кандидатських дисертацій, десятки докторських.

Зараз можемо говорити, можливо, про новіші підходи в сенсі методології. А в сенсі масивів матеріалів — нові джерела час від часу з’являються, але вже не в такому обсязі, як раніше. Очевидно, ми підійшли до такого етапу, де нам було б цікаво на знайомі речі подивитися з точки зору новітніх методологій, які використовуються в історичній науці.

А щодо другої частини питання, то якраз на міжнародній науковій конференції «Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917 — 1921 рр.)», у межах якої відбувся круглий стіл «Чим є Українська революція 1917 — 1921 рр. для (не)українських істориків?» (найважливіші фрагменти доступні на сайті «Дня»), головною ідеєю було донесення інформації до широкого загалу. Щоб це не був «міжсобойчик», А на жаль, дуже часто це так є. Подивіться на тиражі наукових книжок: 200 — 300, 500 примірників, тисяча вважається за «справжню удачу», дві тисячі — це вже взагалі дуже висока планка. І звичайно, це показує рівень охоплення. Отже, є проблема донесення цієї інформації. І, до речі, не лише до пересічних громадян, які цікавляться темою. Але дуже часто це стосується і журналістів, і навіть докторів наук. Питання базової обізнаності з цими процесами і зруйнування штампів і стереотипів, які досі, виявляється, дуже живучі, є актуальним. До речі, суто радянські стереотипи якось дуже важко, але, слава, Богу подолали. Ідеться про такого ґатунку штампи, як «Грушевський — перший президент», «300 спартанців» щодо героїв Крут... Тобто те, що свого часу авторитетними особами, істориками, учасниками подій було якимось чином засвідчено, може, не зовсім правильно, мультиплікувалося. Тому що насправді процеси були дуже складними, неоднозначними, і фінал — так само знаємо, який був…

Зрозуміло, що ми живемо в часі, який дуже перегукується з тим періодом і є свого роду його відгомоном, бо процеси виявилися продовженими. Тому нам надзвичайно цікаво, щоб не лише фахівці в тому розбиралися (буває трошки навіть лячно, коли можеш зробити певні припущення, виходячи зі своїх знань і накладаючи їх на сьогоднішні події), але щоб у тому періоді орієнтувалися і політики, і журналісти, і викладачі навчальних закладів. Тоді й наше суспільство буде трошки безпечнішим, згуртованішим і буде краще розуміти свої прагнення. Метою нашого проекту якраз і була боротьба з популізмом у висвітленні питань української революції та поширення науково вивіреної інформації в доступній формі.

У цьому ключі газета «День» робить дуже корисні речі. Принагідно дуже дякуємо, що із власної ініціативи газета розмістила посилання на цю конференцію, це було дуже цінно в сенсі поширення інформації серед зацікавлених сторін.