Ревізія неминуча?
Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ: «В дурній роботі участі не братимемо»
— Ви є одним з авторів закону про пропорційні вибори, однак не віддали свого голосу на його підтримку...
— Сам по собі проголосований закон непоганий. Але я просто не вірю, що він буде застосований в 2006 році. Там є речі, які не задовольняють майже нікого і є просто неприйнятними для кількох фракцій і груп більшості. Думаю, якщо буде проголосована конституційна реформа, цей закон буде або скасований, або фундаментально змінений. Але вже без комуністів та соціалістів.
— Як далі «Наша Україна» діятиме щодо політреформи?
— Так само, як діяла дотепер. Ми маємо свою позицію і оцінку щодо того, як проводити політреформу, і ми розрізняємо політреформу та перегляд Конституції. Тому наша ціль — зробити все можливе, щоб в такому вигляді ревізія Конституції не відбулася. Треба спочатку змінити дух влади, принципи, які застосовуються у владі.
— Отже, блок Віктора Ющенка намагатиметься будь-що заблокувати прийняття парламентом остаточного рішення щодо змін до Конституції?
— Насамперед, треба знати, як відбуватиметься голосування. Чи постатейно, як обіцялося та пропонувалося в першу чергу представниками конституційної коаліції, чи знову так, як 24 грудня — руками і ногами. В першому випадку треба буде думати, щоб максимально оптимізувати ті зміни, які вносяться до Конституції. В усякому разі, гадаю, нам вистачить розуму відхилити імперативний мандат, відгукнутися на вже старі заклики з Європи та виконати наші зобов’язання щодо ліквідації загального нагляду з боку прокуратури, як і деякі інші речі.
— Тобто у випадку постатейного розгляду змін до Конституції «Наша Україна» може долучитися до голосування?
— Якщо йтиме конструктивна робота, ми готові брати у ній участь. В дурній роботі участі не прийматимемо.
Степан ГАВРИШ: «Проти політичної реформи ведеться боротьба на всіх рівнях»
— Ваша оцінка самого закону та історичного голосування по його ухваленню?
— Закон визначив наступну історію політичної системи України, яка буде творитися політичними партіями. Його завдання — сформувати в Україні парламентські, національно-свідомі політичні партії як ефективні інструменти розвитку політично самодостатньої нації. Тепер партії одержали чіткі орієнтири для свого розвитку. Також має відбутися дуже швидка структуризація як суспільства, так і влади. Ми чітко визначилися, що основним моментом для сучасної української влади стане її політична відповідальність. Зміниться і сама модель формування влади, партії, конкуруючи між собою, будуть дбати про ефективні програми, які оцінюватимуться виборцями. Особистість визначатиме лише ефективність роботи партійної команди, і ні в якому разі — ідеологію партії, яка сьогодні в деяких партій просто суперечить їх реальному курсові. З моєї точки зору, проголосований закон є знаком для нової політичної еволюції України. Хоча не можна не зауважити, що у світі аналогічною моделлю виборчого пропорційного закону користуються сьогодні лише 4 маленькі країни. Але це був єдино можливий компроміс. Наступний крок — пошуки більш ефективної пропорційної системи, або з просто відкритими, або навіть з регіональними відкритими списками, або з іншою моделлю ефективнішого наближення до виборця. Наприклад, коли партія висуває своїх членів на мажоритарних округах.
— Виходить, мають рацію ті «нашоукраїнці», які кажуть, що ухвалений закон до 2006 року не дотягне?
— Думаю, парламентська більшість довела здатність виконувати свої зобов’язання, і якщо ми будемо спільно визначати пріоритети до 2006 року, цьому закону, поза сумнівом, нічого не загрожує. Можливо, ми внесемо деякі поправки.
— Коли голосуватиметься політреформа?
— Якщо ми розглянемо 6-го квітня проект закону про вибори до місцевих органів влади, починаючи з 7-го, зможемо в будь-який час проголосувати зміни до Конституції.
— Прийняттю закону про пропорційні вибори активно протидіяли «Наша Україна» та частина мажоритарщиків. Чи не є число 255 (кількість голосів за «пропорційку») сигналом про те, що остаточно прийняти політреформу буде дуже проблематично?
— З боку «Нашої України» була продемонстрована емоційна імітація протесту. БЮТ дійсно був налаштований конфліктно, але вони працювали, мені здається, в іншому секторі. Що стосується мажоритарників, вони дійсно протестували проти прийняття цього закону, оскільки не хотіли втрачати право на політичний сеньйоризм. Тобто тепер вони позбавляються можливості спертися одноосібно на своїх виборців і змушені будувати нову власну політичну історію в надзвичайно складних мовах політичної боротьби, до якої багато з них, і я в тім числі, не готові, оскільки ми не є членами партій.
Що ж до того, чи не є показник підтримки законопроекту ознакою недостатньої кількості прихильників внесення змін до Конституції, то моя відповідь однозначна — ні, не є. Ми стали заручниками електронної системи голосування «Рада», яка діяла неадекватно, «загубивши» голоси «за» цілого ряду народних обранців. Приміром, серед 255 голосів на підтримку немає мого голосу, хоча я точно знаю, що тиснув відповідну кнопку. Загалом не спрацювали як мінімум 25 карток депутатів, які були налаштовані на підтримку документа. Я не хочу поки що нікого підозрювати, але в нас склалося враження, що в цьому конкретному випадку «Рада» могла бути поставлена під політичний контроль тієї чи іншої політичної сили. Повірити, що вона випадково збоїла, я не можу, оскільки таких випадків раніше не було. Отже, нам потрібно буде дуже уважно та відповідально поставитися до процедури голосування змін до Конституції, щоб жодний депутат не став жертвою чужих розиграшів та зміг реалізувати конституційне право проголосувати особисто.
