Середній клас: захист тут і зараз
Президент Леонід Кучма «розвів хмари» над Борщагівським хіміко-фармацевтичним заводом
У суботу, в останній перед відпусткою день, Леонід Кучма відвідав Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод (БХФЗ). П’ятирічна судова веремія, в яку втягнули підприємство іноземні інвестори (детально — «День» від 15.07.2000 р.), нарешті скінчилася.
Втручання першої особи держави в ситуацію невипадкове. Жодна з високих інстанцій, куди робітники підприємства зверталися досі, не змогла розрубати цей справді таки «гордіїв вузол». Колишні партнери заводчан по СП — американська фірма «R&J Trading International, Inc.» — зуміла нав’язати нашим правоохоронцям свою позицію, і ті з фанатичною затятістю упродовж п’яти років відстоювали інтереси не рідного українського заводу, а… громадян США. Тиск на підприємство здійснювався цілеспрямовано, кваліфіковано й агресивно.
Більше того, як зазначив Секретар Ради національної безпеки та оборони України Євген Марчук, епізод із Борщагівським заводом у січні цього року був винесений американською стороною на рівень комісії Кучма—Гор, як такий, у якому постраждав американський інвестор. До справи були залучені навіть посли й конгресмени. Машина розкручувалася й набирала обертів. Ще трохи, й наша держава недорахувалася б одного з лідерів галузі — стратегічного фармацевтичного підприємства, яке за обсягами виробництва посідає 2—3 місце в країні.
Важлива деталь: перше засідання Ради нацбезпеки й оборони, проведене після президентських виборів, було присвячене питанню спільних підприємств, фіктивних інвестицій, в тому числі, й ситуації навколо Бoрщагівського хімфарму.
Втручання такої високої інстанції, а згодом і особисто Президента було продиктоване, очевидно, й тим, що за 5 років, відколи триває судова тяганина, підприємство «не зламалося», а навпаки — вистояло й наростило темпи виробництва.
«Протягом усього періоду, з 1995 по 2000 рік, коли в нашій державі тривало реформування і всі в Україні говорили, що працювати неможливо, ми не плакали в жилетку, а трудилися в поті чола, — сказав у своєму виступі головний інженер підприємства Олег Білоцький. — На заводі було освоєно виробництво дефіцитних протитуберкульозних ліків та ліків для маленьких дітей, впроваджуються сучасні препарати для лікування серцево-судинних захворювань, які, до речі, раніше завозилися з-за кордону. В унікальній науковій лабораторії заводу розробляються ноу-хау: оригінальні препарати для боротьби з онкозахворюваннями та інфарктом міокарда. Лише за останні 4 роки ми збільшили обсяги виробництва у 2,5 раза. Середньомісячна заробітна плата на заводі складає понад 600 гривень, заборгованості за цей час не траплялося жодного разу».
Міць і згуртованість колективу підтверджують і факти шестирічної давності. Тоді, далекого 1994, коли було зареєстровано українсько-американське спільне підприємство «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», робітникам вистачило мудрості вкласти в СП лишень 6 відсотків основних та обігових коштів — 94 ж відсотки залишилися в колективі. Поспішну й не до кінця продуману реєстрацію можна пояснити багатьма факторами, і не в останню чергу — романтизмом, викликаним тодішніми змінами в країні.
«Справді, 1994 року, коли створювалося сумнозвісне СП, — признався мер Києва Олександр Омельченко, — усі ми, і працівники заводу, і високі керівники, приймаю, до речі, це й на свою адресу, були як напівсліпі кошенята. Ми вчилися, не знаючи чого, ми будували, не знаючи що... Але сьогодні можна з упевненістю сказати: уроки не минули даремно, ми маємо досвід і вже не допустимо ситуації, як із Борщагівським хімфармом, яка стала ущемленням національних інтересів».
«Минулої п’ятниці, буквально напередодні мого візиту до вас, у парламенті відбулося слухання уряду, — сказав у своєму виступі перед трудовим колективом заводу Президент Леонід Кучма. — На засіданні Верховної Ради було відзначено невтішну статистику: у нас іде вниз малий та середній бізнес. Кількість підприємств, подібних до вашого, зменшується. Тому я звертаюся до всіх, хто причетний до «борщагівської справи» — ми часто декларуємо про необхідність підтримки вітчизняного товаровиробника, то давайте, зрештою, повернемося до нього обличчям. Сьогодні, зараз — у конкретній ситуації».
Під час зустрічі з колективом підприємства Президент дав доручення Генпрокуратурі, Державній податковій адміністрації, МВС, Фонду держмайна, Київській міській держадміністрації та іншим відповідним органам: розглянути всі питання, пов’язані з Борщагівським хімфармом, і внести узгоджене рішення. Особисто опікувати цю проблему доручено Секретарю Ради нацбезпеки та оборони Євгенові Марчуку та першому віце- прем’єру Юрію Єханурову.
Отже, в «борщагівській справі» поставлено крапку. Мабуть, ця історія, крім усього, має послужити ще й уроком для керівників на місцях: не спостерігати збоку, а активно включатися в процес захисту інтересів справді вітчизняного виробника, а не зайд чи відвертих пройдисвітів. Ось тут і перевіриться на ділі «боєздатність» низових ланок виконавчої влади. Бо одна справа — провести успішно, скажімо, референдум і зовсім інша, за прикладом того ж таки глави держави, розплутування таких складних і скандальних справ, як борщагівська, котрих на периферії більш ніж достатньо. Адже саме такі підприємства можуть створити в україні ту критичну масу середнього класу, який зробить добробут метою реформ.
