Севастополь: обопільна недовіра
Референдум у місті не відбувся. Але й опитування вистачило, щоб загострити конфлікт між міською радою й міською адміністрацієюУ вівторок Севастопольська міськрада провела другу поспіль позачергову сесію, на якій розглянула питання «Про соціально-політичну та економічну ситуацію в Севастополі». У результаті, 58 з 65 депутатів міськради проголосували за рішення, в якому депутатський корпус висловлює недовіру главі Міської державної адміністрації Сергію Куніцину та надсилає це рішення Секретаріату Президента для вживання заходів. Як повідомляє прес-служба міськради, вже Валерій Саратов звинуватив міськдержадміністрацію в тому, що місто могло б отримати 3,5 мільярда гривень від продажу тих 363 гектарів землі, які адміністрація нібито передала комерційним структурам, хоча ця земля належить громаді міста». Пізніше в самому рішенні сесії вже стала фігурувати інша цифра — понад 400 гектарів.
Опорою міськраді для ухвалення такого рішення цього разу стали також результати «опитування» жителів міста про довіру міській адміністрації, незважаючи на те, що вже після його проведення Господарський суд Севастополя знову визнав його неправомірним і ще раз заборонив використовувати його результати в будь- якій формі. Призначений міськрадою на 25 травня 2008 року референдум — його часто також називали «плебісцитом» або в дужках вказували «консультативний», — про недовіру міській адміністрації та її голові Сергію Куніцину минулої неділі не відбувся через те, що його проведення було заборонене Господарським судом. Але міськрада на екстреному засіданні ввечері в п’ятницю перенесла голосування на 24—26 травня й змінила його формат, назвавши «опитуванням громадян». Це рішення мало одразу декілька наслідків: міськрада таким чином погодилася з тим, що результати голосування не мають ніякої юридичної сили, з другого боку, оскільки опитування випадкових громадян не являє собою представницької вибірки, результати «опитування», хоч би якими вони були, не можна буде назвати й соціологічним дослідженням. По суті, вони являють собою думку «випадкової групи людей». Таким чином, захід узагалі втратив сенс. Але не для міської ради.
Під грифом «Для негайного поширення» його прес-служба на офіційному бланку розіслала підсумки опитування саме як підсумки референдуму. «У Севастополі під час проведення з 16 по 23 травня місцевого (консультативного) референдуму й 24 травня опитування громадської думки територіальної громади з питання недовіри Севастопольській міській державної адміністрації, — говориться в офіційному прес-релізі, — з 289678 громадян України, включених до списку, бюлетені отримали 191318 осіб, що становило 64,05%. Унаслідок 188175 (98,36%) севастопольців висловили недовіру Севастопольській міській державній адміністрації. Проти такого рішення виступили 1595(0,83%) осіб. При цьому 1548 (0,81%) бюлетенів було визнано недійсними. На друге запитання, чи повинна Севастопольська міська Рада ухвалити рішення про недовіру голові Севастопольської міської державної адміністрації Сергію Куніцину, позитивну відповідь дали 186871 (97,68%) севастопольців, 1626 (0,85%) опитаних виявилися противниками ухвалення такого рішення депутатами. Недійсними визнано 2821 (1,47%) бюлетенів...»
ЯК БУЛО НАСПРАВДІ
За свідченням місцевих спостерігачів, опитування (або ж референдум?) проводилося так, що було незрозуміло, хто саме проводить акцію: міськрада, що ухвалила відповідне рішення, комерційні структури, що оплатили всі організаційні витрати, чи Партія регіонів, що встановила на вулицях понад 70 наметів з партійною символікою, в яких активісти пропонують випадковим перехожим заповнити бюлетені, надруковані для скасованого референдуму. Плутанини додавала й та обставина, що для проведення опитування були задіяні офіційні дільничі комісії, створені для проведення референдуму, робота яких також чомусь оплачена підприємцями, близькими до міськради. Самі дільниці ніяк не були позначені, тому групі кримських журналістів, наприклад, довелося неабияк походити вулицями, щоб знайти один з пунктів для голосування.
На брифінгу в Севастополі у вівторок перший заступник голови міської державної адміністрації Володимир Казарін заявив: «У нас також терпець урвався. Від імені голови міськдержадміністрації й від імені товаришів по роботі хочу сказати, що ми готові в судовому порядку ставити питання про визнання дій міськради протизаконними, корупційними». За словами Володимира Казаріна, «підставами ставити питання про розпуск міської ради є, зокрема, не одне, два й не десять, а вже декілька десятків рішень міської ради, опротестованих прокуратурою, іншими силовими органами або самою адміністрацією в судах. І за всіма нашими позовами до міської ради всі рішення судів до одного на нашу користь. За всіма звертаннями до суду проти нас міської ради з жодного питання не було ухвалено рішення, що задовольняє позов міської ради».
Володимир Казарін говорить, що під час проведення опитування були допущені численні порушення. За даними МВС, в опитуванні взяли участь не більш як 16 % городян. Що також підтверджують і кримські журналісти, які працювали цього дня в Севастополі. Більше того, вони були свідками того, що за роботою «пунктів опитування» в порожніх наметах на вулицях міста не було ніякого контролю за кількістю бюлетенів, за станом і транспортуванням урн, за реєстрацією виборців у списках, за процесом підрахунку голосів. Більше того, на багатьох фотографіях видно, що на столиках з урнами лежать бюлетені з уже заповненими відповідями, які й пропонувалися перехожим для вкидання до урн.
Дійсно, чимало севастопольців виявилися байдужими до опитування. Молоді мами, які гуляли з дітьми на майданчику біля Московського ринку, сказали журналістам: «На опитування не підемо, тому що в цьому немає сенсу. Наші голоси все одно викинуть. Нам подобається Куніцин. Він поставив урни в місті, упорядкував набережну. Нехай працює». А компанія молодих людей, що займалася благоустроєм дитячого майданчика на проспекті Жовтневої революції, відповіла журналістам так: «Нам не до безглуздих опитувань і референдумів, якщо нам до снаги зробити щось корисне для дітей, то це набагато важливіше».
Голова Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Куніцин, коментуючи ту обставину, що опитування проводилося на гроші комерсантів, нагадав, що міські депутати- «регіонали» досі не знайшли грошей для виконання своїх передвиборних обіцянок. «Партія регіонів і Валерій Саратов йшли до міськради з обіцянкою встановити пам’ятник солдатам і матросам, які захищали 35-ту батарею, де загинули або потрапили в полон понад 100 тисяч учасників оборони Севастополя. От якби вони взяли на це гроші в комерсантів, це було б морально», — говорить Сергій Куніцин. Він сказав: «Мій референдум — це те, що я зробив і роблю для міста. Адміністрація виконала всі зобов’язання, які на себе взяла. Це й монумент на мисі Криштальний, і реконструкція Приморського бульвару, й будівництво доріг, і звісно, підготовка до ювілею міста».
«З боку міськради це спроба висловити недовіру українській владі в Севастополі, який є розмінною монетою в певних політичних іграх і колах не лише в Україні, а й за її межами, — заявляє Сергій Куніцин. — Боротьба йде не по лінії Куніцин—Саратов, вона набагато вища. Саратов — пішак у цій боротьбі. За всієї моєї поваги до нього, він ще надто юний у політиці й не сам по собі він це все робить... Гра йде масштабна... Гадали, що висловимо недовіру Куніцину, потім проведемо закон про Севастополь, оберемо свого мера «з певними політичними поглядами», залишимо тут флот назавжди й будемо господарями... Але не вийшло...»
ЩО БУДЕ ДАЛІ?
Цілком очевидно, що ситуація в місті продовжує загострюватися. Залишилися далеко позаду часи, коли Куніцин і Саратов «товаришували домами», тобто офісами міськради й адміністрації, й спільно підписували так звану «Малу Конституцію міста», укладали договори про спільну роботу. Поляризація вже відбулася в усіх сферах — поділилися «за приналежністю» засоби масової інформації в місті, громадські організації, міські відомства й місцеві органи влади. Причому міськрада й адміністрація звинувачують одне одного в одному й тому ж — махінаціях із землею, порушеннях законів, зловживаннях службовим становищем.
На самій сесії у вівторок лише п’ять депутатів голосували проти запропонованого рішення. Серед них — депутат Лідія Столярова.
— Питання про недовіру міській державній адміністрації, взагалі-то, поставлене некоректно, — сказала вона журналістам. — За останні півроку ніякого діалогу між міською радою й міською адміністрацією не було, хоча до цього цілий рік обидві гілки влади жили, що називається, душа в душу. Причому на сьогоднішній день не випадає говорити про те, що депутати міської ради в нас досконалі, безгрішні. Ви візьміть, будь ласка, будь- який список ЖСК, садівничого товариства, житлово-будівельного кооперативу —скрізь фігурують депутати та їхні родичі. Узяти аргументи щодо землі під багатоповерхову забудову: знову ж таки, якщо подивитися засновників, хто стоїть за цими фірмами, —більшість комерційні структури, що мають стосунок до депутатів і їхніх родичів. Тож кого звинувачують депутати? Ну, напевно, тільки себе.
У Валерія Саратова за два дні до закінчення «опитування» журналісти запитали: «Якщо міська рада керуватиметься результатами цього опитування, то як себе поведе адміністрація?» Він відповів, що не уявляє собі, «як зможе працювати адміністрація з таким низьким рівнем довіри, що прогнозується з боку населення і з абсолютною відсутністю довіри з боку ради». Тобто за два дні до закінчення «опитування» голова міськради, а по суті замовник, уже знав його результати?
У той же час, майже кожний житель нашої країни знає, яке непросте місто Севастополь. Проблем тут, як то кажуть, хоч греблю гати: забезпечення міста водою, теплом, газом нині на межі критичного мінімуму, реформування господарського комплексу й підприємств економіки не завершене, раз у раз викликають гучні конфлікти проблеми базування двох флотів, раз у раз спалахують міжнаціональні й міжконфесійні конфлікти. Не врегульовані й правові питання діяльності місцевого самоврядування в місті. Одна за однією висуваються всілякі концепції стратегічного розвитку міста — його пропонують розвивати то як курорт, то як промислову зону, то як військову базу, — але депутатам міськради й тепер уже чиновникам адміністрації не до цих стратегій і не до розв’язання цих проблем. А страждають понад 350 тисяч городян...