Слов'янськ - як «червона» лінія»

Схоже, Росія таки робить ставку на подальшу ескалацію конфлікту в Східній Україні. І їй не зв’язують руки жодні загрози із застосування санкцій США чи ЄС, ні женевські домовленості, які минулого тижня підписав шеф російської дипломатії Сергій Лавров. А вчора президент Росії Володимир Путін назвав застосування українським урядом армії проти сепаратистів-терористів у Слов’янську дуже серйозним злочином проти свого народу. Ще раніше він говорив, що на Сході України місцеве населення вимагає від влади реалізації своїх прав і маски скинуто. А насправді, всі це добре бачать, якраз усі ці борці за права є озброєні до зубів і зовсім не прості громадяни.

А напередодні увечері міністр закордонних справ Сергій Лавров в інтерв’ю англомовному телеканалу Russia Today став погрожувати Україні застосуванням сили, якщо будуть порушені права росіян на сході, хоча насправді йшлося про те, що український уряд заявив про відновлення операції проти терористів, які зі зброєю в руках утримують адміністративні будівлі в кількох містах на сході України. «Якщо наші інтереси, наші законні інтереси, інтереси росіян зазнають прямого нападу, як це було, наприклад, у Південній Осетії, то я не бачу жодного іншого шляху, крім як відповісти в повній відповідності з міжнародним правом», — заявив російський міністр. Лавров не уточнив, які саме інтереси він має на увазі. Упродовж останніх тижнів Росія зосередила на кордоні з Україною багато тисяч військових і техніки і почала навіть збільшувати їх кількість.

ЦІ СЕПАРАТИСТИ У СЛОВ’ЯНСЬКУ НЕ ЗРОЗУМІЛИ ПУТІНА, ЯКИЙ СКАЗАВ НА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ, ЩО ПРОРОСІЙСЬКІ МІТИНГУВАЛЬНИКИ В БУКВАЛЬНОМУ СЕНСІ СЛОВА «ЗНЯЛИ МАСКИ» / ФОТО РЕЙТЕР

До речі, в українському МЗС оперативно відреагували на цю заяву й назвали згадані висловлювання як готовність російської сторони здійснити агресію проти України, а також продовжити з цією метою концентрацію російських військ поблизу державного кордону України. «Використання у згаданому інтерв’ю припущень щодо можливості атаки з боку України на інтереси Росії та росіян, нападу на громадян Росії виглядає кричуще необгрунтованим на тлі тих зусиль, які докладає Україна для деескалації конфлікту та розв’язання його мирним шляхом. Антитерористична операція, що нині здійснюється, повністю відповідає чинному законодавству України та взятим українською стороною міжнародним зобов’язанням і спрямована на захист жителів східних регіонів України від терористичних та інших протизаконних дій, а також припинення насильства», — наголошується в повідомленні МЗС.

Москва і вухом не повела на чергове застереження глави Білого дому Барака Обами, який перебуваючи з візитом в Токіо заявив, що Росія не дотримується духу чи букви угоди, досягнутої в Женеві минулого тижня, яка спрямована на ослаблення напруженості на сході України. За його словами, Росія не змогла зупинити агресію проросійських бойовиків у регіоні. Президент Обама заявив про посилення санкції проти Росії, не вказавши термінів, коли санкції можуть бути застосовані, зазначивши лише, що це питання днів, а не тижнів.

ФОТО РЕЙТЕР

Обама також пояснив, що «протягом усього цього процесу мета США полягала в тому, щоб змінити наміри Путіна, що США віддає перевагу вирішенню цієї проблеми дипломатичним шляхом, що санкції будуть більш болісними для Росії, ніж будь-кого іншого, але вони будуть руйнівними і для світової економіки».

Разом з тим він додав, що буде узгоджувати позицію з ЄС, щоб євроспільнота запровадила третій пакет санкцій проти Росії. Але це, схоже, марна справа. Як повідомив «Дню» старший науковий співробітник з політичних питань Європейської ради з міжнародних відносин Штефан МАЙСТЕР, у Німеччині не було жодної офіційної реакцій на заяву Лаврова. «Загалом, я б сказав, що німецькі оцінки можливості конструктивного діалогу з Росією є надмірно оптимістичними. Існує сильне переконання, що Росія має бути зацікавлена ??у стабільній та процвітаючій Україні, що, на мій погляд, не так. Крім того, існує тиск з боку ділових кіл, щоб повернутися до «бізнесу, як зазвичай» з Росією. Тим не менше, я думаю, що німецькі політичні діячі готові взяти участь у третьому етапі санкцій, і вже проводилися інтенсивні дискусії про те, що може бути пов’язано з такою стадією. Питання в тому, коли ввести ці санкції. Досі Німеччина не вважає, що час для третього етапу настав. Цілком можливо, що коментарі Лаврова можуть посилити сприйняття в Німеччині, що момент для цих санкцій наближається, але це не зовсім ясно», — сказав Майстер.

СЬОГОДНІ В СЛОВ’ЯНСЬКУ ПРОДОВЖИЛИ АНТИТЕРОРИСТИЧНУ ОПЕРАЦІЮ, В РЕЗУЛЬТАТІ ЯКОЇ ЗНЕШКОДЖЕНО БЛИЗЬКО П’ЯТИ ТЕРОРИСТІВ / ФОТО РЕЙТЕР

Стратегічний аналітик, Гаазького центру стратегічних досліджень Сейбрен де ЙОНГ також вважає, що Голландія не зацікавлена в санкціях проти Росії. За його словами, ознакою цього є те, що останніми днями генеральний директор Royal Dutch Shell відвідав Росію і провів зустріч з президентом Путіним. «Shell хоче разом з «Газпромом» виробляти більше природного газу. Shell навіть наголосив, що цього дня було відзначено 20-річчя партнерства на Сахаліні. Росія вигнала Shell із Сахаліну в 2006 році, але тепер ця компанія дуже рада повернутися. Малоймовірно, що більш жорсткі санкції запровадять проти таких російських енергетичних компаній, як «Газпром» і «Роснефть» Голландські підприємства не підтримуватимуть цього», — сказав ЙОНГ. Він також зауважив, що вторгнення російських бомбардувальників у голландський повітряний простір уряд розглянув як простий інцидент. «Справді, часто трапляється, що літаки залітають у наш повітряний простір без попередження, будь-то російські чи інші», пояснив він.

«РОСІЯ СТАЛА ЗАГРОЗОЮ ДЛЯ ВСІЄЇ ЄВРОПИ»

Маріус ЛАУРІНАВІЧЮС, старший аналітик Центру східноєвропейських досліджень, Вільнюс:

— Якщо говорити загалом, беручи контекст, у якому прозвучала ця заява Лаврова, то ситуація досить небезпечна. І на мою думку, навіть тут, у Литві, ми не розуміємо справжньої небезпеки. Я не говорю про реакцію Європейського Союзу, а те, що в нашій країні не всі навіть серед урядовців усвідомлюють справжню небезпеку, яка є дуже серйозною для України.

— Можна так зрозуміти, що подібні загрози є безпідставними для вашої країни? Чи я помиляюся?

— Ні, вони не безпідставні. Я хотів лише наголосити, що ми звикли до подібних заяв. А коли ви звикли до заяв, то не робите надмірної реакції. Водночас я не думаю, що нам треба надмірно реагувати на цю конкретну заяву. У реальній ситуації дії Росії є справді небезпечними. Ця заява — ще одна ілюстрація, що Росія стає агресивнішою в майбутньому, аніж вона була зараз. І загроза не лише для України, а й для країн Балтії, Молдови, навіть Польщі та інших країн. Якщо підсумувати сказане, питання зараз полягає в тому, коли ми збираємося зупинити цей путінський режим. Якщо ми всі разом: ЄС, США, Україна — весь демократичний світ зупинимо путінський режим сьогодні, то це нам буде коштувати менше, аніж якщо ми дозволимо цьому режиму здійснювати свою криваву справу й надалі. Тоді це нам дорожче обійдеться і фінансово, і під кутом зору людських життів, позаяк цей режим становить справжню загрозу. У випадку України Росія стала загрозою для всієї Європи.

— До речі, а хто винен: мас-медіа чи політики, що люди в Європі не розуміють небезпеки путінського режиму навіть тепер, після того, як Росія окупувала Крим?

— Коли ми говоримо про Європейський Союз, про стару Європу, як свого часу сказав один екс-міністр оборони США, то ці країни звикли жити в дуже безпечній, комфортній обстановці. І тому для них справді складно зрозуміти, що небезпека цілком реальна, причому не лише для України та Криму. Вона вважають нинішній конфлікт регіональним, який не матиме наслідків для їхнього життя. Звісно, вони морально підтримують Україну, але не бачать реальної загрози з боку Росії. Аналітики в західних країнах дивляться на цифри й бачать, що військова могутність НАТО значно більша, аніж могутність Росії. Але вони не розуміють, як Росія може стати загрозою для Європи. Потім дивляться на економічні цифри. Професіональний аналітик, швед Андерс Аслунд, котрий працює в США, вчора написав статтю, що Росія неспроможна розпочати війну через економічну ситуацію. Це неправильний підхід. Тому що Росія зараз веде абсолютно нову війну. Це не звичайна війна, яку ми можемо собі уявити, з використанням військових літаків, які завдають бомбових ударів, чи навіть танків. Але це війна, яку Росія веде проти України.

І для ведення цієї війни Росії не потрібні досконалі економічні показники. І коли ми говоримо про російську націю, і коли ми говоримо, що росіянам дали національну ідею розширити Росію з включенням України чи навіть інших країн, то це небезпечна для нас національна ідея, і ми її не поділяємо. Але нам доводиться зрозуміти, що їм дали цю ідею, яка дуже популярна серед російського населення. І більше того, росіяни готові до випробувань заради того, щоб реалізувати цю ідею.

На мою думку, головна проблема західного світу полягає в тому, що ми намагаємось думати про Росію, використовуючи наші власні терміни і поняття. А щоб зрозуміти Росію потрібно використовувати їхні терміни, а не наші терміни демократичного світу.

— Цікаво почути вашу думку про те, як Україна намагається власними силами впоратися з цією кризою, ліквідувати терористів...

— Досі, до нинішнього дня — відновлення антитерористичної операції, український уряд був не надто активним у виконанні свого обов’язку. Чому так відбувалось, я не знаю. Я можу припустити, що головні посади в уряді обіймають люди, пов’язані з Юлією Тимошенко. Вона грає багатопланову гру одночасно і не дуже зацікавлена у проведенні президентських виборів 25 травня. Ця бездіяльність, яка була очевидною досі, ймовірно, має стосунок до цього. Або ж це пояснюється слабкістю українського уряду, бо деякі урядовці — хоч це й дещо грубо звучить — прийшли з вулиці і не мають належного досвіду роботи в уряді. Крім цього, слід зважити й на те, що зараз ситуація критична. Тому, з огляду на це, потрібно, щоб урядовці мали ще більше досвіду, аби діяти належним чином у наявній ситуації. Справді, зараз в Україні дуже складна внутрішня ситуація, і ми можемо побачити давню ворожнечу між олігархами в Україні. Гадаю, чинник Тимошенко — не найважливіший, але він все-таки може бути цілком реальним. А разом ці чинники пояснюють бездіяльність уряду.

— Експерти наголошують, що навряд чи Україна може очікувати з боку ЄС нових санкцій проти Росії, — то це означає, що українцям варто покладатись лише на себе?

— Ви не можете очікувати будь-якої військової підтримки від ЄС. Ви не можете також очікувати дуже сильної відповіді у вигляді санкцій. І не тому, що вони готові продати Україну Росії. Цього не може бути, я абсолютно переконаний у цьому. Проблема в тому, що в ЄС надзвичайно складно погодитися щодо санкцій, особливо в такій кризовій ситуації. Деякі держави в ЄС, які дуже виступають проти будь-якої сильної відповіді проти Росії. І насамперед — з економічних причин.

КОМЕНТАРІ

«СЛОВА ЛАВРОВА МОЖНА РОЗЦІНЮВАТИ ЯК ШАНТАЖ»

Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, директор військових програм Центру ім. Разумкова:

— Слова Сергія Лаврова — це продовження політики Росії, яка не змінювалася після розпаду Радянського Союзу і отримала офіційне оформлення відтоді, коли Путін став президентом. Це стало особливо очевидним під час його другого терміну, коли він заявляв, що Україна — це недодержава і коли в доктринах і концепціях безпеки та внутрішньополітичної діяльності РФ з’явилися пункти про захист співвітчизників. У нинішній ситуації — це все підтвердження того, що Росія не змінювала своєї політики і не збирається цього робити. Йдеться про відродження імперії на пострадянському просторі, і Україна має ключову роль в цій політиці Росії.

Заяву Лаврова про те, що напад на росіян — це напад на Росію, складно оцінювати. Взаємодія таких категорій, як амплітуда санкцій Заходу і больовий поріг Росії та її ставок на відродження імперії, не піддаються оцінці. Всі ці процеси мають інерційний характер, і важко сказати, що на них подіяло. Якщо справді є підстави для введення третього пакету санкцій з боку США, які би охоплювали банки, компанії і це дало б дуже сильний ефект, тоді ці слова Лаврова можна розцінювати як шантаж.

Після російсько-грузинської війни 2008 року Росія серйозно реформувала свої збройні сили, підвищила та покращила свій військовий потенціал. Але чи буде його достатньо для реалізації всіх цілей (Україна — не єдина мета) — виникають сумніви. До кінця цього року, як очікується, «загориться» Середня Азія, і там також знадобиться військова присутність Росії. Якщо її війська зав’язнуть в Україні, то протиставити Середній Азії та Китаю їй буде нічого.

Що ж до боротьби української влади із сепаратизмом, який фактично переростає в тероризм? Потрібні активні дії силових органів з виявлення, ізоляції і покарання радикальних елементів. По-друге, паралельно потрібно (можливо, навіть на випередження) проводити виховну роботу серед населення. Це важливо, оскільки навіть у середовищі сепаратистів не всі є радикалами. Багато хто пішов за закликами, лозунгами і якимись стереотипами, не розуміючи їхнього змісту. Але зараз поступово відбувається прозріння від тієї ейфорії вседозволеності та самоврядування, яке нам намагалися нав’язати ззовні. З цими людьми потрібно проводити копітку, обережну роботу: не слід на них давити, а пояснювати, що мета Майдану сходиться з їхніми цілями.

На Заході існує розуміння загрози, яку несе режим Путіна, але не у всіх воно однакове. Якщо США готові діяти рішуче і запровадити третій пакет санкцій, то в Європі ця позиція надто розмита. І такі країни-прихильники Росії, як Італія, Болгарія, Словаччина, Хорватія, Чорногорія, блокують подібні санкції з боку Європи і не дають їй виступити з єдиною консолідованою позицією.

ПЛАНИ ПУТІНА МОЖЕ ЗУПИНИТИ... ГОТОВНІСТЬ УКРАЇНЦІВ ВОЮВАТИ

Атіс КЛИМОВИЧ, журналіст латвійської газети Diena:

— В усьому цивілізованому світі почали ставитися реалістичніше (хоча й не до кінця) до того, що відбувається останніми місяцями в Україні. Все більше людей починають розуміти, наскільки все це серйозно. Те, що відбувається зараз в Україні — доказ цього.

Коли ми слухаємо те, що говорить президент Росії Путін або його міністр Лавров, то розуміємо, що у них працює зовсім інша логіка й аргументи. Вони захищають політику Росії, але те, що ми бачимо зараз — явна окупація, бажання перекроїти карту Європи по-іншому. Якщо є план і такі цілі, то свої дії можна пояснити й іншими аргументами. Наприклад, можна сказати, що в Україні свиняча чума і через кордон вона потрапляє до Росії. Для цього потрібно послати армію, щоб зловити цих свиней... Адже ми знаємо, що Путін вважає розвал Радянського Союзу найстрашнішим, що сталося, і плекає бажання його відновити.

Те, що російським людям нічого не загрожувало в Україні, Литві, Латвії, Естонії та Грузії — я сам бачив. У Латвії й Україні росіянам живеться комфортніше, ніж в самій Росії.

Пропаганда Путіна з 1999 року, коли він прийшов до влади, була спрямована на те, щоб нацькувати народ на довколишні країни і зробити українців, латишів і грузинів в очах людей, які багато в чому не розбираються, ворогами. І те, що близько 80% росіян підтримують військові дії в Україні є тому доказом. Коли вже Росія ухвалила план, то тепер потрібно зрозуміти, як йому протистояти.

Кожна нормальна країна до останнього прагне уникати війни і військових дій. Києву ніхто не каже: починайте війну і воюйте! Нещодавно один американський генерал сказав українцям: адже ми не говорили, щоб ви не оборонялися...

Українцям самим вирішувати, де проходить «червона лінія», перетнувши яку нічого не залишається, як воювати за існування України. Я справді вірю в те, що завжди допомагають тому, хто захищається. А якщо він не захищається, тоді незрозуміло, кому допомагати.

Ситуація в Україні — великий виклик для Заходу, і йому слід серйозно замислитися над тим, як допомогти, щоб Україна вистояла. Раніше мені здавалося, що перемагає російська пропаганда. Зараз Америка розуміє, що потрібно дуже різко відповідати на різні обмани та брехню, яку постійно говорить Лавров. Однак українці повинні першими попросити конкретнішу військову допомогу.

Нові санкції проти Росії нічого не дадуть, я не вірю в них. За останні 30 років я ще не бачив жодної країни, на яку б сильно вплинули санкції. Нехай зараз Росія і впаде в рецесію, проте це не зупинить її, оскільки там зараз на верхівці вибудувалася піраміда, і всі в унісон говорять і співають. Зараз є лише один вихід. Як Кличко в бою, щоб перемогти — потрібно боксувати.

Плани Путіна може зупинити сукупність заходів. По-перше, готовність українців воювати і бути готовими щодня до цього. Тоді ці санкції, про які я говорив, що вони неефективні, — також будуть важливими. Єдине, що зупиняє диктаторів — тільки сила. Гітлера теж могла зупинити лише вона, так само й Путина. По-друге, потрібно зупинити пропагандистську війну — різко відключати російські канали.

Підготував Ігор САМОКИШ, «День»