«США не розглядають Україну як об’єкт змагання з іншими країнами»
— Пане Старр, це перший візит міністерського рівня в Україну представника Дж. Буша-молодшого. Це візит ознайомлювального характеру чи він передбачає розгляд конкретного пакету документів з розвитку відносин між нашими державами у військовій сфері?
— Візит міністра оборони Дональда Рамсфельда мав двоякий характер. З одного боку — це ознайомлювальний візит, хоча з Президентом Кучмою він зустрічався в США, але в Україні Рамсфельд вперше, а тим більше як член Кабінету нової адміністрації США. А з другого боку — зустрічі з Анатолієм Кінахом, Олександром Кузьмуком і Євгеном Марчуком, звичайно ж, сприяли більш детальному знайомству з вашою країною. Цей візит, на наш погляд, дуже важливий і повинен був визначити тональність відносин між новою адміністрацією США і Україною на подальші роки. Що стосується конкретики, то приїзд міністра оборони США передбачає поглиблення діалогу, насамперед, щодо військової співпраці.
— Ви були в Україні в лютому минулого року і, наскільки відомо, тоді йшлося про американську допомогу в питаннях реформування української армії. Ваш коментар з цього приводу.
— В наявності прогрес у реформуваннi української армії. Особливо хочу підкреслити, що наша допомога базується на основі партнерства. Раніше ми з’ясовували думки і підходи української сторони з цього питання. Реформування збройних сил — дуже непростий, делікатний і тривалий процес. Наша мета — допомогти здійсненню того плану, який намітив Президент Кучма. Згідно з ним, Міністерство оборони України має намір провести поетапну реформу: до 2005 року, 2010 і 2015 років. Суть її в тому, щоб створити в Україні ефективні, мобільні, добре навчені сили швидкого реагування. Вони складуть ядро майбутніх Збройних сил України. До цього дiйшли експерти вашого військового відомства і Пентагону. Така концепція передбачає військово-технічне переоснащення військ, більш якісне навчання офіцерського і рядового складу, проведення спільних навчань, уніфікацію ЗС як на регіональному, так і міжнародному рівнях. У перспективі — інтеграція армії в громадянське суспільство. Зазначу, що військова співпраця — це один iз способів найшвидшої інтеграції України в західноєвропейське співтовариство. Ми вважаємо Україну європейською країною — такою, яка сповідає демократичні цінності.
— Україна і Росія мають традиційно близькі відносини. Як оцінюють у США цю обставину?
— Позиція США в цьому питанні така: подальша інтеграція України в Європу і навіть участь у військових блоках, в перспективі — в НАТО — не передбачає відмови від добросусідських відносин з країнами-сусідами, з якими в України склалися історично традиційні відносини. Ера страху, ядерного протистояння — в минулому.
— Однак деякі західні аналітики відводять у майбутньому Україні роль геополітичного «буфера» між США і Росією.
— Я ще раз підкреслю: Україна не розглядається Америкою, принаймні новою адміністрацією Дж. Буша, як певна буферна зона між США і Росією або НАТО й іншими країнами. Ми бачимо вашу країну суверенною, демократичною, незалежною державою. І в жодному разі не розглядаємо її як об’єкт змагання між США та іншими країнами. Інші підходи — відлуння старого мислення, сприйняття загроз за мірками «холодної війни». Але сьогодні ми живемо в іншому світі і вважаємо розвиток відносин України з Росією, Грузією або азіатськими країнами цілком закономірним явищем. Можна сказати, що сьогодні усунено головну проблему — воєнне зіткнення між ведучими ядерними державами практично виключено. «Головним болем» світової спільноти стають регіональні конфлікти. І в цьому контексті міжнародна безпека і оборонна ідентичність, які неможливі без сильних у військовому і економічному плані країн, набувають першорядного значення.
— І тому США висунули свою концепцію ПРО? Яку роль відведено в ній Україні?
— Ідея створення національної системи протиракетної оборони виникла не на пустому місці. Світова глобалізація, революційні прориви в сфері технологій, можливість деяких країн отримувати і створювати ядерну зброю, поставили США перед необхідністю створення гарантованого захисту. Яким і є ПРО. Це — складна система, що вимагає дослідження і освоєнь новітніх технологій, а також великих фінансових вкладень. Коротше кажучи, створення системи протиракетної оборони — справа не одного дня. Але про завтрашній день треба думати сьогодні. Тому ми ведемо консультації з нашими союзниками в Європі та Азії. І в цьому ж контексті можна розглядати візит Д. Рамсфельда в Україну. Так, у США є розбіжності з Росією щодо ПРО. Але є й місце діалогу, а доля Договору 1972 року ще обговорюється. Більш того, президент Буш ще не ухвалив остаточного рішення щодо ПРО. Зважуються всі «за» і «проти» створення цієї системи і шляху її розвитку. Бесiди міністра оборони США з керівниками України з цiєї проблеми саме й підкреслюють прихильність Сполучених Штатів до всеосяжного розгляду проекту. Але говорити про якесь конкретне місце України в системі ПРО поки рано.
— У наш час руйнівні воєнні конфлікти все частіше поступаються місцем війнам інформаційним. У чому суть інформаційної стратегії Пентагону відносно України?
— Я думаю, ви праві. Сьогодні виграти кампанію в ЗМІ так само важливо, як перемогти у воєнній операції. З філософської точки зору безкровні війни (інформаційні) гуманні по відношенню до людини. Інформаційна стратегія Пентагону в цьому питанні по суті нічим не відрізняється від стратегічної зовнішньополітичної лінії нашої держави. Але є й специфічні підходи. Рiч у тiм, що міняється роль армії в житті соціумів. Сьогодні люди у вiйськовій формі змушені виконувати нові завдання: проводити миротворчі операції, здійснювати мирнi примусовi заходи в районах регіональних конфліктів, брати участь у рятувальних і пошукових операціях, боротися з наркобізнесом і тероризмом. І нерідко буває, що суспільство не має всієї повноти інформації про таку діяльність армії. Стосовно стратегії Пентагону до України, то наше військове відомство керується статусом конкретної держави. А Україну США розглядають як партнера.
— Переговори Д. Рамсфельда торкалися виключно військової сфери чи їх формат передбачав обговорення і інших питань?
— Звичайно, формат цих переговорів ширше, ніж обговорення питань співпраці в сфері безпеки і військового будівництва. США загалом зацікавлені в стабільному майбутньому України. Природно, що на зустрічі з лідерами вашої країни обговорювалися проблеми політичного і економічного характеру. Світовий досвід доводить, що військова галузь може стати локомотивом, котрий витягує економіку країн, що розвиваються. Наша програма реформування Збройних сил України базується на досвіді як США, так і інших країн. Водночас вона зроблена не «для експорту», і принципи цієї концепції можуть вивчатися.
