Стартові позиції «УО-2007»
Як відомо, позиція на старті має важливе значення для учасників гонки не лише у Формулі-1, але і в політичних забігах. Саме позиція на старті визначає стратегію і тактику учасників на всю гонку.
З першої позиції стартувала Партія регіонів. Багато хто, згадуючи минулі вибори, віддають регіоналам перемогу, хоча, на мій погляд, для Партії регіонів ця гонка буде дуже важкою, оскільки бігтимуть вони абсолютно в інших умовах, аніж це було на минулих виборах.
У минулому забігу регіонали брали участь у ранзі скривджених. Якщо подивитися правді в очі, то варто визнати, що перемогу в лідера регіоналів на президентських виборах відібрали з порушенням закону. Якщо була фальсифікація, то мали бути повторні вибори. А ігри в третій тур більшістю виборців були сприйняті як спроба відібрати перемогу в лідера регіоналів. А скривджених у нас люблять. Також потрібно зазначити, що під час свого першого прем’єрського терміну Віктор Янукович зумів значно підвищити пенсії малозабезпеченим і на певний час утримати зростання цін, що на кілька місяців дало істотне поліпшення життя найбільш малозабезпечених громадян. Тому обіцянка поліпшити життя вже сьогодні багатьма була сприйнята з надією. І третім істотним чинником було те, що найактивнішими агітаторами за регіоналів були «помаранчеві», котрі своїми діями всього за рік дискредитували себе за всіма статтями. За таких умов регіонали не могли не перемогти зі значним відривом.
Сьогоднішня гонка для регіоналів починається абсолютно в інших умовах. Регіонали при владі, а обіцяне поліпшення життя вже сьогодні проглядається лише в олігархів, які всього за рік у кілька разів збільшили свої багатомільярдні статки, а пересічні громадяни отримали платежі за комунальні послуги зі збільшеними в 3,5 раза тарифами, зростання цін на більшість продуктів харчування і не тільки. Головне економічне досягнення уряду регіоналів — зростання ВВП — не сприймається громадянами, тому не випадково при такому зростанні ВВП не чутно оплесків, громадяни голосували за поліпшення свого життя, а не за поліпшення життя коловладних олігархів, і якщо кошти від збільшення ВВП, оминаючи громадян, прямують у бездонні кишені ненаситних олігархів, то чому тут аплодувати? Це дуже ускладнить теперішню виборчу кампанію для регіоналів.
Не можна не зауважити, що регіонали припустилися низки серйозних стратегічних помилок, що також позначиться на результатах. Уряд регіоналів завжди представляв себе як уряд професіоналів. Після того, як на посаду головного міліціонера замість електрика було призначено аграрія, а крісло головного пожежника обійняв політичний стриптизер, цю ідею повністю дискредитовано. Що б із цього приводу не казали регіонали, вони ніколи не переконають виборців у тому, що роздягатися у приміщенні ЦВК і ліквідувати наслідки аварій — це одне й те саме. Друга серйозна помилка регіоналів полягає в тому, що вони нафарширували свій партійний список збанкрутілими партійними діячами, які кинули свої партії заради того, щоб розмістити відповідну партійну частину тіла в недоторканному депутатському кріслі. Народ, що пережив підлу зраду компартійної номенклатури, внаслідок чого величезна країна, що займала 1/6 частину суходолу, розвалилася, залишивши під уламками мільйони пограбованих громадян, ніколи не підтримає зрадників. І найбільша помилка регіоналів, на мій погляд, полягає в тому, що вони втратили свій головний козир. Вважаю, ні для кого не таємниця, що більшість українських громадян проти вступу до НАТО, тому голосували за регіоналів. Одна справа обирати, цукерки якої фабрики купувати: «Київ-Конті» чи «Рошен» — і зовсім інша справа — НАТОвське ярмо на шиї дітей і онуків. Тому найефективнішими агітаторами за регіоналів на минулих виборах були ті помаранчеві, які носилися з ідеєю вступу до НАТО. Політтехнологи це зрозуміли і відреагували. Швиденько провели дослідження, що тема НАТО для українських громадян другорядна, у виступі лідера регіоналів на з’їзді ця тема належним чином не прозвучала. Лідер нунсовців також уникнув теми, перевівши її у розряд гуманітарних. Одні конкуренти регіоналів на виборах заявляють, що прем’єр прочитає на суфлері те, що йому напишуть американські політтехнологи, інший учасник виборчої гонки заявить, що олігархи продалися американцям, і таким чином регіонали, намагаючись зобразити європейськість, самі витягнуть свій головний козир з колоди і стануть такими ж, як і інші учасники «УО-2007».
Друга стартова позиція дісталася БЮТ. Варто зауважити, що бютівці дуже добре підготувалися до забігу. Задовго до початку виборчої кампанії вони начисто виграли битву за Київ у регіоналів. Завдяки телебаченню всі ми бачили, як київська влада намагалася в 3,5 рази підвищити тарифи на комунальні послуги, бачили, як представники Партії регіонів підтримували київську владу. Всі ми отримували платежі з новими тарифами і шокуючими цифрами. А потім було скасування тарифів і нові платежі, згідно з якими кожний власник двокімнатної квартири щомісяця економив понад 150 гривень. А оскільки ці процеси відбувалися у столиці, то це показували на всю країну. А тепер дозвольте поставити одне питання: за що проголосують виборці — за зростання ВВП і мільярди в кишенях олігархів чи за 150 гривень щомісяця в сімейному бюджеті? Тому бютівцам буде набагато легше вести виборчу кампанію, ніж регіоналам, тим більше що БЮТ працюватиме в найбільш вигідних для себе умовах — в опозиції, а Юлії Володимирівні як опозиціонеру немає рівних серед українських політиків, а бютівські аналітики постійно на півкроку випереджають аналітиків регіоналів. На мій погляд, перемогу на цих виборах отримає саме БЮТ, причому для цього їм навіть не треба обганяти регіоналів. Якщо БЮТ отримає блокуючий пакет у 151 голос і більше, то це буде чиста перемога. Далі бютівці заженуть, а це вони добре вміють робити, в широку коаліцію всіх інших, а самі як опозиція виходять на пряму дорогу на президентські вибори.
Третій стартовий номер дістався нунсовцям. На мій погляд, НУНС — це мертвонароджена структура, тому треба говорити або добре, або нічого. Хороше сказати не можу, тому не казатиму нічого.
З четвертої позиції стартують комуністи. Вони мають свій стабільний електорат, чисельність якого зменшується, оскільки багато хто з прихильників комуністів — немолоді люди, але на цих виборах, вважаю, подолають 3% бар’єр.
За спинами прохідної четвірки «УО-2007» намагаються стартувати інші учасники гонки, серед яких я б виділив ПСПУ, Соцпартію і блок Литвина.
З перерахованих найбільші шанси подолати бар’єр, на мій погляд, у ПСПУ. «Європейськість» дуже дорого обійдеться регіоналам і багато їх прибічників перейде до ПСПУ, лідер яких не тільки може виступати без суфлера, але і твердо стоїть на позиціях, з яких регіонали намагаються зісковзнути.
Соціалісти зроблять усе можливе для того, щоб залишитися у складі майбутнього парламенту, але, ймовірно, не зможуть цього зробити. Всі ми чудово пам’ятаємо, не так давно було, як лідер соціалістів розкручував касетний скандал і скандував «Геть злочинний режим!». Адже в команді Януковича залишилися всі ті, хто був при Кучмі, за винятком самого Кучми. Як же це виходить, голосніше за всіх кричали «Геть!», а потім пішли на службу до «злочинного режиму». Народ такої зради не пробачить.
Володимир Литвин робить найбільш енергійні зусилля, щоб повернутися у велику політику. Шанси для цього, на мій погляд, мінімальні. Свої вибори, і минулі, і теперішні, Володимир Михайлович програв 2004 року, коли був спікером парламенту. Саме завдяки його позиції в 2004 році у Віктора Януковича відібрали пост Президента, у Віктора Ющенка відібрали повноваження Президента, а в українського народу відібрали право вибору, проштовхнувши через парламент політреформу. І сьогоднішня політична криза — це результат тих рішень. Дуже важко буде з таким багажем долати тривідсотковий бар’єр.
Зазвичай у репортажах з гонок більше уваги приділяється лідерам, тому нехай пробачать мене ті учасники «УО-2007», про яких я не згадав.
