«Сучасні журналісти мають повчитися у таких людей як Олексій Подольський»

Під своїми статтями він підписується скромно: «Громадянин Олексій Подольський». Саме з таких позицій — захисту прав українців і національних інтересів, протягом багатьох років Олексій Подольський протистоїть системі. Спочатку — радянській, потім — кучмівській. Остання намагалася його зламати, зокрема фізично. Але не змогла. Сьогодні він продовжує боротьбу за справедливість у резонансній «справі Гонгадзе-Подольського». Про інші сторінки життя пана Олексія відомо менше. Народився в родині архітекторів. Працював вчителем в середній школі № 124 м. Києва. В 1990 році був обраний депутатом до Київської міської ради. З 1996 по 1999 рр. працював у Міністерстві закордонних справ України. В 1998 став одним із засновників опозиційних до тодішньої влади Леоніда Кучми — політичного фонду «Українська перспектива» та правозахисного об’єднання «Ми». 2 вересня у Олексія Подольського День народження! Редакція «Дня» приєднується до привітань і бажає досягнення мети!

«ОЛЕКСІЙ ІГОРОВИЧ ПРИЩЕПИВ МЕНІ ЛЮБОВ ДО СИСТЕМАТИЧНОГО ЧИТАННЯ»

Євген ОХОТНІКОВ, учень Олексія Подольського в школі № 124 м. Києва:

— Саме завдяки Олексію Ігоревичу, який свого часу прийшов до нашої школи викладати російську мову і літературу, я почав багато читати. Якщо раніше це носило хаотичний характер, то саме Олексій Ігорович привив мені любов до систематичного читання. Причому, його умовою було те, щоб ми читали твори не в якихось скорочених варіантах, а в повному оригінальному вигляді. Звичайно, такий підхід в навчанні суттєво вплинув на мій розвиток, і мав в подальшому житті позитивні наслідки.

Олексій Ігорович був непросто викладачем, його завжди було цікаво слухати. На уроках він фактично викладав без якоїсь визначеної програми, мав свій погляд на життя, з яким ділився з нами. Це якраз був період розпаду Радянського Союзу і побудови незалежної України. Вже тоді ми говорили про суть демократії, вивчали права людини, намагалися протестувати проти їх порушення. Ми відчували, що у нас є права, які ми повинні відстоювати.

Олексій Подольський — дуже хороша людина, добра, чуйна, смілива, мисляча. Ми разом їздили в походи, були, наприклад, в Санкт-Петербурзі. В пам’яті у мене з того періоду залишилося багато приємних відчуттів і моментів. Ми до сих пір підтримуємо дружні стосунки, зустрічаємося, спілкуємося.    

«ДЕРЖАВНИК І ПАТРІОТ»

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, дипломат, екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки (2008—2010 рр.):

— Це вольова людина, яка знає, що вона хоче від життя і добивається своїх цілей. Те, що Подольський є державником і патріотом, у мене немає жодних сумнівів. Він є абсолютно виважена людина. В цьому я мав змогу переконатися, коли ми разом працювали в Міністерстві закордонних справ.

«БАЗОВІ ЦІННОСТІ — ЗАВЖДИ СТОЯТЬ НА ПЕРШОМУ МІСЦІ»

Сергій ОДАРИЧ, міський голова міста Черкаси:

— Це щира, відкрита людина, з загостреним відчуттям правди і справедливості. Базові цінності у Олексія Подольського завжди стоять на першому місці. Я щасливий, що свого часу нас звела доля, і ми вже років 25 ідемо однаковими курсами. Перевіркою і випробуванням для нас було — перебування тривалий час в складних ситуаціях, коли режим пробував залякати і тиснути. Такою тоді була загальна політика по відношенню до справжньої, не «кишенькової» опозиції, яка могла виступати і аргументовано доносити критику до громадян. Проти нас велася системна робота по знищенню спротиву. Але ми завжди були поруч з Олексієм і підтримували один одного. 

«ВІН ПРАГНУВ І ПРАГНЕ ДОМОГТИСЯ ПРАВДИ...»

Володимир БОНДАРЕНКО, народний депутат II, III, IV, VI, VII скликань:

— Дуже принципова людина. За всі роки він не змінював своєї позиції і завжди стійко її дотримувався. Він прагнув і прагне добитися правди. Особливо що стосується резонансної справи «Гонгадзе-Подольського». На жаль, Олексій часто натикається на глухе нерозуміння, ігнорування, замовчування. Я разом із ним, а також з Георгієм Гонгадзе, Сергієм Кудряшовим, Сергієм Одаричем, Юрієм Оробцем колись входили до однієї цікавої організації, яка називалася «Українська перспектива». Це була найжорсткіша організація по відношенню до влади Кучми. Причому, ми не займалися популізмом, а аргументовано критикували режим, через що дуже сильно йому дошкуляли.

Відповідно по відношенню до Подольського і всіх нас були вжиті «заходи» — кожний постраждав по-різному. Юрій Оробець був обраний народним депутатом на Подолі в Києві, але ті вибори тоді скасували без будь-яких підстав. Оробець помер в 2006 р., кажуть від сердечного приступу, але перед цим його дуже жорстоко побили в «мукачівських подіях», хоч воно начебто і не пов’язано. В Сергія Одарича стріляли, правда куля пройшла нижче ніж вони розраховували. Мене особисто палили в машині. Георгія Гонгадзе — вбили. Олексія Подольського ті самі люди — вбивці онгадзе, викрали і вивезли за місто, де жорстоко побили. Слава Богу він залишився живим!

Я бажаю Олексію здоров’я, довголіття і успіхів в його принциповій справі, яку він вимушений вести тривалий період свого життя!    

«МЕНІ ДУЖЕ ПОДОБАЄТЬСЯ, ЩО ПОДОЛЬСЬКИЙ ВИКОРИСТОВУЄ ПРИНЦИП — НЕ ЗАКОННОСТІ, А ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА»

Віталій КУПРІЙ, позафракційний народний депутат України:

— У Подольського завжди є своя позиція. Він ніколи не дивиться на ранги і посади чиновників, а послідовно відстоює права і свободи громадян України. Він дійсно переживає за те, що відбувається у нас в країні, де негативні процеси, на жаль, тривають вже протягом багатьох років. Мені дуже подобається, що він використовує принцип —  не законності, а верховенства права. Тому що наші закони часто написані так, що люди від них тільки страждають. Я безпосередньо неодноразово спостерігав як він дає рекомендації навіть суддям — як правильно себе вести, щоб вони відповідали займаній посаді. Мені подобається його бачення, масштабність і розуміння прав людини. Дай Бог, щоб таких людей було більше в Україні. Я б йому хотів побажати, щоб він в запалі захисту інтересів українського народу, беріг своє здоров’я!

«ДОТРИМУЄТЬСЯ ПРАВИЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ КИЄВА, ДЕ ТРИВАЄ СУД НАД ПУКАЧЕМ»

Віктор ШИШКІН, екс-суддя Конституційного Суду України:

— Подольський — борець, мужня людина, яка ніколи не пасувала перед владою. Як член відповідної парламентської комісії, я на початку 2000-х розслідував злочин (вивезення і побиття), який був скоєний проти нього. Сьогодні він дотримується правильної позиції в Апеляційному суді Києва, де триває суд над виконавцем злочину у «справі Гонгадзе-Подольського» — Пукачем. Суд першої інстанції не дослідив всіх обставин справи, особливо що стосується замовників. Подольський категорично наполягає на тому, щоб Апеляційний суд зобов’язав суд першої інстанції і правоохоронні органи дослідити всі обставини злочину. І він абсолютно правий.   

«У НЬОГО ДУЖЕ ВОЛЬОВИЙ ХАРАКТЕР»

Степан ХМАРА, політик, правозахисник, політв’язень радянських концтаборів, народний депутат України І, II та IV скликань:

— Олексій Подольський — це людина скромна, але яка завжди має твердий стрижень, міцні переконання і загострене відчуття справедливості. У нього дуже вольовий характер. 15 років назад йому пощастило вижити. Досі він не може добитися справедливості. Справа «Гонгадзе-Подольського» іде в одній парі. Події навколо Олексія Подольського і трагічна загибель Георгія Гонгадзе були спрямовані на те, щоб залякати суспільство, насамперед закривши рота журналістам і громадським активістам. На Подольському фактично провели репетицію, а потім знищили Гонгадзе.

По цей день триває тяганина в суді — ганебна поведінка влади досі не засуджена. Все це тому, що головними замовниками цих подій і такої політики були одні з головних будівничих кланово-олігархічної системи, а саме тодішній президент Леонід Кучма. На жаль, останній досі на плаву. Більш того, його з цинізмом роблять переговірником від України і включають в склад Конституційної комісії, хоча він би мав як мінімум відвідувати судові засідання по згаданій справі. Кучма є відповідальним за те, що творив тоді і за те, що створив систему, наслідки якої ми пожинаємо і зараз.

Сучасні журналісти мають повчитися у таких людей як Олексій Подольський, тобто у тих, хто за своє життя щось зробив, хто має свою позицію і відстоює її. Треба принципово відстоювати ідеї нашої державності. Я не хочу кидати тінь на всіх журналістів, але зараз, на жаль, наша журналістика дуже здрібніла. Занадто багато цинізму, непрофесіоналізму і безвідповідальності в журналістському цеху. Журналісти — це є особлива каста, це люди, які мають нести суспільству правдиву інформацію і здорову, професійну аналітику. Вони формують суспільну думку.

Я вітаю Олексія Подольського! Сили, здоров’я, перемог!