Син за батька відповідає

А про те, як Юрій Луценко став «колишнім» — він розказав кореспонденту «Дня» Тетяні КОРОБОВІЙ .

— У день парламентських слухань з пенсійних і інвалідних проблем мені через першого помічника мого безпосереднього начальника було передано думку прем'єра про те, що далі ми працювати не можемо. Окрім того, я маю у своєму розпорядженні дані, що був безпосередній дзвінок Президента, котрий перебував у цей час у Клайпеді, по спецзв'язку прем'єру: подивися по телевізору, що вiдбувається (в Кабміні встановлено монітори, котрі дозволяють спостерігати за тим, що відбувається в залі ВР — Ред. ).

— За деякими даними, «на вживання заходів» прем'єру відводилося 12 годин, хоча в історії звичніша вказівка «у 24 години»... Мався на увазі виступ з парламентської трибуни вашого батька, голови Комітету з питань пенсіонерів, ветеранів і інвалідів Віталія Луценка? І, напевно, крім загальної різкості його викриттів діючої влади, конкретні факти в доповіді? Наприклад, те, що на фарбування президентського літака і закупівлю медобладнання для урядової лікарні двома розпорядженнями за один день було оформлено виділення 20 млн. грн. за рахунок «централізованої частини амортизаційних відрахувань, направлених на структурну перебудову пріоритетних напрямків». Але таке не прощається. Та й весь виступ вашого батька був по-комуністичному яскравим і різким.

— Я гадаю, що він був просто об'єктивним. А якщо комусь не подобається оприлюднення нецільового використання грошей, то я дивуюся — чому саме зараз? Про це місяць тому газета «День» писала, тобто всім все відомо. Але, вочевидь, сукупність бездіяльності влади по виплатах пенсій і водночас нецільове використання коштів — було дуже наочно і дуже обурило... Я можу чесно сказати, що мені подобалося працювати з прем'єром. Я і сьогодні ціную його людські якості. Але те, що трапилося, говорить про одне: мене розглядали там тільки як заручника, а я заручником ніде ніколи не був і не буду.

— Взагалі, це нагадує ту дику ситуацію, внаслідок якої навіть «вождь усіх часів і народів» змушений був, нарешті, внести корективу і уточнити: «Син за батька не відповідає».

— А я скажу — готовий відповідати. У нас близькі за духом переконання. Але, мабуть, вони розраховували, що я буду заручником позиції батька, і моя доля залежатиме від його лояльної поведінки. Але ні він, ні я на себе таку роль не брали. Документи на моє звільнення були оформлені за один день. Вночі, звичайно, покрутився в ліжку, але з однієї причини: з адміністративно-господарської роботи мене вперше виштовхнули в чисту політику. Незвично. Але в результаті Кабмін і адміністрація Президента отримають професійного, компетентного опонента по повній програмі. Зараз я оформляю документи на посаду помічника народного депутата Олександра Мороза.