Танки не винні...

Заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» Сергій Пінькас заявив, що значна частина поломок військової техніки в зоні проведення антитерористичної операції на Донбасі відбувається в результаті некомпетентності військових. А саме 95% випадків поломки техніки трапляється в наслідок неправильної експлуатації. Пінькас також заявив, що менше 5% від загальної кількості поломок стосуються виробництва і додав: «Я не знаю, хто таких людей відбирає і допускає до управління технікою... Вони не розуміють, як експлуатувати гармату, вона заїдає, не працює, але це не питання поганої якості «Укроборонпрому».

Згаданими цифрами Пінкас фактично списав провину за поломки техніки на компетентність військових, що не може не викликати низку запитань. Відомий випадок, коли Петро Порошенко особисто передав танки військовим, а потім виявилося, що комбати відмовилися їх приймати, адже в них не було окремих приладів. Це, так би мовити, красномовна ситуація, яка стала відома загалу і поставила самого Президента в незручне становище. Також пам’ятна історія, коли під Донецьким аеропортом взимку з 10 БТРів з ладу виходило 8. Тоді газета «День» під час прес-конференції поставила запитання міністру оборони Степану Полтораку щодо того, чи проводять розслідування з приводу таких випадків. Міністр відповів ствердно, але, на жаль, загал досі так і не почув ніяких висновків цих розслідувань. Але факт залишається фактом. Ще під час відступу з-під Луганська влітку минулого року деякі військові повідомляли, що з двох танків у них один не стріляє, але їздить, а другий стріляє, проте не пересувається. Хто винен у тому, що система матеріально-технічного забезпечення фронту досі дає збій, і якими мають бути шляхи для налагодження цього механізму?

«До подібних заяв представників «Укроборонпрому» я ставлюся вкрай негативно, — коментує «Дню» волонтер Георгій ТУКА. — Я маю зустрітися з заступником міністра оборони разом з людьми, у яких у Жовтих водах Дніпропетровської області свій завод. Ці люди з перших днів війни ремонтують бронетехніку власним коштом, і ці кошти закінчуються. У мене існує ідея зруйнувати монополію «Укроборонпрому» на ремонт техніки. Іншого шляху я не бачу. Свого часу це була штучно створена структура — надбудова над підприємствами, завданням якої було просто вимивати гроші на користь Януковича. Треба залучати нормальні підприємства, які здатні робити ремонт техніки в два-три рази дешевше, якісніше і з відчуттям відповідальності. Щодо неякісних ремонтів тривають розслідування Головної військової прокуратури з усіх бронетанкових заводів (Житомирський, Київський, Львівський), але ще жодна людина чи підприємство за це відповідальність не понесла».

Ситуацію коментує «Дню» народний депутат Дмитро ТИМЧУК:

— Наскільки справедливі заяви «Укроборонпрому», який перекладає всю вину за несправність техніки на тих, хто її експлуатує?

— Ситуацію я намагаюся контролювати. Як представник комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони я курую низку підприємств оборонної промисловості, в тому числі бронетанкові ремонтні підприємства. Одночасно я вивчаю ситуацію на передовій. Наше завдання — не виступати як лобісти чи адвокати якоїсь зі сторін, а намагатися зрозуміти сутність проблеми для її вирішення. Істина як завжди посередині. Ситуація наступна. Багато претензій є до ремонтників, з приводу неякісного ремонту. Але я не знаю, звідки у «Укроборонпрому» такі дані, що у відсотковому відношенні 95:5 припадає, відповідно, на вину ремонту і вину експлуатації. Переконаний, що в такому випадку необхідно, щоб «Укроборонпром» надав дані розрахунків — загальна кількість зафіксованих поломок. Щодо тих, які виникають з вини ремонтників, складають відповідний акт, складають лист-звернення до ремонтного підприємства, яке має відправити на місто ремонтну бригаду і разом з технічними спеціалістами конкретної військової частини виявити причину поломки. Тільки після таких висновків можна говорити про якесь відсоткове співвідношення. «Укроборонпром» показав лише частину проблеми.

— Несправність бронетехніки оголила, крім недоліків роботи оборонного комплексу, ще й якість підготовки військових.

— Проблема виходу з ладу техніки в АТО з вини військових складається з двох частин. Перша — неграмотна експлуатація. Причина її зрозуміла. Багато мобілізованих мають військово-облікові спеціальності одні, а в реальності вони цих навичок не мають. Ми знаємо, яка у нас існувала армія 23 роки до подій на Донбасі. Вона більше фарбувала паркани і підмітала плац, ніж проводила реальні заходи з бойової підготовки. Але є і друга частина проблеми — це саботаж. Не знаю, чому «Укроборонпром» соромиться про це говорити, бо ми на рівні комітетів часто чуємо про випадки того, що техніку виводять з ладу цілеспрямовано. Під час подій на Дебальцівському плацдармі, коли Генштаб заявляв, що у нього немає резервів, із сусідніх пунктів дислокації наших військ валом надходила техніка, у якій був пісок у паливних баках і яйця у маслопроводах. Тобто люди боялися, що їх кинуть на Дебальцеве, виводили техніку з ладу навмисне. Я неодноразово говорив керівникам підприємств, щоб ті зверталися у контррозвідку СБУ. Нам необхідно провести об’єктивне розслідування і притягнути до відповідальності винних, і щоб це було показово. На такі випадки треба оперативно і жорстко реагувати.

— Чи буде в реальності зведено об’єктивний звіт поламок техніки?

— На днях у мене була розмова з керівництвом Житомирського бронетанкового заводу, і вони мені пообіцяли скласти щодо цих несправностей звіт. Скільки поломок було за останні місяці, скільки разів виїжджали ремонтні бригади і скільки разів було встановлено, що поломка відбулася внаслідок вини експлуатантів. Тоді я зможу давати відсоткове співвідношення. Чим оперує «Укрпоборонпром», я сказати не можу.

— Хоч раз було проведено розслідування випадків саботажу як серед військових, так і на самих заводах, і чи поніс хто-небудь за це відповідальність?

— Безумовно, за такі випадки конкретні люди мають нести відповідальність. Наскільки мені відомо, ніякі висновки з цього не робили. Я виступаю за те, щоб відповідальність у випадку неякісного ремонту чи саботажу у військах несли від конкретних осіб до керівництва підприємств. Якщо ми хочемо налагодити чіткий алгоритм роботи оборонного комплексу, який обслуговує АТО, — нам необхідно говорити про відповідальність усіх сторін.