«Ті, хто готовий ухвалювати рішення»

У ньому взяли участь представники об’єднаних громад, вітчизняні та закордонні експерти з економічного розвитку та децентралізації, науковці. Про одну з головних реформ країни люди, що зібралися в Дніпропетровській облдержадміністрації, говорили упродовж двох днів.

Дніпропетровщину, як місце проведення форуму, обрали не випадково. В області вже утворено 61 об’єднану територіальну громаду й процес набирає обертів. «Цей форум — яскравий приклад того, що Дніпропетровщина — один із лідерів проведення реформ: місцевого самоврядування, медицини, освіти. Тут працює одна з найбільш професійних і налаштованих на позитивні зміни команд, — зазначив у своєму виступі перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода. — На сьогодні децентралізація — серед пріоритетів роботи уряду. Дуже важливо обговорити не лише її результати, а й визначити ключові пріоритети на найближчі роки». На думку першого заступника міністра, треба розробити «дорожню мапу» подальшого впровадження реформи, і саме Дніпропетровщина здатна показати план дій, який стане взірцем для інших регіонів.

«Децентралізація, ініційована Президентом України Петром Порошенком, змінює країну. Мешканці Дніпропетровщини відчули це на собі. Такого розвитку інфраструктури область не знала за всі роки незалежності країни. Нові садочки, відремонтовані дороги, реконструйовані школи та лікарні — за останні три роки в регіоні втілили проекти, про які люди мріяли десятиліттями», — зазначив голова Дніпропетровської облдержадміністрації Валентин Резніченко. За словами радника губернатора Юрія Голика, розмір бюджетів розвитку на Дніпропетровщині за останні роки виріс у понад десять разів. «Просто одна цифра. Сукупний розмір бюджетів розвитку всіх рівнів нашої Дніпропетровської області 2014 року був 1,2 млрд гривень. 2018-го — 18 млрд гривень. Наше завдання — за два роки побудувати максимум інфраструктури й навчити людей на місцях робити те саме, що сьогодні по всій області робимо ми. 500 доріг. 30 реконструйованих шкіл. 58 дитячих садків. 20 стадіонів. 120 медіатек і ресурсних кімнат. Школи робототехніки. Парки. Нові амбулаторії. Нові обласні лікарні», — зазначив він. До цього можна додати й екологічні заходи — насамперед розчистку малих річок на території Дніпропетровщини.

ОБУХІВСЬКИЙ ДИТСАДОК — ЗРАЗОК НОВИХ СТАНДАРТІВ ДЛЯ МАЛЕЧІ ХХІ СТОРІЧЧЯ. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИЙ, З ОРИГІНАЛЬНОЮ АРХІТЕКТУРОЮ ТА СУЧАСНИМ ДИЗАЙНОМ. СТИЛЬНУ БУДІВЛЮ ВІДРІЗНЯЮТЬ ВЕЛИЧЕЗНІ ПАНОРАМНІ ВІКНА — ВІД СТЕЛІ ДО ПІДЛОГИ. ДИТСАДОК ПОБУДУВАЛИ «З НУЛЯ» ЛИШЕ ЗА РІК

НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ — НАЖИВО

Учасникам форуму з децентралізації продемонстрували найуспішніші інфраструктурні проекти. Їх втілення стало можливим саме завдяки реформі місцевого самоврядування і зміні системи бюджетного фінансування. Дніпропетровщина однією з перших приєдналася до процесу децентралізації, і, як результат — за три роки тут реалізовано вже понад півтисячі проектів, які змінили регіон. Обласна влада наочно презентувала учасникам форуму власні найкращі практики, адже ділитися досвідом краще наживо. Тож замість комп’ютерних презентацій вирішили організувати тур на автобусах. Найкращий український дитсадок, сучасна дитяча лікарня, перша в країні школа рівних можливостей, найбільша в країні котельня на альтернативному паливі — усі ці проекти багато в чому унікальні для України.

Оновлена педіатрія Центру матері та дитини імені Руднєва в Дніпрі — наче п’ятизірковий готель. Комфортні стильні кімнати, які язик не повертається назвати «палатами». Скрізь — яскраві кольори. Обладнання — надсучасне. Методики лікування — найпрогресивніші. Це перший в Україні заклад, у якому реабілітують дітей із перших хвилин життя. «Дніпропетровщина демонструє успішність розпочатих реформ, — вважає керівник відділу проектів із регіонального розвитку Представництва ЄС в Україні Фредерік Куне. — Ця лікарня відповідає сучасним світовим стандартам. Приємно бачити, що для дітей створені такі чудові умови».

Інший проект — яскрава будівля опорної школи в мальовничій Петриківці, що грає барвами. Це перший в Україні навчальний заклад, реконструйований за сучасними стандартами. Яскравий дизайн, сучасне навчальне обладнання. Школа доступна для всіх дітей. Саме в ній облаштували першу в країні ресурсну кімнату для школярів із особливими потребами. А нещодавно — відкрили й інклюзивно-ресурсний центр. Створили всі умови, щоб особливі хлопчики та дівчата не відчували жодних обмежень. Як раритет та музейний експонат у Петриківській опорній школі залишили лише одну стару парту — на згадку про минулі часи. «Такі масштабні проекти, які поліпшують умови життя людей, особливо дітей, — найкраще свідчення якості реформи децентралізації. Їх втілення — результат спільних зусиль обласної та місцевої влади. Дуже важливо підтримати громади, які тільки-но починають робити перші самостійні кроки», — зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

Наступний об’єкт вражає ще більше. Обухівський дитсадок — зразок нових стандартів для малечі ХХІ сторіччя. Енергоефективний, із оригінальною архітектурою та сучасним дизайном. Стильну будівлю відрізняють величезні панорамні вікна — від стелі до підлоги. Це забезпечує «зв’язок» інтер’єру з ландшафтом. Споруду спроектував дніпровський архітектор Олексій Валентіров. За основу він взяв «шведську» модель. Дитсадок побудували «з нуля» лише за рік. Половина електрики надходить із сонячних батарей, у дитсадку працює котельня на альтернативному паливі. «Це міф, що будівля з великими вікнами не може бути теплою та енергоефективною. Таку архітектуру мають навіть будівлі в країнах із більш «суворим», ніж наш, кліматом — у Швеції, Данії, Норвегії, — пояснив головний архітектор. — Головне — правильно спланувати будівництво. Вікна прикривають козирки. Влітку, коли сонце «високе», будівля не перегрівається. І навпаки — «низьке» зимове сонце додатково нагріває приміщення. Це перший дитсадок України, побудований за такою технологією».

«У нас велике селище. Дітей багато, а дитсадка не було жодного. Деякі мами возили малят у Дніпро, інші змушені були сидіти з дітьми вдома. Тому сьогодні радіємо усією громадою», — поділилася Любов Гладка, директор НВК №2, частиною якого став новий дитячий садок. Для дітей облаштували також сучасний музичний і спортивний зали. На подвір’ї — павільйони від сонця і великий дитячий майданчик. «Децентралізація дала можливість регіонам самостійно вирішувати, в якому напрямі розвиватися і які проекти — першочергові, — розповів данський журналіст, правозахисник Йоханнесс Андерсен. — Мої враження від побаченого — найпозитивніші. Дитсадок — розкішний! Дуже красивий. Там стільки простору!». «Сучасні садки ми будуємо не лише в містах, а й у селах. Переконані: в дітей мають бути найкращі умови для розвитку незалежно від того, де вони живуть. Більше жодних сірих будівель із нескінченними коридорами-лабіринтами. Нові садочки — лише за сучасними проектами», — каже радник голови ДніпроОДА Юрій Голик. Сьогодні будуємо «з нуля» ще чотири садочки — в Кам’янському, Покрові, Старих Кодаках та Іларіоновому.

ЧИ ЗМІНИТЬ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МЕНТАЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ?

Ключовою темою першого дня форуму були досягнення та перспективи реформи місцевого самоврядування. Обговорювали також енергоефективність, е-урядування, технічну допомогу громадам. Експерти навіть порушили таку проблему — чи змінить децентралізація ментальність українців? Адже в пострадянській Україні в людей не лише немає звички до спілкування та прийняття рішень, а й часто-густо немає місця, де зібратися та обговорити місцеві проблеми. На форумі були присутні люди, які могли поділитися практичним досвідом — голови громад, науковці, підприємці. А ще — представники міжнародних організацій, які підтримують українців у впровадженні децентралізації. «Децентралізація проводиться, щоб радикально поліпшити життя кожного громадянина. Сьогодні ми відчуваємо, що ця реформа незворотна. Програма «U-LEAD з Європою», яка фінансується платниками податків ЄС, і далі сприятиме реформі в Україні. Всі складнощі, з якими ви стикаєтесь, — переборні, потрібно лише продовжувати роботу в напрямі децентралізації повноважень та відповідальності», — зазначив перший секретар Посольства Швеції, керівник Програми «U-LEAD з Європою» від Sida Камеран Худур.

«У чому секрет успіху країн ЕС?», — запитав присутніх представник делегації ЕС в Україні Фредерік Куне. — В тому, що люди, які там живуть у містах та громадах, добре розуміють, що їм робити, аби життя стало краще. Ми говоримо про децентралізацію В ухваленні рішень, наближення до людей. Раніше в Україні усі рішення приймалися лише в Києві, але сьогодні усе змінюється. Люди в конкретному селі або районі через об’єднані громади краще розуміють, що їм треба і що для цього вони мають зробити».

Відомий експерт із Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Андреас Умланд вважає, що процес децентралізації має позитивно впливати на увесь пострадянський простір. «Процес децентралізації робить Україну дедалі більше схожою на мою рідну Німеччину. Я зі східнонімецької землі Тюрінгія, де зараз все ще проводиться децентралізація. Дуже схожий процес на той, що відбувається в Україні. Можна лише сподіватися, що цей процес буде динамічним і в майбутньому», — сказав Андреас Умланд. На його думку, децентралізація в разі позитивного результату може стати інструментом боротьби з сепаратизмом в Україні. По-перше, вважає експерт, вона є «асиметричною відповіддю на агресію Росії», а по-друге, інструментом для реінтеграції Криму та Донбасу. За великим рахунком, й сама Росія в майбутньому зможе скористатися українським досвідом децентралізації, коли встане на шлях європейських реформ. Взагалі, вийшла цікава річ, відзначали експерти, Росія намагалася нав’язати Україні федералізацію, але на противагу їй з’явилася децентралізація.

«Дивує кількість людей, що зібралися на цей форум, — зазначив у своїй вітальній промові генеральний консул ФРН Вольфганг Мьоссінгер. — Це дуже важливо — скільки людей обговорюють децентралізацію — це ті, хто готовий ухвалювати рішення й брати на себе відповідальність». Генконсул зауважив, що за останні роки часто їздив східними регіонами України і не міг не помітити зміни — дуже багато відремонтованих доріг, шкіл і дитсадків. «Це успіх об’єднаних громад, — вважає він. — Але одночасно кожен мер чи голова говорить про необхідність фінансової допомоги. І таку допомогу готові надати інституції ЄС». В цілому, генконсул вважає, що децентралізація, окрім усього — найкраща школа демократизації країни, бо громадяни відчувають себе причетними до управління не лише на місцях, а й у державі. 

«ПОТРІБНІ СТАЛІ «ПРАВИЛА ГРИ»

Багато хто з експертів говорили й про те, що дуже важливо не «забалакати» реформи. А саму децентралізацію треба проводити рішуче, щоб вона була завершена за два-три роки. Після створення об’єднаних громад реформа місцевого самоврядування має вийти на наступний етап із ліквідацією місцевих держадміністрацій. Радник голови Дніпропетровської ОДА Юрій Голик, виступаючи на відкритті форуму, нагадав, що в жовтні 2020 року відбудуться місцеві вибори, і до цього терміну децентралізація має бути завершена. «Після закінчення реформи, ініційованої Президентом Петром Порошенком, Дніпропетровська обласна держадміністрація буде просто не потрібна. Звільниться наша семиповерхова будівля в центрі Дніпра, і на її місці з’явиться, нарешті, гарний готель, тому що на той час уже буде побудований новий аеропорт і потрібно буде селити численних гостей. І це не жарт», — сказав Ю.Голик. Він зазначив, що в Дніпропетровській ОДА сподіваються на те, що губернатор Валентин Різниченко буде останнім на цій посаді, а всі повноваження ОДА згодом перейдуть місцевим органам самоврядування. Це й буде найважливішим маркером успіху децентралізації. «Ми пишаємося тим, що такий форум відбувся саме на Дніпропетровщині, — відзначив Ю.Голик. — Хочемо на практиці показати, що зміни можливі. В майбутньому хочемо ще поглибити децентралізацію. Образно кажучи, кожен має добре знати ім’я керівника громади, в якій мешкає, та погано пам’ятати ім’я прем’єр-міністра. Адже за те, що відбувається на конкретній території, мають відповідати передусім люди, які там мешкають».

Пролунали на форумі й голоси представників місцевого самоврядування. Вони вважають, що не все ще зроблено в плані наявності законодавчої бази. Потрібні сталі «правила гри», які регулювали б стосунки між об’єднаними громадами та державою, а також між самими ОТГ, зазначив заступник голови Дніпропетровської облради Євген Жадан. Є також проблема з депресивними селами, яким об’єднання майже нічого не додає — для них потрібні дотації. Гостро не вистачає на селі й спеціалістів з управління. Їх важко знайти навіть за непогану зарплату. «Сьогодні ставлення людей до децентралізації залежить від успіху об’єднаних громад», — зазначив голова Межівської ОТГ Володимир Зражевський. «Децентралізація дала можливість селянам побачити світ у кінці тунелю», — підтримав його колега, голова Іларіонівської ОТГ Дмитро Екзархов. Представники місцевого самоврядування запевнили учасників форуму, що процес децентралізації в Україні, на їхню думку, набув незворотного характеру.