Турне Івана Рибкіна

Минулої п’ятниці російський віце-прем’єр Іван Рибкін відвідав українську столицю — зустрічався із Президентом Леонідом Кучмою та іншими нашими керівниками. Тим часом саме турне Рибкіна столицями країн—членів СНД та ставлення до цієї подорожі в російських мас-медіа та серед політичної еліти Росії вже встигло стати своєрідним «лакмусовим папірцем» загального ставлення до стану справ у Співдружності.

Це ставлення важко назвати звичайнісінькою байдужістю — ні, тут якраз мова йде про збіг багатьох обставин, серед яких найголовнішими є скоріше внутрішньополітичні. Росіяни вже зрозуміли: якщо за час, що минув після скандальної кишинівської зустрічі, нічого у настроях лідерів колишніх радянських республік не змінилося — не допоможе і їхній приїзд до російської столиці. Однак все ж таки чиновникам, що відповідають за «есендівський напрямок» у російському керівництві, потрібно хоч би продемонструвати, як багато зусиль вони докладали до успіху саміту. І тут якраз сталося головне — адже центральною фігурою, що відповідає за СНД у російському уряді, є виконувач обов’язків віце-прем’єра Іван Рибкін.

І якщо дії його попередника Валерія Сєрова оцінювалися спостерігачами з точки зору близьких стосунків Сєрова з прем’єр-міністром Віктором Черномирдіним, то дії Рибкіна, звичайно ж, пов’язуються з іншим великим гравцем російської політичної сцени — Борисом Березовським. До того ж, як відомо, Березовський саме Рибкіна бажав бачити новим прем’єр-міністром країни після відставки Черномирдіна, так що сьогодні Івану Петровичу ой як нелегко довести, що він щиро прагне врятувати СНД від остаточного розкладу. До того ж і щирість Рибкіна може завдати йому шкоди: ті, хто вважає, що він серйозно поставився до своїх обов’язків, впевнені, що Рибкін готує Березовському місце «керівника СНД» замість неодноразово скритикованого Івана Коротчені... Думаю, не треба пояснювати, з яким задоволенням численні «друзі» Бориса Абрамовича у владних кулуарах тепер рятують від нього не тільки Росію, але й усе СНД...

До того ж Рибкін до завдання виправити ситуацію поставився «по-рибкінськи» — ну, стиль цього чиновника добре відомий всім, хто стежить за його зусиллями з часу головування в попередній російськiй Держдумі або секретарства в Раді безпеки. Він поїхав у турне, реальний сенс якого мало хто може пояснити — зустрічі, миготіння президентів, оптимістичні заяви... А що за цим? «Неберезовська» преса із захопленням смакує подробиці — як Іван Петрович чотири години чекав у приймальні Гейдара Алієва, поки президент Азербайджану приймав дрібних чиновників, а потім вислухав від Алієва лекцію про російські помилки на пострадянському просторі. Теж ознака реального сенсу цього турне, яке передує саміту — ледве не сказав декларативному, однак після дискусії в Кишиневі від президентів можна не дочекатися красивих слів...

Саме тому, якби Івана Рибкіна не було, його потрібно було б вигадати — адже комусь іншому з російських чиновників було б набагато важче символізувати беззмістовність зусиль налагодити машину, що вже перестала працювати, однак все ще енергійно «фурчить», випускає дим і взагалі намагається справити на оточуючих враження, що кілька зусиль, кілька поворотів викруткою — і вона запрацює як новенька, хоча ніхто вже не може пригадати, чи працювало це енергійне створіння колись, чи тільки випускало пару інтеграційних кольорів?..

Москва

ФОТО АП
ПРО ЩО ДОМОВИЛИСЯ ЛЕОНIД ДАНИЛОВИЧ З IВАНОМ ПЕТРОВИЧЕМ?