У вакуумі...

Надзвичайно важливе, правильне, хоча й не нове питання — чи можуть громадяни змінити інформаційний простір України — запропонували для чергової відкритої дискусії організатори проекту «Майдан Reload (Перезавантаження)», який ставить собі за мету щотижня збурювати лідерів думок до обговорення ключових проблем України. 14 травня за круглим столом у Харківському незалежному культурному центрі INDIE говорили про виклики інформаційного простору: правозахисник, член ініціативної групи «Першого грудня» Мирослав МАРИНОВИЧ, директор Харківської правозахисної групи Євген ЗАХАРОВ, доцент Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ та кільканадцять харківських журналістів і громадських діячів. Через скайп-зв’язок зі Львова до розмови долучилися: культуролог, політолог Тарас ВОЗНЯК та історик Андрій ПАВЛИШИН. Традиційно в рамках цього проекту пряма трансляція події в режимі он-лайн велася через Youtube, отже, в соціальних мережах приєднатися до розмови власним коментарем чи поставити запитання могли всі бажаючі.

Дуже добре, що дискусії про проблеми та виклики інформаційного простору все частіше ініціюють не лише в столиці, а й у регіонах. Це важливо, адже йдеться про спільний національний простір. Із доповідей учасників, зокрема журналістів, було помітно, що тема їм близька й важлива. Утім, віддаючи належне організаторам зустрічі за спробу знову порушити актуальну тему, до якості дискусії, як і до організації заходу залишаються запитання. Складається враження, що частина учасників, говорячи загалом про реально існуючі проблеми в сфері медіа, вкотре акцентують увагу на одному й тому ж, не бажаючи просуватися далі. Доповідачі чомусь не враховували напрацювання медіа-експертів і політологів, перебуваючи ніби в ізоляції від тих процесів, публікацій, заяв з цієї теми, що мали місце в країні. Отже, у черговий раз порушувалися проблеми, яким уже неодноразово давали оцінки експерти. Зрештою, це відзначила учасниця зустрічі Оксана Нестеренко, повідомивши, що «тут говорять про важливі, але зрозумілі всім речі. Ми не запропонували шляхів вирішення, не відповіли на поставлене запитання».

Так, Мирослав Маринович та інші учасники дискусії говорили про відсутність національного обличчя українського ТБ, інформаційні маніпулятивні технології, цензуру та самоцензуру, брак підтримки «розумного середовища», байдужість влади до проблем медіа тощо. Доповідачі відзначали, що «більша частина журналістів перетворюється на комерсантів», «зникає моральна та інтелектуальна місія журналіста» тощо.

— Я перестав дивитися телевізор. Це — телебачення чужої для мене країни. Коли дивлюсь українське ТБ, відчуваю себе внутрішнім дисидентом. На каналах панують: дух брутальності як зразок для людської поведінки, інтелектуальна виродженість, неграмотність, національна та соціальна байдужість, — зазначив Мирослав МАРИНОВИЧ. — Прикута до сучасного українського ТБ людина практично не має шансів залишитися духовно здоровою. Ініціативна група «Першого грудня» відзначає три основні ознаки сьогоднішньої доби: обмеження свободи слова, деукраїнізація масового інформаційного продукту, поширення його внутрішньої порожнечі. Наразі комуністичний диктат у нас фактично замінено диктатом політики й комерції.

Ці та інші перераховані проблеми справді мають місце в інформаційному просторі України, але їм уже неодноразово давали оцінки фахівці, зокрема тонни газетного паперу використано «Днем», на сторінках якого порушену «Майдан Reload» тему глибоко аналізували провідні політологи, медіа-експерти, журналісти. Також до цієї теми неодноразово на відкритих дискусіях та майданчиках зверталися наші колеги з «Телекритики», «ТВі», «5 каналу» та інших ЗМІ.

Анонсувавши чітку та важливу тему щодо того, чи здатні українці змінити інформаційний простір країни, в який спосіб (підтримкою якісних медіа — зокрема фінансовою, а не на словах; ігноруванням низьковартісних ЗМІ, пропагуванням існуючого «розумного середовища»), коли вимоглива аудиторія зможе впливати на якість контенту і чи дослуховуються до запитів суспільства медіа-власники, учасники зустрічі цих питань, по суті, так і не зачепили.

Долучившись до дискусії в мережі «Фейсбук» луцькі журналісти з Volyn Times зазначили: «Доки ми дискутуємо над поняттями, науковими підходами, технічними деталями — працює «закон вакууму». Майбутнє країни — діти й молодь — вбирають чужу культуру, свій шароварний ерзац та відчуття власної зайвості й безперспективності в цій державі. Без вироблення якісного, національного, масового, культурного, модерного продукту для дітей і молоді експансія української ідентичності та повноцінний розвиток простору нації неможливі».

Так і не зумівши через технічні проблеми вийти на онлайн-зв’язок, Тарас Возняк також взяв участь у розмові власним постом на сторінці проекту у «Фейсбуці»: «У теперішньому світі йде не лише інформаційна війна, а й війна сенсів. Росіяни та американці наповнюють наше сенсовне поле своїми сенсами — не лише інформацією. Тому нам і подобається щось російське чи американське — звісно, це спрощення. Але було б цікаво, якби ви розвернули розмову саме в цей бік, — бік сенсів, — зазначив він. — Наразі пострадянський простір не має можливості створювати свої власні типи текстів, включаючи кіно й телебачення, оскільки таке створення вимагає великих коштів як на сам процес, так і на його просування у світі. Не маючи власного продукту, населення завжди звертатиметься до чужого. Смисл завжди потрібен людині й як інтерпретація того, що вона бачить, і як новизна того, що вона хоче побачити».

В Україні наразі не «суцільний вакуум», а «національний, культурний і модерний продукт» поки що виробляється. Як і виробляються «свої сенси». Просто цей продукт, як і «українські сенси», варто побачити й підтримати. До слова, «День» без допомоги держави випускає свою бібліотеку, закликає долучитися до руху «Подаруй рідній школі «Бібліотеку газети «День», виступає дискусійним майданчиком в рамках проекту «Самоосвіта — он-лайн». Колегам, які не бачать якісного «національного, культурного та модерного продукту», можна було б підтримати наші ініціативи й працювати разом.

Наостанок хочеться відзначити неоднозначні враження про технічне забезпечення трансляції зустрічі. Говорячи про проблеми інформаційного простору в епоху цифрових технологій, організаторам не вдалося вчасно та нормально показати дискусію наживо. У мережі трансляцію демонстрували через півгодини після її початку. Упродовж зустрічі паралельно з виступами учасників часто було чутно відлуння сторонніх голосів, та й, власне, сама трансляція часто переривалась. Організатори вибачилися, повідомивши, що це «штормить» програму Google Hangout, через яку велося мовлення. Але ж це не перша трансляція в рамках «Майдан Reload». Варто було врахувати попередній досвід і використати інші засоби або вийти на зв’язок з ключовими спікерами завчасно, щоб не намагатися додзвонитися їм власне під час дискусії. Через технічні проблеми в еру цифрових технологій виступ Мирослава Мариновича перебивався тричі. Спікера практично не було чути навіть присутнім на зустрічі.

Порушені під час зустрічі теми громадські активісти, інтелектуали, журналісти повинні обговорювати й надалі. Але не «тупцюватися на одному місці», ніби перебуваючи у вакуумі, а враховувати досвід тих, хто аналізує цю тему вже давно. Крім цього, варто пропонувати свіжі ідеї, шукати нові — сучасні — методи та форми поширення основних «меседжів» із таких дискусій для широкого загалу.