Укласти договір із виборцем
«День» продовжує публікацію відповідей своїх читачів на запитання: «Що, на вашу думку, повинен зробити для України її майбутній президент?». «Громадський запит» для майбутнього глави держави на сторінках газети вже сформували жителі Криму, Хмельницької, Житомирської, Рівненської, Харківської, Львівської, Чернівецької, Вінницької, Одеської, Херсонської областей. Сьогодні — слово луганчанам. Пропонуємо приєднатися до нашого обговорення.
Едуард ЛОЗОВСЬКИЙ, голова правління АБ «Укркомунбанк», Луганськ:
— У сфері економіки мені здається важливим, по-перше, зберегти ті досягнення, які вже є сьогодні. Це стабільна гривня, високі темпи економічного зростання та високий рівень довіри громадян своїй державі, який склався протягом останніх років. Це мінімум. По-друге, треба рухатися вперед. І для цього слід проявляти більше прагматизму у вирішенні економічних, та й політичних проблем. Хотілося б, щоб політика держави при цьому була не проросійська, проамериканська, проазійська чи проєвропейська, а проукраїнська. Цю думку часто висловлюють багато людей, але від цього вона не стала менш актуальною. В основі всіх рішень мають бути інтереси України, і лише вони, а не орієнтація на когось.
На зовнішньому ринку держава має захищати інтереси великих корпорацій, які можуть реально конкурувати на міжнародних ринках, а всередині країни треба створити всі умови для підйому приватної ініціативи.
Що стосується соціальної політики, то її треба адаптувати до економіки. Пенсії, допомоги, соціальні виплати повинні бути не результатом компромісу між різними політичними силами, а базуватися на економічних реаліях. Якщо темпи зростання соціальних виплат не будуть такими високими, як хотілося б, то треба давати людям надію не у вигляді порожніх обіцянок, а у вигляді конкретної економічної програми. Багато кандидатів такі програми висувають, принаймні декларують.
На мій погляд, було б розумно розглянути ідею заміни пільг грошима. Коли в руках є «живі» гроші, причому не усереднені, а розраховані на кожну людину, які надходять на її персоніфікований рахунок адресно, то зникає база для різних зловживань. З іншого боку, людина отримує можливість самостійно вибирати продавця послуг. Тоді залучаються важливі ринкові механізми, і вони розставляють усе на свої місця всередині економіки.
Мені хотілося б також жити в країні, яка користується авторитетом у світі, має своє обличчя. Вона має бути представлена там, де її голос може звучати. А це може бути і європейський майданчик — Євросоюз і НАТО, східноєвропейський майданчик, тобто різні союзи між країнами колишнього СРСР, азійський політичний майданчик та інші. Мені б хотілося, щоб наша країна була присутня скрізь, де в неї існують інтереси.
А взагалі я вважаю, що майбутні вибори, якщо розглядати їхню роль в історичному аспекті, не є доленосними для країни. Я впевнений, що зміни суспільного устрою не відбудеться. Прихильність ринковим принципам, які демонструє наша держава протягом останніх 13 років, буде незмінною. Дотримання демократичних цінностей, яке в нас декларують, теж залишиться. Усі кандидати, які мають реальні шанси на перемогу, в своїх програмах усе це проголошують. Але шляхи досягнення всі уявляють по-різному. Наше завдання — вибрати оптимальні.
Віталій КОЛОМІЄЦЬ, керівник служби комунікацій Луганської обласної громадської організації «Регіон»:
— Наша організація перед минулими парламентськими виборами виступила з ініціативою, яка втілилася в життя та добре працює. Суть її у тому, що кандидати в депутати всіх рівнів уклали соціальні договори зі своїми виборцями. Було підписано понад 600 тис. таких договорів. Протягом 2,5 року, які минули від дня тих виборів, наша громадська організація відстежує виконання договорів, проводить громадську експертизу. Вартість вирішення проблем за всіма соціальними договорами — понад 2 млрд. грн., а залучено близько півтора, з них 900 млн. — позабюджетні кошти. Така форма своєрідного соціального запиту себе виправдала, оскільки кожен депутат несе особисту відповідальність за свої обіцянки, а виборці бачать, наскільки можна довіряти цій людині і надалі. Тому ми вважаємо доцільним застосувати її до майбутніх виборів президента. Кандидати могли б укладати подібні соціальні договори зі своїми виборцями через громадські організації, що акумулювали б основні проблеми, які піднімають громадяни України. Аналіз запитів депутатам показує, наскільки важливі для людей соціальні питання. Президент повинен забезпечити правильну соціальну й економічну політику, а це означає — добитися від Верховної Ради прийняття законів про адекватний сьогоднішньому рівню цін мінімальний прожитковий рівень і мінімальний рівень оплати праці, підвищення пенсій тощо. У запитах виборців дуже велику увагу приділяють проблемам комунальної сфери. Звичайно, не президент повинен ремонтувати дахи та ліфти, але він може і повинен забезпечити проведення комунальної реформи. Укладення соціальних договорів кандидатів на посаду президента зі своїми виборцями наблизило б їх до сподівань народу та примусило думати про особисту відповідальність за надані обіцянки і декларовані наміри.
Максим СКЛЯРЕНКО, заступник голови Спілки студентів Луганщини:
— Для мене найважливіші потреби молоді та студентства. Вважаю головним для молодих людей однакові можливості для здобуття освіти. Необхідно зробити процедуру вступу до вищих навчальних закладів абсолютно прозорою та зрозумілою. Треба, щоб на бюджетні місця могли претендувати насамперед ті абітурієнти, які демонструють найвищий рівень здібностей і підготовки, а не ті, хто зумів вирішити питання вступу з допомогою хабарів. Кажуть, що з корупцією у вищих навчальних закладах боротися неможливо. Це не так. Є серйозні та шановані вищі навчальні заклади в нашій країні, де корупції немає. Отже, це питання цілком вирішуване за застосування відповідної адміністративної волі.
Крім того, держава повинна розробити концепцію освіти, і не тільки вищої, а — що ще важливіше — професійної. Сьогодні випускають виключно економістів і юристів, хоча ринок праці вже ними переповнений. Водночас неможливо знайти висококваліфікованого слюсаря, зварювальника, будівельника. Має бути збалансована державна стратегія. Стипендії повинні відповідати хоч би прожитковому мінімуму. Важлива також державна програма допомоги молоді в працевлаштуванні. Це можливо, наприклад, податкові пільги для тих підприємств, які беруть на роботу недосвідчених випускників вищих навчальних закладів. Програма молодіжного житлового кредитування має отримати новий імпульс.
Молодь України хоче жити за європейськими стандартами та демократичними правилами. Мені здається, ми повинні орієнтуватися саме на європейську систему. Тому вступ до Євросоюзу, до СОТ для нас важливий, а ось вступ до ЄЕП має бути жорстко прорахований із прагматичного погляду. У тому разі, коли це відповідає інтересам України, ми можемо брати участь у програмах ЄЕП, але не більше того.
Олексій СКОРИН, пенсіонер:
— Робити запити майбутньому президенту — справа, на мою думку, непотрібна. Поки вони ходять у кандидатах, обіцяють багато, але потім одразу забувають свої обіцянки та правильні промови...
Пенсії підвищили, а чи полегшало жити? Усе підвищення з’їло зростання цін. Чому пенсії не підвищують згідно з цим зростанням?
Низька зарплата в тих, хто працює, навіть нижча за деякі пенсії. Хіба лікар, а в мене і син, і невістка — медики, може жити, ростити дітей на ті нещасні копійки, які їм платять? Ось і вимушені приторговувати харчовими добавками, всякими дурницями. Очі ховають, а що поробиш? Не те, що квартиру купити, за свою «хрущовку» платити не можуть. Субсидії повинні просити, принижуватися. Хіба трудяща людина має клянчити у своєї держави?
Внук цього року вступав до інституту. На платне грошей немає, а за бюджетне місце попросили половину вартості платного. Тобто хабар. Хіба можновладці не знають, яке хабарництво в інститутах?
До нас уже щодня ходять із листами, якимись зошитами, щоб підписи ставили. Скільки ж грошей витратять на цю всю кампанію! Адже 90% кандидатів точно знають, що шансів не мають, а витрачають мільйони на принаджування виборців. Хіба ми можемо стати багатшими, коли такі кошти на вітер кидають? Адже гроші з крана не течуть, отже, щоб боротися за високу посаду, треба їх звідкись витягти? А ви кажете — запити…
