Валерій ГОРБАТОВ: «Кримський уряд виявився поза виконавчою вертикаллю »
— Валерію Мироновичу, уряд Криму сьогодні переживає немов перехідний етап — з одного боку, скоро вибори і невідомо, що буде після них, з іншого — очікується прийняття Закону України «Про Раду міністрів Криму», і який з його варіантів буде прийнято, також поки невідомо. Як у такій ситуації ви уявляєте найближче та віддалене майбутнє автономії?
— Звичайно, на роботу уряду сьогодні передвиборна кампанія впливає негативно, особливо якщо врахувати, що склад нинішнього уряду коаліційний. Сьогодні ніхто вже не працює, не оглядаючись на політику, — досить однієї непродуманої заяви, щоб зірвати роботу. На жаль, і час складний: оскільки курортний сезон не дав тієї віддачі, якої чекали, то й ресурси для проведення осінньо-зимового періоду у нас обмежені. У зв’язку з різнорідністю уряду є істотні труднощі навіть в організації його роботи: якщо раніше досить було зібрати заступників і дати усні вказівки, щоб зрушити справу, то зараз цього мало. Довелося, по-перше, ввести систему письмових розпоряджень, вказівок у письмовому вигляді, конкретизувати відповідальність кожного, по-друге, дійти до міністрів, керівників комітетів, голів адміністрацій районів, мерів міст. Значно збільшилася і кількість покарань за невиконання. Тому я намагаюся будь-яким чином обмежити вплив політики на роботу міністерств і відомств, організувати її виключно за професійною ознакою. На жаль, зараз це складно. За кожним міністром стоїть якась політична група, яка його захищає навіть за умови недостатньої роботи. А час такий, що необхідна жорстка дисципліна, інакше нам успіху не добитися.
З іншого боку, і сама форма вертикалі, яка є зараз, не працює. Виходить, що Рада міністрів Криму — це якась середня інстанція між представницькою та виконавчою владою. Таке становище нас не задовольняє. Глави адміністрації в районах згідно зі своєю підлеглiстю виходять на Адміністрацію Президента, тому також іноді виконують розпорядження вибірково. Таким чином, кримський уряд, з одного боку, виявився поза виконавчою вертикаллю, з іншого боку, вплив Верховної Ради Криму також обмежений, оскільки ми — державні службовці та повинні виконувати закони України. Це призводить до перетину місцевих і загальнодержавних інтересів. Комісії Верховної Ради Криму створені так, що вони дублюють роботу наших міністерств, а ті люблять давати вказівки, навіть карати, причому втручання не завжди є компетентним. Тому ми сьогодні вже працюємо так, начебто існує закон про Раду міністрів, хоч це дуже непросто. Деякі вказівки, розпорядження Верховної Ради, які суперечать законодавству країни, доводиться просто не виконувати, а будувати керовану кримську вертикаль. З іншого боку, сьогодні не можна загострювати і конфлікт уряду з Верховною Радою, тому що це розв’язало б руки деструктивним силам, які прагнуть нам перешкодити. Мене іноді навіть підштовхують до цього, цього тільки й чекають. Мені дуже важко зараз утриматися від «скочення» в політику. Я ж розумію, що якщо це трапиться — то і зиму ми нормально не перебудемо, і майбутній курортний сезон провалимо…
— Чи зможе вирішити проблему прийняття закону про кримський уряд?
— Вважаю, що саме прийняття цього закону, а не які-небудь тимчасові заходи, тільки і може вирішити всі наявні внутрішні протиріччя. Я знайомий з трьома варіантами цього законопроекту. Один з них закріплює нинішнє становище, тобто абсолютне підкорення Верховній Раді та ігнорування державної виконавчої вертикалі. Другий розроблено Кабінетом Міністрів, і він погоджується з нинішнім станом плюс паралельно ставить питання про повну підлеглість уряду України на такому ж рівні, як і обладміністрація. Виходить, що в одному законі закладаються норми, якi суперечать одна одній. Третій варіант зараз допрацьовується в Адміністрації Президента, у ньому ми намагаємося оптимально поєднати і статус Ради міністрів як державної структури і підлеглість парламенту автономії.
Ми провели аналіз роботи кадрів і виявилося, що зараз основна кількість працівників звільняється, не пропрацювавши і року, тому що у нас сильно заполітизоване ставлення до виконавчої влади. У нас міністри часто поставлені політичними структурами на межі можливості виконання своїх службових обов’язків…
— Вже зрозуміло, що вибори Верховної Ради Криму будуть мажоритарними, у зв’язку з цим, які у вас є припущення — новий уряд автономії буде коаліційним чи однопартійним?
— Моя думка така: ми повинні брати від Києва те корисне, що там є. Буду вимагати, щоб уряд формувався за професійною ознакою. Тому наступний склад уряду буде мати у своїй основі тих професіоналів, які ще до виборів зможуть довести свою спроможність. Я також поставив би питання про те, щоб не фракції Верховної Ради делегували до уряду своїх представників незалежно від їх професійних здібностей, а щоб фракції підтримували тих фахівців- професіоналів, які виявили себе у справі та кандидатури яких ми погодимо.
— Ви представляєте партію «Трудова Україна», яка входить до одного блоку з НДП, Партією регіонів та Аграрною партією. Не секрет, що на кримському рівні між цими структурами існували протиріччя, з іншого боку, весь час кажуть про створення тут для виборів парламенту автономії більш широкого блоку (так званої «Ради п’яти») за участю кримської організації СДПУ (о) та інших партій. Як формується зараз конфігурація кримського політичного блоку?
— З цього питання ми провели вже декілька нарад — представники «Трудової України», НДП, Аграрної партії та Партії регіонів. Нам вдалося досягнути двох рішень. По-перше, у нас були певні розходження у позиціях. Зараз наші стосунки повністю визначає державний підхід. Ми домовилися про координацію роботи штабів. По-друге, на рівні Криму наш блок може відрізнятися від загального складу. Всі бажаючі демократичні політичні сили, у тому числі й СДПУ (о) не виняток, можуть бути або членами нашого блоку, або працювати в координації з нами. Вважаю, що за підсумками виборів саме нашому блоку вдасться створити вирішальну фракцію в майбутньому кримському парламенті.
— Чи обговорювали ви передвиборну ситуацію i роботу з Леонідом Грачем та його партією?
— Ні, поки не обговорювали. Можливо, час ще не прийшов. А можливо, Леонід Іванович вважає, що на нас зважати не варто, можливо, у нього інші плани...
— Що ви вважаєте сьогодні головним напрямком у роботі уряду для того, щоб подолати кризові явища в економіці?
— По-перше, треба подолати «тінізацію» економіки. Через ряд причин у Криму вона значно сильніша, ніж в інших регіонах країни. Я побоююся, що без допомоги держави з тіньовими явищами нам не впоратися, тому ми конкретно працюємо з силовими структурами. Наприклад, аналіз показує, що приблизно 250 ринків дали до бюджету всього 8,5 мільйона гривень ринкового збору, тоді як цей об’єм міг дати один Центральний ринок Сімферополя. Здравниці показують, що вони працюють з рентабельністю 8 відсотків (а багато з них взагалі виводять збитки!), хоч певні підрахунки переконують у тому, що санаторії і будинки відпочинку могли мати рентабельність у 50 та більше відсотків. Де ці гроші? Думаю, що нам вдасться вивести з «тіні» десятки мільйонів гривень, які поповнять бюджет. По-друге, для подолання кризових явищ треба реформувати економіку автономії так, щоб вона становила собою цілісну самодостатню систему, легку і прозору в управлінні, об’єднану всередині жорсткими економічними зв’язками на основі взаємовигоди та зацікавленості. Насамперед це стосується нашої курортної сфери: на неї працюють транспорт, промисловість, сільське господарство, готельний бізнес, ринки, сфера послуг, культура, лікувально-медичні установи. Але віддача недостатня ще й тому, що всі вони працюють кожен сам по собі, відсутня необхідна координація та цілеспрямованість. Тут велике поле для нашої діяльності. Безумовно, потребує подальшого кардинального розвитку і АПК, і промисловість і будівельна індустрія. Загалом, винаходити велосипед не будемо, а будемо грамотно і цілеспрямовано комплексно виводити нашу економіку на рівень передових держав…
