Володимир ЗАЄЦЬ: Повернення комітетів — поразка більшості
— Друга сесія Верховної Ради четвертого скликання була політично бурхливою, особливо під кінець. Яка ваша оцінка її підсумків?
— Минула сесія в мене викликала більше розчарувань, аніж задоволення. Я розчарований як опозицією, так і більшістю. В державі накопичилося багато проблем, породжених саме українським парламентом. В їх числі — проблеми із бюджетом на 2003 рік, санкції FАТF, що введені проти України.
— З боку представників вашої фракції було досить жорстких оцінок роботі парламентської більшості. Яка ваша оцінка — парламент приступає до роботи з більшістю чи без неї?
— Юридично більшість продовжує існувати, коаліційний уряд працює, угода між Президентом, більшістю та урядом залишається в силі. Скоро ми побачимо напевно — є в нас парламентська більшість, чи її немає. До Верховної Ради представниками більшості внесено законопроект, націлений на законодавче врегулювання діяльності парламентської більшості та опозиції. Якщо цей законопроект пройде — це буде підтвердженням, що парламентська більшість існує. Якщо ж ні — говорити про її реальність справді проблематично.
— Лідер вашої фракції Леонід Кравчук заявляв, що соціал-демократи об’єднані готові зняти з себе відповідальність за дії уряду. У зв’язку з цим хотілося б дізнатися конкретніше, як на даний момент фракція СДПУ(О) позиціонує себе в межах більшості?
— Я не думаю, що наша фракція буде знімати відповідальність за дії коаліційного уряду. Безперечно, ми сьогодні вважаємо себе повноцінними членами парламентської більшості. Але ми проти такої більшості, яка була в нас наприкінці минулого року. Тобто ми не хотіли би бути фігурантами в якомусь аморфному, чисто формальному утворенні.
— «Наша Україна», судячи з усього, почуває себе нині переможцем за результатами внутрішньопарламентських баталій наприкінці минулого року. Чи не станеться так, що фракція Віктора Ющенка, скориставшись суперечками в більшості, візьме ініціативу на себе та сформує свою більшість?
— Я б не кваліфікував ту подію з поверненням комітетів як перемогу «Нашої України» — скоріше, як поразку більшості. Не думаю, що сьогодні на базі блоку Віктора Ющенка може бути утворена нова більшість. Мені здається, що агресивність опозиції, її прагнення відвоювати собі плацдарми з видом на президентську кампанію, що наближається, повинна сконсолідувати нашу більшість, додати ефективності в її роботі.
— Що ви вважаєте прiоритетним завданням для Верховної Ради на сесію, котра розпочалася?
— Головна проблема, яку ми сьогодні повинні розв’язати — узгодження закону про мінімальну заробітну плату, яка становить 185 грн. — з 1 січня і 235 грн. — з 1 липня із прийнятим ще до цього Держбюджетом на 2003 рік. Це потребує часткового перерозподілу видатків у бюджеті десь на суму 3 млрд. грн. На жаль, уряд та бюджетний комітет поки що згоди з цього питання не дійшли, і це може бути душе серйозною проблемою для влади в цілому. Сам по собі основний фінансовий документ країни ідеальним не назвеш. Його параметри ставлять під питання здійснення багатьох соціальних програм. Прагнення нашої фракції закласти до бюджету зростання заробітної плати вчителям та медикам хоча б на 30 — 40 % не було підтримано депутатським корпусом. Дуже важливе завдання, що вимагає від нас негайних дій — виключення України із чорного списку FАТF. Верховній Раді також належить розглянути ряд політичних законодавчих актів — про зміни до Конституції, вже згаданий закон про опозицію та парламентську більшість, про Президента, про президентські вибори. Боюся, розгляд усіх вищеназваних законопроектів може надзвичайно політизувати внутрішньопарламентську атмосферу, що, в свою чергу, може відкинути на задній план розгляд документу, котрого найбільше чекає український виробник — Податкового кодексу. Щоб цього не сталося, треба, на мій погляд, в першу чергу братися за економічні закони.
— Чи реально внести зміни до Конституції в рамках проголошеної Президентом України політичної реформи протягом третьої сесії?
— Якщо говорити коротко — швидше ні. Попри публічну риторику про необхідність здійснення реформи, у багатьох парламентських сил явно нема бажання нею займатися. Дехто прагне стати Президентом України саме з такими повноваженнями, які виписані у діючій Конституції. Але фракція СДПУ(О) буде робити все від неї залежне, щоб політична реформа була здійснена, оскільки її необхідність логічно випливає із програмних засад Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).
— Чи є у фракції СДПУ(О) конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми координатора більшості? Чи можлива кандидатура першого президента Леоніда Кравчука?
— Наша позиція така — Леонід Макарович Кравчук свого часу вже працював, і досить успішно, на цій посаді. А відтак, треба дати можливiсть іншим політичним силам.
— У ЗМІ з’явилися версії щодо можливості приєднання до вашої фракції колишнього координатора більшості Олександра Карпова. Наскільки це відповідає дійсності?
— Особисто для мене це новина. Але якби таке трапилося, я б не заперечував.
— Як ви можете прокоментувати вихід із фракції Олександра Волкова? Що є причиною та чи не є він лише «першою ластівкою»?
— І прихід пана Волкова до нашої фракції, і його вихід пройшли якось непомітно. Я не можу пригадати жодних принципових позицій Олександра Михайловича як члена фракції СДПУ(О). З самого початку всі розуміли, що у Волкова є свої досить серйозні плани вибудувати фракцію, і тепер в цій справі ми йому бажаємо успіху. Чи стане Олександр Волков «першою ластівкою?» Думаю, скоріше ні. Я добре знаю склад нашої фракції — на сьогодні жоден з депутатів не переймається пошуками для себе іншої фракції.
