ВР очищається від сумісників?
Вочевидь, тепер процес може піти веселіше, враховуючи увагу спікера до даної проблеми: В.Омелич отримав додаткові інструкції від О.Ткаченка з питань контролю за виконанням судових «вироків». Вже 21 травня Київський суд розгляне за поданням голови ВР питання про дострокове припинення повноважень депутата Дворкіса, котрий намагається одночасно всидіти на двох стільцях — парламентському і мера Вінниці. Примітно, що після метань екс-громадівець Д.Дворкіс не вибрав жодну з двох частин лазаренківської фракції, а з'явився в СДПУ(о), очевидно, розраховуючи, що «це дасть привід закрити очі на його сумісництво» — уїдливо прокоментував ситуацію один з лідерів «Громади». Щоправда, відвідавши недавно Вінницю, Президент Кучма не став «загострювати питання», а просто публічно порадив Дмитру Володимировичу «визначитися» найближчим часом. Не виключено, що спад прихильності пов'язаний з тим, що глава Вінницької обладміністрації, залишившись вірним номенклатурній НДП, планує «поставити на місто» свою людину. Голова Вінницької облради Г. Калетник розповів кореспондентові «Дня», що подібні плани цілком могли живитися інформацією про те, що п. Дворкіс, «не маючи можливості скликати сесію міськради для затвердження місцевого бюджету, не передав ці повноваження нікому і може на свій розсуд розпоряджатися коштами міста».
До речі, один iз колишніх соратників Дмитра Володимировича пояснив кореспондентові «Дня», що причину такої пильної уваги саме до депутата Дворкіса і його справи потрібно шукати в тому, що п. Дворкіс свого часу пообіцяв підтримку Вінниці і кандидату Кучмі, і кандидату Ткаченку.
За словами В.Омелича, наступний на черзі — «зелений» Олег Шевчук. Так що не виключено, що вмикання механізму репресій за поєднання постів примусить впливових депутатів більш виразно заявити, на користь кого з кандидатів будуть працювати їхні можливості.
КОМЕНТАР
Таке явне порушення закону як «сумісництво» практикується в Україні вже кілька років, не викликаючи особливих наслідків. При цьому йдеться не про якісь «дрібниці» законодавства, на які можна закрити очі, а про один iз принципових механізмів демократії — так звані стримування та противаги. Зрозуміло, що один і той же чиновник не може писати закони і сам їх виконувати, інакше він почне писати їх «під себе». А якщо так і треба? Останнім часом намітилася взагалі парадоксальна тенденція в сумісництві (див. матеріал з Донецька на цій стор.) — якщо раніше цим грішили в основному мери і міністри, то тепер глави адміністрацій, які «заодно» стають головами «своїх» рад. Пам'ятається, радянське «суспільствознавство», антипод буржуазної політології, не визнавало принципу розподілу влади. Одним з аргументів було те, що це «незручно». Приблизно так само звучать виправдання нинішніх чиновників. І тому «сумісники» — це ще одна ознака нашого неухильного руху вперед, у світле минуле.
