Винних поки що немає

Антимонопольний комітет «амністував» зернотрейдерів: червнева криза на продовольчому ринку не була наслідком змови. Глава АМК країни Олексій Костусєв заявив, що учасники ринку спеціально ціни не накручували, а лише реагували на різке підвищення попиту. Більше того, перевірки, проведені у всіх областях України, показали, що там, де зерновий ринок контролюють монополісти, подорожчання відбувалося найповільнішими темпами. У цих регіонах першими ціни поповзли вниз одразу після закінчення паніки з боку населення.

«Якщо винуватці кризи і були, то їх слід шукати не серед виробників хліба», — заявив Олексій Костусєв. З його слів, окремі компанії, які торгують оптовими партіями зерна і борошна, скористалися кризою для наживи, але їхня частка на українському ринку не перевищує 2%. Нагадаємо, що місяць тому прем’єр-міністр Віктор Янукович пообіцяв покарати компанії, які «нажилися на народному горі». При цьому він відзначив, що сам перелік таких компаній уже є, і його «опрацьовує» Генеральна прокуратура. А тепер, коли пристрасті вщухли, виходить, що карати, власне, нікого.

Головним наслідком червневої кризи для зернового ринку України стало посилення адміністративного тиску. Обласні адміністрації жорстко контролюють усі товарні потоки в АПК, не церемонячись із приватними фірмами. Економічний блок уряду нині розділився на прихильників посилення державного контролю та прихильників ідей вільного ринку. Прем’єр-міністр Віктор Янукович упевнений, що наступний важкий для зернового ринку рік країна повинна прожити, застрахувавшись від цінової дестабілізації з допомогою адміністративного ресурсу і державних резервів. Табір «лібералів» очолив міністр економіки Валерій Хорошковський. На його погляд, якщо адміністративний тиск на ринок збережеться на нинішньому рівні, це якраз і може призвести до кризи.

Заява Антимонопольного комітету зафіксувала, що Олексій Костусєв також упевнений у спроможності ринку самостійно відрегулювати ситуацію. Він визнає, що нинішні цінові обмеження, які запровадили обласні адміністрації, можуть бути виправдані, але лише на короткий термін. «Тільки ринкова економіка та приватна конкуренція зможуть задовольнити попит», — вважає Костусєв. Однак не виключено, що результати проведених перевірок покликані лише застрахувати керівництво комітету від майбутніх політичних бур. Адже якщо зловживань із боку монополістів не було, то й Антимонопольний комітет не відповідає за ціновий вибух у червні. Поки що складно сказати, чи дотримуватимуться такої самої думки народні депутати.

Звіт уряду в Верховній Раді за підсумками збирання врожаю-2003 заплановано на вересень. Очікується, що парламент може вимагати відставки міністра аграрної політики, віце- прем’єра з питань АПК, міністра економіки і голови Антимонопольного комітету. Власне, умови для відставок назріли ще напередодні парламентських канікул, але склалося враження, що прихильники цієї маленької кадрової революції просто вирішили перенести питання на осінь. Президент Леонід Кучма також ще у липні заявив про готовність розглянути пропозиції парламентської більшості про кадрові перестановки у Кабінеті Міністрів за підсумками червневої кризи.

Тим часом із фронтів традиційної битви за врожай надходять дані, які неабияк псують настрій міністрам. За даними Мінекономіки, за станом на 17 серпня намолотили лише 11,6 мільйонів тонн зерна. Офіційних прогнозів остаточних обсягів урожаю в уряді нині ніхто не робить — заборонено. У зв’язку з цим різко зросла увага до прогнозів Міністерства сільського господарства США. Воно не соромиться публікувати очікувані обсяги врожаю у всіх країнах світу. За оцінками американців, у 2003 році Україна збере близько 15 мільйонів тонн фуражного зерна і п’ять мільйонів тонн продовольчої пшениці. Отже, фуражне зерно наша країна зможе без особливих проблем експортувати. А ось із продовольчим цього року не склалося, й очікуваний дефіцит становитиме близько двох мільйонів тонн. Саме цей дефіцит і пригадають уряду політичні опоненти у вересні.