Як запобігти фальсифікації виборів президента України
Саме про традиції я й хочу дещо нагадати читачам. Пам'ятаєте, які добрі традиції щодо виборів були в колишньому СРСР всього з десяток років тому? Як не вибори, то участь у голосуванні майже повсюдно брало 99,8—99,9% від числа виборців. Та й обранці не скаржилися, що за них мало проголосували. Я добре пам'ятаю, як такі результати забезпечувалися, бо й сам бував серед отих забезпечувачів. Схема приблизно була такою.
У день голосування, щогодини відстежуючи кількість громадян, які вже проголосували, за так званою «шахматкою», голова дільничної комісії десь о 14-й годині зажурливо хитав головою. Це означало, що потік виборців на дільниці практично призупинявся, а участь у голосуванні взяло всього 60—70% громадян. За даними агітаторів, 4—5% виборців і не могли прийти на виборчу дільницю — це ветерани партії, інваліди війни та праці, хворі та деякі інші. До них терміново вiдряджалися члени виборчої комісії з урною, і вони голосували вдома.
Перед закриттям же голосування решта бюлетенів (25—30%) просто вкидалася до урн, за винятком 1—2 бюлетенів на 1000 виборців. Це давало змогу потім пояснити «відмовнику», що саме він і не голосував.
На жаль, у незалежній Україні питома вага активних виборців, які за будь- яких умов прийдуть на виборчу дільницю, проти радянських часів майже не змінилася. Про це свідчать як результати вже проведених виборів, так і прогнози соціологів на жовтень 1999 року. Всього з 37 млн. виборців при обранні президента України участь у голосуванні візьмуть 27—28 млн., а 9—10 млн. громадян, або ж 25—27%, вибори просто проігнорують.
Потенційні чисті бюлетені кількістю нехай не 10 млн., а 5 — 7 млн. (а це майже половина потрібних голосів) можуть стати тим вирішальним резервом для перемоги на виборах. Об'єктивно всі претенденти на посаду президента України, за винятком самого Президента, зацікавлені у чесних виборах, бо ніхто з них не зможе створити умови, щоб скористатися із задіяних фальсифікацій. Нічийні голоси виборців можуть дістатися лише одному з претендентів — діючому Президентові пану Кучмі, за яким стоять владні структури й подальша доля яких залежить від результатів виборів.
З урахуванням наведеної практики проведення виборів із радянських часів заклик згаданого вище автора статті з газети «Зеркало Недели» пана Зайцева «перехреститися і покластися на волю виборців» виглядає щонайменше провокаційним. Діюча влада та її приспішники хочуть так завуалювати ситуацію з виборами президента, щоб у створених сутінках протягти за будь-яку ціну пана Кучму на повторний термін його повноважень. Проте очевидно, що без фальсифікацій з виборами перемоги їм не одержати.
У цій ситуації мудре народне прислів'я — на Бога надійся, а сам не зівай — спонукає всіх, кому не байдужа доля України, до рішучих дій щодо недопущення фальсифікацій з виборами. Заяви декого з претендентів на посаду президента про необхідність надрукувати бюлетені на фабриці Держзнаку з надійним ступенем захисту — є необхідною, але недостатньою умовою для недопущення фальсифікацій. Нічийні бюлетені з хрестиком проти потрібного прізвища, байдуже з яким ступенем захисту, можуть потрапити до урн. Повну противагу діючій владі у цьому питанні реально зможе забезпечити лише Верховна Рада, прийнявши доповнення до Закону «Про вибори президента України».
У цей виборчий Закон доцільно ввести положення про: фіксацію часу видачі бюлетенів виборцям; офіційну щогодинну звітність дільничних виборчих комісій про кількість громадян, які проголосували й термінову передачу цих даних до вищих виборчих комісій; доступ до інформації представникам виборчих штабів претендентів на посаду президента з метою їх оперативного втручання в ситуації, де приріст виборців буде викликати підозру; кримінальну відповідальність посадових осіб виборчих комісій за подання фальсифікованої інформації. Дуже важливим моментом може бути положення про те, що офіційну інформацію щодо підсумків виборів Центрвиборчком міг би повідомляти не раніше ніж через місяць після голосування за наявності згоди на це Верховного суду України.
У запропонованих пропозиціях до Закону «Про вибори президента України» не міститься ніяких обмежень щодо волевиявлення самих виборців. Всі ці нові положення спрямовані лише на удосконалення роботи технічних служб Центрвиборчкому та його органів на місцях. Тому такий підхід не дасть змоги діючій владі їх блокувати.
