Євген СВЕРСТЮК: «2013-й стане роком боротьби за українську свободу»

Учора доктор філософії, політв’язень радянського режиму, президент Українського пен-клубу, один з учасників ініціативної групи «Першого грудня» Євген СВЕРСТЮК відсвяткував своє 84-річчя. Вітальний дзвінок імениннику «День» використали як привід поговорити з Євгеном Олександровичем про його перші враження від роботи депутатів Верховної Ради нового скликання, можливі між владою та опозицією компроміси та... боротьбу за свободу.

— Євгене Олександровичу, чи залишились ви задоволені першими днями роботи народних?

— Зізнаюсь, що уважно дивився за «роботою» депутатів лише у їхній перший день, тобто, 12 грудня. Утім, і цього вистачило, щоб зрозуміти: починаючи з прийняття самих елементарних рішень, регіонали вже спробували розвести опозицію «как котят». Але, це помітили всі, хто спостерігав за діями в парламенті, вони наштовхнулися на... «тигренят». Переконаний, що ці «тигренята» ще підростуть і... покажуть зуби. На жаль, депутати Партії регіонів звикли працювати за цинічними, грубими і нахабними принципами, які вони самі ж називають «розводами опозиції», і, очевидно, всього народу.

— Учора своє призначення на посаду старий-новий прем’єр-міністр Микола Азаров назвав першим компромісом Верховної Ради VII скликання. Які, на вашу думку, невдовзі можливі ще компроміси між владою і опозицією?

— Я вважаю, що після «показу сил», що зробили депутати упродовж перших двох днів роботи у парламенті, потрібно заспокоїтися і працювати. Дійсно, часто шляхом компромісів, але важливі для країни рішення потрібно приймати вже сьогодні. Призначення Миколи Азарова для мене не стало сюрпризом. На жаль, у нинішніх політичних реаліях в опозиції не було шансів не пропустити, відхилити його кандидатуру. Тому довелося прийняти. Думаю, що ви погодитеся, що відсутність шансів та будь-якої альтернативи назвати нормальним компромісом дуже важко. Напевно, таких «компромісів» буде ще чимало. На жаль, сьогодні очевидно, що кардинальних змін в політиці Азарова, його «правилах гри» українці так і не дочекаються. Взагалі, сприймаю цього старого-нового прем’єр-міністра як слухняного солдата «капітана» нашої країни...

— Разом з учасниками ініціативи «Першого грудня» ви запропонували українцям «Хартію вільної людини»...

— Це дуже потрібний сьогодні крок. Звичайно, те, до чого ми прагнемо, не відбудеться відразу. Повинен пройти час, поки принципи вільної людини почнуть зароджуватися у свідомості, в почуттях українців. Цьому можуть посприяти центральні ЗМІ. Адже чим більше пропагування простих християнських істин буде присутнє в інформаційному просторі, тим швидше ми досягнемо бажаної мети. Зрозуміло, що серед українців є люди, з якими ми говоримо на «різних мовах», вони ніколи не зрозуміють принципи Хартії, адже насправді не хочуть цього. Переконаний, що Хартія вільної людини покликана стати життєвим орієнтиром для нашого суспільства. Вона може дати поштовх до об’єднання всіх людей, які хочуть доброго і гідного життя. Так само як і Декларація прав людини, наша Хартія повинна існувати.

— Знаємо вас не лише як головного редактора газети «Наша віра», автора книг та численних статей з літературознавства, психології і релігієзнавства, а й як активного публіциста. Над чим ви зараз працюєте?

— Днями здав до друку книгу «Гоголь і українська ніч». Сподіваюсь, що упродовж наступних півроку її підготують до друку та запропонують для ознайомлення широкому колу читачів. ...А взагалі останнім часом я багато думаю про майбутнє України. Вже сьогодні розумію, що наступний — 2013 рік — стане роком наполегливої боротьби за все українське. А передовсім — за українську свободу. Адже лише справжня свобода нашої країни означатиме безапеляційне звільнення народу від різних проявів диктатури. Сподіваюсь, що українці до цієї боротьби готові!