Йосип ВІНСЬКИЙ: «Доводиться покладатися на домовленості...»

Незважаючи на явний неуспіх свого лідера в першому турі виборів, соціалісти, схоже, вже вкотре мають намір зіграти в «золоту акцію». Зробити це СПУ планує через укладену днями угоду про підтримку на виборах кандидатури Віктора Ющенка. Цей документ, між іншим, передбачає і реалізацію — щоправда, так би мовити, пролонговану — політичної реформи, запеклими противниками якої ще зовсім недавно були «нашоукраїнці». Загалом перелік висунутих соціалістами вимог досить солідний — напевне, вирішили «замовляти» по максимуму. Прокоментувати підсумки виборів для СПУ «День» запропонував другій людині в Соцпартії, керівникові виборчого штабу партії Йосипу Вінському.

— Перед виборами ви неодноразово заявляли, в тому числі й в інтерв’ю нашій газеті, що лідер СПУ Олександр Мороз обов’язково потрапить у другий тур, де переможе Віктора Ющенка. У чому причина розгромної поразки?

— Я не оцінюю це як поразку. Ми є активними учасниками другого туру — це по-перше. По-друге, ніхто не знає, скільки голосів насправді отримав Олександр Мороз. Його 6% — наслідок елементарного обраховування з боку команди провладного кандидата. Ми вже заявляли, що не визнаємо результатів першого туру.

— І скількох відданих за нього голосів недорахувався Мороз, за вашими підрахунками?

— Приблизно 10% голосів.

— Комуністи кажуть, що в них голоси забирали як Янукович, так і Ющенко. А у вас?

— Голосів ніхто ні в кого не забирає. Люди самі визначаються. Треба дивитися, яка мотивація була в людини. В центральній Україні відбувся перерозподіл наших голосів між Януковичем і Ющенком.

— СПУ уклала угоду з кандидатом в президенти Віктором Ющенком про його підтримку. Оприлюднено досить широкий список умов, на яких сторони дійшли згоди. Що там найголовніше?

— У такій складній політиці, як українська, не може бути однієї ключової умови. Ключем до угоди з Ющенком було узгодження питання політреформи, де між сторонами спостерігалися найсерйозніші розходження. Але соціальний блок для нашої партії не менш значимий, і ми його записали на першому місці, а потім вже — політреформу.

— Суть угоди щодо політреформи між вашими політичними силами у багатьох спостерігачів викликала здивування. Ви домовилися провести її не між першим і другим туром, але до 1 січня 2005 року, тобто все одно на цій сесії. Відомо, що «Наша Україна» неодноразово наголошувала, що вона проти прийняття законопроекту №4180. А принципово змінити щось в цьому законопроекті вже не можна — інакше доведеться запускати заново всю процедуру прийняття змін в Конституцію, яка вимагає двох сесій...

— За нашим наполяганням було спеціально записано, що за основу береться законопроект №4180. Оскільки було зрозуміло: якщо ми за основу не беремо законопроект №4180, ми політреформу не приймаємо. Суть компромісу полягає в тому, що Ющенко погодився, щоб його фракція голосувала за законопроект №4180; ми погодилися на те, що можна перенести терміни.

— А які гарантії, що «Наша Україна» голосуватиме «за», якщо вони були проти суті цього законопроекту?

— Ніяких гарантій немає. Є політичні домовленості. Гарантіями було б голосування між першим і другим туром. Оскільки цього не відбувається, доводиться покладатися на домовленості.

— Віктор Ющенко заявив, що готовий запросити лівих до себе в уряд. За які ділянки готові взяти на себе відповідальність соціалісти?

— Жодної конкретної посади ми з Ющенком не обговорювали. В нас є люди, які готові працювати на цілому ряді постів у його уряді, який буде коаліційним.

— Коаліційним — це якщо політреформа пройде...

— Якщо навіть не пройде, все одно парламент має голосувати за прем’єр-міністра. А той муситиме шукати в парламенті компроміси.

— Соціалісти готові стати партією влади? Подібного досвіду СПУ ще не мала...

— Безумовно. А для чого ж ми створювали партію? Щоб владу брати. А коли ми говорили, що не готові до цього? Ми казали, що з нинішньою владною командою не готові працювати. Але ми ж не вічна опозиція. Мета Соціалістичної партії — самостійно чи в коаліції прийти до влади. Але перед цією метою є один пункт. Ми хочемо, щоб той уряд коаліційний реалізовував хоча б основні позиції програми Соціалістичної партії України.

— У вас різко опозиційний електорат. Вважаєте, ви його не втратите, якщо перетворитеся на придаток до владної машини Ющенка?

— Наш електорат різко опозиційний щодо тих, хто нині при владі. Прийде інший уряд, і наш опозиційний електорат буде підтримувати нову владу. Наші виборці опозиційні лише до тих пір, доки не вирішуються їхні проблеми. Якщо проблеми вирішуються, вони зовсім по-іншому починають реагувати. До речі, голосування в першому турі частини населення за Віктора Януковича підтверджує це. Як тільки Янукович почав підвищувати пенсії, зарплати, частина людей переорієнтувалася з опозиційних кандидатів і підтримала прем’єра.

— Якщо Ющенко не дотримається свого слова та не підтримає законопроект №4180 до 1 січня, що робитиме Соцпартія?

— Для діючого політика слово «якщо» є некоректним. Буде факт, будемо приймати рішення.

— А навіщо Вікторові Ющенку ваша підтримка? Електорат СПУ, налаштований різко проти влади, і так проголосує за нього...

— Електорат соціалістів може проголосувати не лише за Ющенка, але й проти обох кандидатів, може не піти на вибори, а може, в якійсь частині, проголосувати за Януковича. Здатність Віктора Ющенка консолідувати навкруг себе сили — дуже позитивна якість. Я переконаний, що якби Ющенко домовився ще й з комуністами, то він би виграв вибори.

— А «так» переконаності нема?

— А так ситуація, безумовно, складніша. При тих виборах, які є сьогодні, треба мати запас принаймні в 20%.

— «Наша Україна» та соціалісти — ідеологічно різні політичні сили. Чи не є ваш союз просто засобом політичного порятунку лідерів СПУ?

— По-перше, «Наша Україна» і соціалісти не є антагоністами в ідеологічному плані. «Наша Україна» — це структура, яка складається з багатьох політичних сил. Там є і праві, й ліберали, й соціал-демократи. Тобто цей блок не побудований за ідеологічним принципом, а радше за принципом підтримки конкретної людини. І це спрощує наші можливості щодо домовленостей. Хоча б тому, що з однією людиною домовитися куди простіше, ніж з цілою групою.

— Перед виборами звучали заклики об’єднати зусилля КПУ та СПУ. Спільного кандидата не вийшло, зате і Мороз, і Симоненко одержали результат набагато скромніший, ніж розраховували. Як у світлі цього вам бачиться перспектива об’єднання з комуністами на парламентських виборах 2006 року?

— Наші партії ідеологічно найближчі, найменше протиріч у голосуваннях у Верховній Раді між соціалістами й комуністами. Тому реальна основа для того, щоб консолідувати зусилля в рамках якихось домовленостей, існує. Ми пропонували це зробити комуністам, і вибори показали, що наша пропозиція була абсолютно правильною. Ми казали, що комуністам доведеться робити для себе вибір із двох зол, ставлячи власний електорат в дуже непросту ситуацію. Те рішення, яке вони прийняли — голосувати проти обох кандидатів, не є вирішенням проблеми. Всі знають, що хтось один та переможе. Голосування проти двох — це гра. Мовляв, хто б не був, я проти нього. Тобто комуністи наперед себе програмують на опозиційність. Ми зайняли іншу позицію. Якщо прийде Янукович, ми будемо опозиціонерами; якщо ж Ющенко, то за умови, що він буде діяти в рамках наших підходів, є можливість створити коаліцію. Тут ми з комуністами розійшлись. А значить, є ще один фактор, який нас роз’єднує. Отже, ситуація щодо консолідації комуністів та соціалістів сьогодні значно складніша, ніж видається на перший погляд.

— Наприкінці минулого тижня в ЗМІ з’явилася сенсаційна — настільки сенсаційна, що в неї мало хто повірив, — інформація про те, що кандидат у президенти Віктор Янукович може зняти свою кандидатуру. Після чого в другий тур разом з Ющенком потрапляє Олександр Мороз, на якого начебто й робитимуть ставки українська та російська влада. Ваш коментар?

— Це примітивне «розведення», на яке ми не реагували і не збиралися реагувати. Командою Януковича були поставлені на кон величезні ресурси. Проведена колосальна робота. І цю роботу я готовий відзначити. Мати нульову підтримку серед населення і вийти на результат в 40% — це треба було задіяти не тільки ті механізми, про які я говорив вище, але й певні механізми, які вимагають підтримки людей. Отже, ситуація визначена. Я знаю цих людей — вони ніколи на півдороги не зупинялися. Вони підуть до кінця.