Юрій ВІЛКУЛ: Посилення місцевого самоврядування допоможе вилікувати «хронічні хвороби» регіонів

Голова Дніпропетровської облради Юрій Вілкул — у політиці людина нова. Півтора року тому кандидатуру ректора Криворізького технічного університету висунула на цю посаду депутатська коаліція на чолі з Партією регіонів. У боротьбі за керівництво обласною радою, що тривала майже півроку, суперники коаліції зазнали поразки. Проте новий голова на подальшу конфронтацію не пішов, а обрав шлях компромісів і співпраці з різними політичними силами.

— Юрію Григоровичу, відомо, що в обласної ради існували хороші відносини з колишнім головою облдержадміністрації Надією Деєвою. Нового губернатора — Віктора Бондаря — депутатська більшість зустріла недружньо та навіть ухвалила заяву про незаконність його призначення перед достроковими виборами до Верховної Ради. Чи змінилися відносини з новим керівництвом облдержадміністрації за минулі півроку?

— Можу сказати, що коли готувалося ухвалення бюджету області на поточний рік, ми провели спільну нараду, щоб узгодити всі принципи та підходи. На ній було присутнє все керівництво облдержадміністрації, начальники управлінь, відповідальні співробітники, і не було жодних проблем. Були розглянуті всі параметри бюджету, узгоджені всі принципи та підходи. Це була конструктивна нормальна робота без упередженості з обох сторін. Якщо з Києва не надійдуть рішення, які обмежують можливості роботи рад, то ми і надалі будемо зміцнювати співпрацю.

— Новий уряд зробив крок у бік збільшення соціальних витрат, що створює певне напруження у фінансово-бюджетній сфері. Чи задоволені ви бюджетом області на нинішній рік?

— Хочу відзначити, що бюджет, який ми схвалили на сесії облради, — це всього лише один з 389 місцевих бюджетів, які ухвалюються на території Дніпропетровської області. Адже, крім нього, існують бюджети міст, районів, сільських і селищних рад. Вони ухвалюються після бюджету області, в якому закладено витрати на соціальну сферу. Це і зарплати, і фінансування бюджетних організацій, і оплата енергоносіїв — всі захищені статті бюджету. Бюджет розвитку буде ухвалюватися в березні після змін у держбюджеті України. Позитивно те, що в нинішньому бюджеті області за різними статтями в середньому на 40—50% збільшилося фінансування захищених статей. Не хочу називати його «бюджетом проїдання» — це кошти на те, щоб область існувала. Але складність буде в тому, щоб забезпечити такі витрати. Якщо минулого року в нас було 43 програми, то зараз їх уже 56. Водночас 2007 року зростання виробництва становило 7,2%, а в 2008-го — ще невідомо які цифри будуть. Крім того, далася взнаки підготовка до Євро-2012, що вимагає великих ресурсів, зокрема, на культуру і медицину. Будемо сподіватися, що кошти все-таки знайдуться, і соціально захищені статті при цьому не постраждають.

— На бюджетній сесії облради багато депутатів із обуренням говорили про несправедливе вилучення та розподіл коштів із бюджету Дніпропетровської області. Чи поділяєте ви цю точку зору?

— Я і сам неодноразово порушував це питання на різних нарадах, зокрема, і під час останнього візиту прем’єр-міністра до Дніпропетровська. Наша область є донором для всієї України, але водночас у регіоні безліч власних проблем, для рішення яких потрібні ресурси. На сьогодні з бюджетів Дніпропетровської області — наприклад, самого Дніпропетровська, Кривого Рогу, Павлограда, вилучається близько 414 млн. гривень до держбюджету України. Потім іде перерозподіл. Ми готуємо свої пропозиції, програми, їдемо їх захищати до столиці, і нам тим або іншим способом повертають частину грошей до Дніпропетровської області. Але навіщо це робити, якщо обласна та районні адміністрації, місцеві ради і без того знають, куди треба витратити ці кошти? По суті, це виділення коштів, людських зусиль і витрата часу. Замість цього вирішувати нагальні проблеми треба на місцях, що забезпечить динамічніший розвиток області.

— Які проблеми ви вважаєте пріоритетними для Дніпропетровської області?

— Соромно про це говорити, але в області приблизно 500 населених пунктів живуть на привізній воді. Уявіть, у яких умовах живуть люди — ні помитися по-людському, ні худобу напоїти, ні город полити. Треба терміново вирішувати це питання, але ресурси обмежені. Крім того, необхідно займатися енергозбереженням. Ми використовуємо безліч природного газу, а він з року в рік дорожчає. Ось я дивлюся статистику і порівнюю — Волинська область споживає на місяць газу стільки, скільки один Кривий Ріг за два дні. На Дніпропетровську область доводиться чверть споживання електрики в Україні. Треба скорочувати споживання енергоресурсів, шукати альтернативні джерела — адже вся Європа рапс вирощує, вітряки будує. Минулого року ми домоглися скорочення споживання енергоресурсів на 10%, а поточного плануємо — на 20%. Є ще одна проблема — це мільйони тонн уранових відходів. Ми пропонуємо їх утилізацію шляхом повторної переробки та поховання, що повинно значно зменшити радіоактивний фон. Разом із обласною адміністрацією ми написали відповідного листа до Києва, оскільки подібна програма приймалася на державному рівні, але вона не фінансується. Взагалі, в області вперше в Україні ухвалено програму широкого моніторингу стану навколишнього середовища. Вона дозволить знати екологічну обстановку в області, в кожному районі та місті. Це, в свою чергу, дає можливість ухвалювати правильні рішення, а люди будуть знати, в яких умовах вони живуть. Ухвалено також програму зменшення екологічного навантаження на Дніпропетровську область, де враховано 10 підприємств, що мають найбільші викиди відходів. Зараз ми розширюємо цей список до 25 підприємств і, таким чином, охопимо 96% основних забруднювачів нашого регіону. Від них ми вимагаємо надати програми зменшення викидів у довкілля, і тільки в такому випадку дамо дозвіл на роботу. Далі ми будемо домагатися розширення заповідників і заказників, створення нових екологічних зон у Дніпропетровській області. Вважаю, що органи місцевого самоврядування повинні приділяти велику увагу проблемам життєзабезпечення наших громадян на своїх територіях, але для цього потрібні реальні повноваження та фінансові кошти.

— Наскільки відомо, питання про посилення ролі місцевого самоврядування обговорювалося на зустрічі з головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком, а минулого року на зустрічі голів обласних рад у Запоріжжі. Мова про це йде давно, а результату немає — може, в цьому просто не зацікавлений Київ?

— Дійсно, ми не раз зустрічалися з головами обласних рад, хочу підкреслити, всіх без винятків областей України. У них є своє бачення проблеми розвитку місцевого самоврядування в різних регіонах. Тому коли ми зустрічалися в Запоріжжі, то розглядали питання про принципові підходи до концепції та розробку проекту закону. Було ухвалено рішення: на базі Львівської області створити робочу групу, яка могла б доопрацювати наш проект. З кожної області туди були спрямовані фахівці та вчені. Президент на зустрічі з нами пообіцяв, що якщо ми розробимо такі підходи, то можемо віддати йому, і він, як Президент, внесе ці пропозиції до Верховної Ради. Ми такі пропозиції розробили, а голова Львівської облради представив у Києві нашу загальну концепцію. Але, на жаль, Президентом до парламенту було внесено зовсім інший проект закону, з іншими підходами, що й було відзначено всіма головами обласних рад. Тим часом, наш проект відповідав Європейській хартії місцевого самоврядування та інтересам місцевих громад. Нам здалося, що нас почули, однак виявилося, що це не так. Поки домовилися про співпрацю з депутатами від різних областей, голови обласних рад мають намір відстоювати свою точку зору, тим більше, що наші пропозиції підтримують і голови рад інших рівнів.

До речі, нещодавно представники Дніпропетровської області їздили до Польщі, яка вступила до Євросоюзу. Виявилося, що там, відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, при радах створено виконавчі органи та їм передано функції, які у нас виконують районні та обласні адміністрації.

— Зараз представники деяких політичних сил порушують питання про проведення дострокових виборів до місцевих рад. На ваш погляд, чи є в цьому необхідність?

— Думаю, що ні. І не тому, що я — голова обласної ради і хочу втриматися на цій посаді. Я — професор і можу повернутися на роботу до університету. Але Україні зараз потрібна стабільність. Ми про це говоримо і будемо говорити. Стверджувати, що нинішні місцеві ради погано працюють, немає підстав. Виборці також не ставлять питання про дострокові вибори. Це чисто політичне питання — воно порушується тому, що так хочеться деяким політикам. Для держави та суспільства це означає відвернення бюджетних коштів на організацію виборчого процесу. Не можна ж проводити вибори щороку. До того ж, як показують опитування громадської думки, корінних змін у настроях електорату не відбулося — все одно кінцевий результат буде приблизно таким самим і співвідношення сил на місцевому рівні істотно не зміниться.

— Але кажуть, що нинішня виборча система недосконала і не виправдала себе?

— Я знову пошлюся на досвід Європи, виходячи з якого ми з колегами розробляли пропозиції із вдосконалення місцевого самоврядування. Ми прийшли до єдиної думки, що повернення до мажоритарної системи — це повернення до минулого. Тому оптимальним був би перехід до відкритих списків. За такої системи кожна партія висуває в округах своїх кандидатів, а виборці нехай вирішують хто кращий, а хто гірший. Тоді буде зв’язок партійних кандидатів із певною територією. Розуміючи цей недолік, усі фракції зараз закріпили своїх депутатів за районами і містами, але далеко не за всіма. Так ось, при переході до європейської моделі місцевого самоврядування цей недолік треба усунути, щоб депутати володіли проблемами територій. Однак давайте спочатку розробимо та впровадимо європейську модель місцевого самоврядування.

— Якщо голови обласних рад пропонували подібну модель, то чим проект міг не сподобатися главі держави?

— Я не знаю, з чим саме не погодився В. Ющенко, адже з нами не було розмови в Секретаріаті Президента. Однак факт залишається фактом — вони пішли від створення виконавчих органів при місцевих радах, як це написано в Європейській хартії місцевого самоврядування і як це робиться в сусідній Польщі. Зате зробили крен в іншу сторону — щоб усі наші рішення обов’язково реєструвалися в Мін’юсті, а дію цих рішень могли б зупиняти голови місцевих адміністрацій. Водночас у всіх цивілізованих країнах це робиться через суд. Тобто йде явний перекіс у бік виконавчої влади, причому напередодні президентських виборів.

— Зараз багато говорять про майбутній з’їзд депутатів усіх рівнів у Сєверодонецьку. Одні вбачають у цьому спробу шантажувати Президента, інші — спробу розчленувати Україну. З Дніпропетровщини на цей з’їзд також їдуть депутати. З якою метою?

— Можу запевнити, що жодних думок про сепаратизм немає. Там планується розглянути питання, наприклад, про застосування Європейської хартії регіональних мов і мов національних меншин. Вона ухвалена, ратифікована Верховною Радою, тож давайте подивимося, як її можна застосувати. На території Західної України компактно проживають молдавани, угорці, поляки. На Південному Сході та в Криму багато росіян. Давайте з’ясуємо, чому питання не вирішується, знімемо будь- які підозри. Якщо ми ухвалили хартію, то у статті 7 вона нас зобов’язує «вжити рішучих заходів, спрямованих на розвиток регіональних мов або мов меншин з метою їхнього збереження». То чому ж цей документ не виконується? Або візьмімо проблему місцевого самоврядування. Ми висловлюємо свою думку, а нас ніхто не слухає. Значить, треба послухати більш широку думку, адже на з’їзді будуть депутати від міських, районних, сільських рад. Послухаймо людей, хіба це погано? А, якщо хтось мову заведе про сепаратизм, то я перший звідти вийду, тому що не підтримую такі розмови категорично. Але враховувати думку різних регіонів України необхідно.

— У приміщенні Дніпропетровської облради готується до відкриття Музей місцевого самоврядування. Яка мета його створення і що буде представлено в експозиції?

— Річ у тім, що Дніпропетровщина — це край, де зародилося запорізьке козацтво, а разом з тим і елементи місцевого самоврядування. На території області існувало п’ять Січей. Тому в нас виникла ідея показати розвиток місцевого самоврядування. Це наша історія — її повинні знати діти й онуки, повинні знати депутати, які приходять працювати до обласної ради. Ідею підтримали в Дніпропетровському історичному музеї ім. Д. Яворницького, і його співробітники допомагають оформити експозиції. У них буде все від часів козацтва до сучасності. Гадаю, що до кінця нинішнього року цей музей відкриємо. До речі, торкаючись сучасних реалій, хочу відзначити, що Дніпропетровська облрада першою в Україні ухвалила програму розвитку місцевого самоврядування. Адже коли ми проаналізували, то виявили, що 60% нинішніх депутатів обрані вперше. Багато хто з них не має навичок депутатської роботи — значить, треба їх готувати. Крім того, істотно оновився апарат місцевих рад. Виявилося також, що 15% сільських рад не мають своїх приміщень, а туляться в бібліотеці або Будинку культури, які до того ж не опалюються. Далі ми побачили, що 68% будівель рад потребують ремонту, а у них грошей немає ні копійки. Яка тут буде повага до сільради, якщо голова носить печатку в кишені. Потім ми подивилися на систему роботи і вирішили впровадити єдину комп’ютерну мережу для місцевих рад. Зараз ми закінчуємо створення мережі для міст обласного підпорядкування між районними радами і обласною радою. А в трьох районах — вже підключили до мережі сільські та селищні ради. Думаю, до кінця року ми завершимо цю мережу, тому що у голів сільради немає юристів, ні з ким навіть проконсультуватися. Крім того, місцеве самоврядування повинне бути відкритим і прозорим для громадян, тому треба зробити сайти та розмістити на них всю інформацію, встановити зв’язок із виборцями. Тобто необхідно піднести самоврядування на європейський рівень, поліпшити його функціонування, щоб воно було ефективним і доходило до потреб кожного громадянина.