Запит на «третього»
Євген КОПАТЬКО: На полі, що умовно називається «помаранчевим», відбувається серйозна трансформація, заміна лідерів![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20090314/443-4-1.jpg)
Шорт-лист кандидатів на посаду президента поповнився ще однією фігурою. Екс-спікер Арсеній Яценюк має шанси перемогти в другому турі виборів. При цьому абсолютно неважливо, з ким йому доведеться зійтися у фінальній сутичці: з Віктором Януковичем чи Юлією Тимошенко. Щонайменше, таку ситуацію виявило останнє опитування компанії Research & Branding Group. Соціологи пояснюють таку ситуацію запитом наших співвітчизників на появу нових політичних сил.
Отже, якби президентські вибори відбулися найближчої неділі, то 23,5% виборців проголосували б за Януковича, а Юлія Тимошенко отримала б 16,6% голосів. Яценюк може розраховувати на 12,6%, а спікер парламенту Володимир Литвин і лідер Компартії Петро Симоненко набирають по 4,6%.
У Віктора Ющенка — всього 3,1% голосів. Близько 14% українців проголосували б «проти всіх», 10% — не пішли б голосувати, а 6,8% — важко відповісти.
А ось при проведенні другого туру голосування в дербі між Тимошенко та Януковичем перемагає останній: екс-прем’єр набирає 33,5% голосів, а прем’єр чинний — 25,8% («проти всіх» голосували б 23,1%, не пішли б на вибори 11,6%, важко відповісти 6,1%).
Якщо до другого туру президентських виборів вийшов би Арсеній Яценюк і Віктор Янукович, перемога дісталася б Яценюку — за нього в такому випадку готові проголосувати 32,1% респондентів, тоді як за Януковича — лише 30,2% («проти всіх» — 19,1%, не пішли б голосувати — 11,8%, важко відповісти — 6,8%).
У випадку, якщо до другого туру вийшли б Яценюк і Тимошенко, перемога також дісталася б Яценюку, за нього проголосували б 31,5% українців, у той час як Тимошенко могла б розраховувати на 20,4%.
Показово, що й гіпотетичний блок імені Яценюка не загубився б на парламентських виборах, якби вони відбулися найближчої неділі. На них Партія регіонів отримала б 23,5% голосів, БЮТ — 16,5%, блок Яценюка зайняв би третє місце (8,4%), далі йдуть Компартія (5,0%), блок Литвина (4,8%), «Наша Україна» (2,7% при виборчому бар’єрі в три відсотки).
«Проти всіх» готові проголосувати 12,5% респондентів, 13,3% заявили, що не підуть на вибори, 8% — важко відповісти.
Цікава тенденція: політична сила Арсенія Яценюка може «пастися» на електоральному полі як БЮТ, так і Партії регіонів. Презентоване днями соціологічне дослідження Research & Branding Group, а особливо його результати стосовно того, що в другому турі президентських виборів Арсеній Яценюк може перемогти таких політичних важкоатлетів, як Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, викликало резонанс у суспільстві, а також медіа та експертному середовищі.
Про нові електоральні віяння й не тільки «День» говорить з керівником Research & Branding Group Євгеном КОПАТЬКОМ.
— Євгене Едуардовичу, сьогодні багато соціологічних досліджень свідчать, що досить-таки багато українців готові брати участь у санкціонованих і несанкціонованих акціях протесту. Протестні настрої збільшуватимуться чи все ж таки ні?
— Ми фіксуємо ситуацію на сьогоднішній день. А ситуація, як політична, так і економічна, не є благополучною й тому народ реагує низькими оцінками рівня довіри до влади через низький рівень свого соціального, економічного становища. Це й призводить до готовності людей брати участь у певних акціях протесту.
На мій погляд, поки що це віртуальна заявка, однак ця ситуація має тенденцію до погіршення. У міру того як зменшуватимуться прибутки й запаси людей, зростатиме рівень соціальної напруженості і рівень невдоволення.
З іншого боку, не завжди незадоволення може виразитися в конкретних виявах активності або в яких-небудь протестних діях. Поки що ми можемо говорити лише про негативний соціально-економічний фон, який відчувають люди. І, до речі, зміни суспільних настроїв відбуваються досить динамічно — не так як у відносно спокійні часи.
Деякі економісти, політологи, соціологи прогнозують на три, чотири, п’ять місяців уперед, але, я вважаю, що зміни йдуть потижнево, і залежно від того, як розвиватиметься ситуація, люди або вийдуть на вулиці, або мовчки спостерігатимуть за ситуацією і пристосовуватимуться до неї. Мої колеги повідомляють, що зараз існує певна тенденція звикання людей до умов, що склалися. Наскільки цього вистачить — покаже час, прогнозувати ситуацію на кілька місяців уперед я б не ризикнув.
— Наскільки, на ваш погляд, люди можуть згущати барви?
— Я вважаю, що підстави для суспільного невдоволення є, і річ тут не лише в економічній кризі. Моя особиста думка полягає в тому, що на економічну кризу наклалася дуже серйозна політична криза, яка, за великим рахунком, триває в Україні з 2004 року. Криза набула досить гострої форми, оскільки існує, якщо хочете, тотальна недовіра до всіх інститутів влади — Президента, Кабміну, Верховної Ради. І тут не варто лити воду на чийсь окремий млин. У нинішньої еліти, на мій погляд, немає ресурсу довіри, і людей дуже хвилює, як же виходити з кризи. Особливі тривоги (крім економічної ситуації) у людей викликає незнання того, як поводитиметься політичне керівництво, які рішення воно прийматиме, і коли конфлікт у владі закінчиться.
— Багато експертів і журналістів назвали результати вашого дослідження, які свідчать про те, що екс-спікер Яценюк має шанси перемогти в другому турі виборів і Януковича, й Тимошенко, сенсацією. Як ви прокоментуєте ситуацію?
— Передусім, хотів би зауважити наступне: я не прихильник того, щоб дані, які ми оприлюднили, виглядали як сенсація.
Я коли презентував результати, жартував, мовляв, Арсеній Петрович, за ідеєю, повинен був би заплатити мені дуже великі гроші за такий промоушен. Але я хочу відразу ж сказати: швидкі високі рейтинги здатні викликати серйозні падіння. Насправді, на полі, що умовно називається «помаранчевим» відбувається серйозна трансформація, заміна лідерів. Якщо раніше був тріумвірат Ющенко — Тимошенко — Янукович, то віднедавна їх стало двоє (Ющенко як лідер пішов на периферію) і ось зараз до них приєднався третій. Наскільки це серйозно й надовго? Я прогнозувати не можу. Однак поки що тенденція рейтингових позицій Яценюка йде до збільшення.
Своїм дослідженням ми хотіли показати, що сьогодні для всіх політичних сил не існує зручних позицій: ні для влади в особі Юлій Тимошенко, ні для опозиції в особі Віктора Януковича. І, до речі, дані про те, що Яценюк може обігнати Януковича, це також свого роду сигнал регіоналам. Сигнал про те, що їм потрібно робити активні кроки в політичній діяльності. В опозиції, звичайно ж, можна залишатися, але якщо не буде заявлена позиція, і якщо вона не буде послідовно відстоюватися, це позначиться на їхніх рейтингових позиціях.
З іншого боку, в Тимошенко зараз є серйозна прив’язка до ситуації, в якій вона перебуває. Хто несе відповідальність за кризу? Звичайно ж, люди велику частину відповідальності поклали на Президента. Але, з урахуванням надто низьких рейтингів Президента, відповідальність автоматично переноситься на Юлію Тимошенко. Тому її команді доведеться докласти дуже серйозних зусилля для відстоювання своєї позиції, для повороту суспільного настрою на користь того, що їхній лідер робить усе правильно.
Підбиваючи підсумки, хотів би зауважити, що нині триває пошук не скільки лідерів, скільки опори в особі людей, здатних реально вивести країну з кризи.
На сьогодні шансів вийти в другий тур президентських виборів у Яценюка небагато. У нього позиції близько 9%, проти 17% із лишком Тимошенко та 23% Януковича. По-перше, Яценюк повинен виявити свою силу, по-друге, заявити про свої амбіції.
— Але навряд чи позицію Арсенія Петровича сьогодні можна назвати пасивною. Швидше, навпаки.
— А після оприлюднення нашої соціології, за ідеєю, я повинен працювати в його виборчому штабі (сміється — Авт.). Скажу більше: мені зателефонувала людина з оточення прем’єр-міністра і сказала (що для мене, як для професіонала, було приємно почути), що він і його колеги з Верховної Ради визнають, що рейтинг Яценюка відповідає тенденціям. Вочевидь, були закриті дослідження, що також констатували саме таку ситуацію, яку зафіксували ми.
— Незважаючи на те, що президентська кампанія не стартувала де-юре, соціологія помітно пожвавилася. Як ви вважаєте, ваша сфера вистоїть (маю на увазі фінансові спокуси для рейтингового підігравання певному кандидату) в майбутній виборчій боротьбі, яка, судячи з усього, буде не менш палкою, ніж 2004 року?
— Ви абсолютно вірно провели паралель з 2004 роком. Але я хотів би підкреслити, що тоді особливої війни рейтингів не було й дані різних соціологічних компаній загалом співпадали. А ось з результатами екзит-полів проблема дійсно була. На виборах 2006-го та 2007-го років, на виборах мера міста Києва соціологи в принципі озвучували реальні результати. І, користуючись нагодою, хотів би звернутися зі сторінок такої шанованої газети із закликом не вплутувати соціологію в процес. Будь ласка, підтримайте соціологів, щоб нас у ці війни не втягували.
Хочете — вірте, хочете — ні, але моя соціологія — це сигнал, що може бути предметом для аналізу. Мені дуже важливо, щоб були дані й інших кампаній — Центру ім. Разумкова, Київського Міжнародного інституту соціології (КМІС), і щоб журналісти мали можливість проводити аналіз і робити висновки. Але загалом фахівці зазначають, що наше останнє дослідження — важлива й знакова інформація.