Битви за міста: перші підсумки

Другий раунд місцевих виборів в Україні відзначився ще більшою кволістю ніж перший тур. Насамперед, йдеться про явку виборців. Низька явка виборців 25 жовтня перш за все пов’язувалась з тим, що народ здебільшого відноситься до місцевих виборів не настільки відповідально як до виборів загальнонаціонального характеру. Хоча саме знизу і формується влада. Однак рекордно низько явка у другому турі доводить, що мова йде не лише про несерйозне ставлення до виборів на місцях, а саме про розчарування українців тими політиками, які вийшли в фінал перегонів. При цьому відмічається, що після першого туру виборів 25 жовтня кандидатами вже не велась досить активна передвиборча кампанія.

«Я вважаю своїм громадянським боргом прийти на ці вибори і проголосувати, - говорить сімдесятирічна Тамара Михайлівна на виборчій дільниці №800589. - Але, чесно кажучи, я нікому вже не довіряю. Якщо підрахунок голосів затягнеться, то це означатиме, що мають місце фальсифікації, як це було минулого разу, а значить нас вкотре проголосували. Вважаю, що систему треба змінювати і змінювати докорінно. На жаль, я мало бачу молоді в біля урн».

Дійсно, з активністю і зокрема активністю молоді на цих виборах була проблема. Більш того, відчувалось, що саме представники похилого віку більш жвавіше ідуть на контакт з кореспондентами ніж люди віком до тридцяти років. На шістнадцяту годину дня в Києві проголосувало майже 21% виборців.

Отже, згідно з проведеними екзит-полами (зокрема, Київського міжнародного інституту соціології) в низці міст виявлені такі результати. Віталій Кличко отримав перевагу над Бориславом Березою (65% проти 35%) в Києві. Андрій Садовий («Самопоміч») у Львові відчутно переганяє свого опонента Руслана Кошулинського від «Свободи» (61,4% проти 38,6%). Натомість «свободівець» а Руслан Марцінків перемагає Ігоря Насалика від БПП «Солідарність (56,7% проти 43,3%) в Івано-Франківську. В боротьбі за крісло мера Запоріжжя Володимир Буряк (самовисуванець, головний інженер МК «Запоріжсталь») набрав 55,9% голосів виборців, а Микола Фролов (БПП «Солідарність») – 44,1%. Проте, в іншому місті – Луцьку, представник пропрезидентської сили Микола Романюк отримав 56,5% проти кандидата від партії «УКРОП» Олександр Товстенюк, який набрав 43,5%.

Представник команди «УКРОПу» Євген Терехов поки що не має переваги в Павлограді. Можливо це пов’язано з тим, що Павлоград є саме шахтарським регіоном, який здебільше контролюється олігархом Рінатом Ахмєтовим. Тим не менше, факт досить вагомого відсотка прихильників у Терехова (44,5%) доводить, що з електорам в цьому місті зовсім не все так однозначно як це було раніше. І це натякає на те, що поступовою, але впевненою боротьбою, можна досягти серйозного електорального зсуву навіть в таких регіонах. Його опонент Анатолій Вершина з «Опозиційного блоку» набрав 55,5%.

Протистояння, очікувано, проявилося в Дніпропетровську, адже головна інтрига виборів сфокусувалась саме в цьому місті. На фінішну пряму тут вийшли Олександр Вілкул і Борис Філатов. Останній представляє партію «УКРОП». Вілкул же є представником «Опозиційного блоку», а отже реінкарнованої Партії регіонів. За даними екзит-полу, Борис Філатов переганяє Олександра Вілкула (62% проти 38%). Цей факт доводить, що Дніпропетровськ таки визначився зі своєю проукраїнською позицією.

Але це не все. «Будь-ласка, почекайте з поздоровленнями, - пише у себе в Фейсбуці Борис Філатов. - Прямо зараз Охендовський збирає ЦВК, щоб анулювати повноваження міської ТВК і зірвати вибори в Дніпропетровську. Я звертаюся до лідерів парламентських фракцій, народних депутатів, міжнародних спостерігачів, журналістів, громадськості, Президенту України висловити чітку позицію щодо захисту волевиявлення жителів міста Дніпропетровська».

Народний депутат Андрій Денисенко, перебуваючи в Дніпропетровську, так прокоментував «Дню» ситуацію в цьому місті: «Станом на 16-ту годину вечора в Дніпропетровську ми маємо явку на 1,5% вищу ніж це було в першому турі виборів. Велику активність проявляють виборці центральних районів міста. Це має позитивно відзначитись на результатах кандидата від патріотичних сил. Складна ситуація залишається з головою ТВК, де голова Панкулич перешкоджала засіданню комісії, перешкоджала переданню повноважень новопризначеній голові ТВК. Тобто ми бачимо спроби реваншу в подібний незаконний спосіб. Це робиться для того щоб ускладнити процес підрахування результатів голосування».

Щодо порушень Денисенко зазначив: «Були факти підкупу, факти каруселей. Була інформація про виїзд із «Запоріжсталі» більше десятьох автобусів з донецькими номерами, які мали намір увірватися в Дніпропетровськ для того, щоб возити «карусельників». Але по тривозі були підняті не тільки сили штабу Бориса Філатова, але й правоохоронні органи, щоб запобігти цим порушенням».

Взагалі нинішні місцеві вибори продемонстрували низку нерозв’язаних пунктів, головні з яких є – чи народилась альтернатива існуючій владі та хто з опозиції є дійсно опозицією. Адже той самий Опоблок, який взяв до своєї назви відповідне слово, інколи демонструє досить тісну кореляцію в голосуваннях в парламенті із владою. Недостатня довіра до політиків і досі є узагальнюючим фактором, який залишає в людях апатичні настрої і розчищає тло для маніпуляцій.

КОМЕНТАР

Максим РОЗУМНИЙ, доктор політичних наук, завідувач відділу політичних стратегій НІСД:

- Є технічна причина низькій явці: попередні вибори відбувалися в один тур, і люди масово ще не перелаштувалися до нового двотурового ладу. Але загалом в державі у людей вичерпався ресурс довіри до політиків, які перебувають на перших позиціях. Громадяни все менше пов’язують свої інтереси із вітчизняною політикою та кандидатами. Політика втратила для них значення як сфера, де хтось представляє їх інтереси, в якій ці інтереси можна відстоювати. Раніше людей мотивували голосувати проти загрози для їх цінностей, ідентичності. А в даний момент всі ці стимули та мотивації втратили чинність, і саме в цьому провалі політичної мотивації відбувся другий тур виборів.

Проте, один із винятків у даних обставинах – Дніпропетровськ, де відбувалася принципова й гостра боротьба між яскравим представником старого режиму – Олександром Вілкулом та представником іншої генерації, яка відіграла значну роль у подіях останніх двох років – Борисом Філатовим. Зараз екзит-поли КМІСу та штабу «Опоблока» дають протилежну інформацію, тому не виключаю скандальні ситуації із невизнанням результатів.

На противагу протистоянню у Дніпропетровську відбулася достатньо пасивна конкуренція у Києві між Бориславом Березою та Віталієм Кличком. Тому ситуація була достатньо зрозуміла та передбачувана. Люди проголосували за Кличка, щоб зберегти status quo. Діючого мера підтримав лояльний до влади електорат, який продовжує очікувати від неї соціального захисту. І загалом Віталій Кличко при всіх своїх недоліках зміг зберегти репутацію «хлопця, якому можна довірити». А Борислав Береза із агресивною риторикою та незрозумілим бекграундом не є привабливим для цієї категорії виборців.

Якщо говорити про результати виборів у Львові, то це дуже специфічне місто зі своєю історією стосунків громади з Андрієм Садовим. Але для мене показовим є порівняння цього міста із Івано-Франківськом, де за Руслана Марцинківа («Свобода») проголосували більше, ніж за Ігоря Насалика («Солідарність»). Для мене це показник того, що у Львові більший відсоток людей постмодерного світу – орієнтованих на ліберальні цінності та правила, тому він більш деідеологізований, відкритий.

Високий результат представника «УКРОПу» Євгена Тєрєхова у Павлограді – результат як бажання міста змінюватись, так і серйозної інформаційної кампанії партії під час виборів. Ідентичність і якісь уявлення про те, що таки політика і влада у місті змінюються під впливом якісної альтернативи. Вона з’явилася загалом на Дніпропетровщині, де і почалися серйозні зрушення. А, скажімо, раніше в Харкові така альтернатива не була запропонована, тому там були зацементовані старі кадри, поведінка й цінності.