Кропивницький. Битва за Статут

Статут територіальної громади — дуже загадковий і цікавий документ. Його, нібито, визнають головним документом, яким мають керуватись і громада, і влада, який має визначати правила життя в місті чи містечку, чи ОТГ. Але в той же час Статут майже не описано у законодавстві. Він просто має бути... і крапка.

Можливо, саме недосконалість законодавства у цій сфері посприяла тому, що 99% статутів українських міст — непрацюючі, недосконалі, антигромадські й інколи суперечать не те що законам України, а й Конституції.

Активісти з Кропивницького, представники «Асоціації політичних наук» вирішили, що громада все ж заслуговує на адекватний головний документ, і взялися за розробку нового Статуту територіальної громади міста.

Зайшли дуже здалеку. Спочатку були вивчені статути всіх обласних центрів України. Складено порівняльні таблиці, визначено спільні помилки та унікальні порушення, віднайдено кращі практики. Окрім того, наче ланцюжком, було розкрито цілу купу інших проблем. Це і незаконність чинних статутів у містах, бо вони банально не зареєстровані в органах юстиції. Це і закритість влади, яка так і не навчилася дотримуватися Закону «Про доступ до публічної інформації». І, найдивніше, безграмотність тих, хто продукує нормативно-правові акти в нашій державі.

Чого тільки варта посада «заступник голови секретаря», яка дивним чином з’явилась у Статуті тоді ще Кіровограда. Чи, наприклад, чотирирічна каденція міської ради, в той час як у Конституції чорним по білому записано, що вибори відбуваються кожні п’ять років.

Чому так? Чинний Стaтут ухвалено 2006 року, i 36,6% його змiсту — це дублювaння зaконодaвствa. З того моменту лише один зaкон про мiсцеве сaмоврядувaння змiнювaвся 79 рaзiв, a змiни до Стaтуту мiстa не вносилися. Відповідно, стaном нa 2017 рiк Стaтут громaди не вiдповiдaє навіть Основному Закону країни.

Є в чинному статуті також ряд положень, які просто неможливо виконати, наприклад, — зібрати Загальні збори. Для цього в одному місці треба зібрати 50%+1 житель міста (а це близько 115 тис. людей) та ще й забезпечити їм можливість таємного голосування. Таку кількість людей не зможе вмістити навіть стадіон «Маракана» в бразильському місті Ріо-де-Жанейро...

Майже недоступною для використання громадянами є процедура місцевої ініціативи (це форма волевиявлення членів територіальної громади через ініціювання розгляду радою будь-якого питання місцевого значення). Тaк, для розгляду мiсцевої iнiцiaтиви  необхiдна підтримка 10% вiд зaгaльної кiлькостi виборцвів, тобто 18 тисяч пiдписiв.

На практиці процедура мала б бути доступною для вирішення проблеми жителів одного будинку чи кварталу. Проте такій кількості жителів проблема чужого будинку навряд чи буде цікавою... Провівши експеримент, активісти АПН з’ясували, що тільки для збору підписів пересічним кропивничанам знадобиться близько трьох місяців, а за цей час їхня проблема може стати вже й не актуальною.

Ще одна проблема нинішнього Статуту в тому, що положення про електронні петиції, яке є його невід’ємною частиною, так і не зареєстроване в органах юстиції, а отже, не діє. Вiдповiдно до чинного Статуту, для розгляду петицiї необхiдно зiбрaти 450 голосiв. Але оскiльки ця норма не зареєстрована, вона не є чинною, i громaдянaм требa зiбрaти всього 250 голосiв, як це рекомендовано Законом «Про звернення громадян» для міст із населенням від 100 до 500 тисяч.

Активісти закликають активну громадськість міста, демократично налаштованих депутатів міської ради підтримати напрацьований ними статут. Проект Статуту та положень, які є його невід’ємними частинами, викладено на сайті АПН у вигляді петицій до місцевої влади. Всі ці проекти документів пройшли експертну оцінку авторитетних науковців і відповідають рекомендаціям Всеукраїнської коаліції «Прозорі ради».

Серед нововведень, що пропонуються, — розширення прaвa громaди в упрaвлiннi мiсцевими фiнaнсaми, a сaме:

•  ведення вiдкритого реєстру комунaльного мaйнa;

•  проведення бюджетних слухaнь перед подaнням проекту бюджету нa розгляд мiськрaди;

•  зaпровaдження прaктики публiчного звiтувaння про результaт використaння коштiв мiського бюджету.

У новій редакції Статуту пропонують передбачити пункт про оприлюднення на сайті мiськрaди iнформaцiї, що стосується бюджету, перелiку об’єктiв комунaльної влaсностi, перелiку земельних ділянок, що перебувають у комунaльнiй влaсностi, договорів із перевiзникaми i ще 40 пунктiв, пов’язaних з доступнiстю iнформaцiї.

Що цікаво, за прийняття нової редакції Статуту вже висловилися представники більшості фракцій міськради, як провладних, так і опозиційних.

«Я вважаю, що наше з вами завдання — прийняти пропозиції і напрацювання громадських організацій, щоб робота міської ради не виходила за межі правового поля і максимально відповідала інтересам громади», — зазначив депутат фракції партії «Наш край» Олег Краснокутський.

«Наша позиція, і моя особиста, і фракції «Батьківщина» завжди полягала у тому, щоб Статут міста був прозорим, відкритим і максимально задовольняв інтереси громадян. Вважаю, ми всі за те, щоб змінити Статут територіальної громади і прийняти всі пропозиції коаліції «Прозорі ради». Проте я не впевнений, що навіть найкращий статут і найдемократичніший регламент будуть виконуватися представниками нинішньої влади», — пояснив свою позицію керівник фракції ВО «Батьківщина» Олександр Цертій.

«Я — за те, щоб була прозорість і відкритість на всіх рівнях. Щоб громадяни могли вільно вирішувати свої питання. Тому я підтримую пропозиції вашої коаліції «Прозорі ради» і вважаю, що запропоновані зміни до Статуту та регламентів необхідно приймати», — заявила депутат від фракції «Рідне місто» Тетяна Волкожа.

«Наша міська рада не є прозорою і не є публічною. Нам іще багато є над чим працювати. Все, що написано в документах, часто просто не застосовується на практиці. Я дякую громадськості за їхню активність та за їхні пропозиції. Ми обов’язково їх підтримаємо!» — прокоментувала ситуацію депутат від фракції БПП Валентина Яремчук.

Найкращим свідченням підтримки наданих рекомендацій будуть голоси, віддані за нову редакцію Статуту міста, за нові положення про громадські ініціативи, громадські слухання, за зміни до регламентів та інші проекти рішень, якими можна імплементувати пропозиції експертів на практиці. Сподіваємось, що хоча б у цьому питанні депутати і більшості, й меншості знайдуть порозуміння, прийдуть до сесійної зали і проголосують.