Львів: старий-новий мер

Найбільшою інтригою місцевих виборів у Львові експерти називали те, чи пройдуть перегони за крісло мера міста Лева в один тур або два. Набрати більше п’ятдесяти відсотків голосів у першому турі Андрію Садовому не вдалося. Як наслідок, на чинного міського голову чекало протистояння з Русланом Кошулинським – колишнім віце-спікером Верховної Ради, заступником голови партії ВО «Свобода». «У першому турі для перемоги Садовому не вистачило півтора відсотка. Важливо, що ніхто не почав заперечувати: мовляв, давайте перерахуємо голоси – можливо, тоді знайдемо ці необхідні півтора відсотка. Далі окремих маргінальних заяв певних осіб справа не пішла. У цьому плані Львів показав приклад багатьом містам України: результати виборів необхідно визнавати такими, якими вони є. Не треба намагатися за допомогою різних технічних кроків щось «уточнювати» і «змінювати», – відзначає місцевий політолог Анатолій Романюк.

«Експерти, які аналізували виборчий закон, наголошували на специфіці двотурових виборів міського голови. Один із нюансів другого туру полягає в тому, що він часто веде не до мобілізації виборців, а навпаки до падіння інтересу до голосування. Низька явка була прогнозованою, хоча передбачити вплив усіх чинників було неможливо. Наприклад, той же банальний чинник погоди – у день виборів у Львові було холодно та дощило. Загалом, явка виборців у Львові, на мій погляд, буде середньостатистичною до явки в інших обласних центрах, де проводився другий тур виборів міських голів. Укотре голосування проігнорувала молодь. Це потенційно могло вплинути на загальний результат виборів, адже молодіжний електорат здебільшого підтримує Андрія Івановича. На ділі і цифрах серйозних наслідків низька активність молоді не мала», – наголошує політолог Романюк.

Для того, аби переконатися у низькій явці та відсутності молоді, достатньо було просто пройтися по місцевих дільницях. Однак «патрулюванням» тут займався не лише «День», а й місцеві правоохоронці. 15-го листопада  у Львові та області Національна поліція була переведена в посилений режим роботи. «Оскільки на виборчих дільницях може бути значне скупчення людей був запроваджений посилений режим патрулювання, аби попередити, наприклад, терористичні акти, провокації, незаконну агітацію, інші порушення на дільницях. Поки що жодних порушень виявлено не було», – відзвітував командир шостої роти патрульної поліції капітан Юрій Качмар.

«Правильно, що за першого проголосували!» –  гукає бабця своїм знайомим одноліткам (перший номер у бюлетені – Руслан Кошулинський).

Пан Володимир і пан Віталій, яким також за шістдесят, вважають обох кандидатів «хорошими хлопцями», проте вважають, що Садовому вже пора піти – двох каденцій вистачить: «Він уже всіх своїх дітей, і майбутніх внуків, і правнуків забезпечив. Чого чекаємо від нового мера? Хотілося б, щоб не крав наш майбутній мер».

Цікаво, що очікування «аби менше крали» серед опитаних львів’ян було чи не найпопулярнішим. «За Садового проголосую. Необхідно менше у власну кишеню класти та більше працювати на громаду. Чомусь у нас усе робиться тільки перед виборами – дороги, наприклад. Однак добре, що хоча б так», – відзначає 45-річний пан Геннадій.

«Кошулинський? Точно, ні. Нам тут у Львові добре відомо, що з себе насправді представляє «Свобода», – ділиться міркуваннями аспірант Остап.

Серед інших очікувань львів’ян також були зменшення рівня корупції, вирішення проблеми з громадським транспортом, продовження розвитку туристичної сфери, за рахунок якої «місто може квітнути, пахнути та не в’янути роками» і т.д. і т.п.

Символічно, що спілкуватися з львівськими виборцями довелося на дільниці, що у 2014-му входила до єдиного округу, на якому «Самопоміч» здобула перемогу по мажоритарці. А у 2015-му тут втретє на крісло міського голови Львова обрали лідера «Самопомочі». За результатами опрацювання 98% протоколів у другому турі переміг чинний мер Андрій Садовий. За чинного мера проголосувало 138 246 виборців (61,1%), а за Руслана Кошулинського – 83 565 виборців (36,9%). При цьому 2% бюлетенів визнано недійсними. Явка у другому турі виборів в місті склала 39%.

«У першому турі Андрій Іванович продемонстрував дуже високий результат. Відповідно була інтрига, яка полягала в тому, чи зуміє його конкурент об’єднати увесь протестний електорат, який неготовий був голосувати за Садового. Для цього йому було необхідно опертися не лише на радикальних виборців, який присутній в місті, а також залучити виборців, які знаходяться поза цим спектром. Йдеться про ліберально-демократичний електорат, який був критично настроєний стосовно діяльності чинного мера. Команда Кошулинського не зуміла достатньою мірою побудувати систему роботи саме з цим нерадикальним електоратом. Це одна з основних причин його поразки. Крім того, був ряд інших питань. По-перше, яку команду приведе з собою Руслан Володимирович, а, по-друге, якою буде конкретна програма його потенційної діяльності. Він не дав чітких відповідей на ці запитання. Наприклад, програма Садового була досить конкретною, натомість план Кошулинського мав розпливчатий характер. Інший важливий фактор полягав у тому, що Львів трактується не тільки Україною, а й значною частиною мешканців міста, як європейське місто. Попередні заяви і оцінки «Свободи» йшли в розріз із європейським визначенням Львова. Свого чіткого про європейського бачення Кошулинський виборцям також не роз’яснив. Ці та решта чинників вплинули на мотивацію та поведінку львівського виборця», – резюмує Анатолій Романюк.

Тепер постає питання: чого очікувати від нового-старого міського голови та його команди? Романюк відзначає, які насамперед виклики постануть перед новообраною міською радою: «Першочергове питання полягатиме в тому, як буде вибудувана система взаємовідносин мера з міською радою. «Самопоміч» має тут досить високий рівень представництва. Цікаво та важливо, якою постане більшість і хто стане спікером Львівської міської ради. Проблема більшості полягає в тому, чи на домінування «Самопомочі» ми будемо мати інструменти стримування і противаг в особі опозиції окремих політичних партій. Це дуже важливий момент. Якщо не буде належної опозиції, яка в доброму розумінні цього слова буде контролювати діяльність виконавчої влади, то матимемо проблеми з абсолютизацією влади. Якою б влада не була, коли вона стає абсолютною, це досить часто приводить до негативних наслідків для громади. Це питання побудови взаємовідносин більшості і меншості. Побачимо, якою мірою меншість у міській раді буде здатна працювати, та чи дадуть їй взагалі ефективно виконувати свої обов’язки. Це буде показником того, наскільки Львів дійсно став демократичним містом».