«Ми постали перед вибором...»

В Україні створено громадський рух «Україна – НАТО». Громадські та політичні діячі закликали громадян стати активними учасниками цього руху і сказати на референдумі: «Україна має бути в НАТО». 

На тлі нічної епопеї з ухваленням бюджету на 2015 рік та підсумкової прес-конференції Президента Петра Порошенка, в Україні відбулася ще одна – не менш важлива подія. Сьогодні на прес-конференції в Києві презентували створення громадського руху «Україна – НАТО», мета якого – сприяння вступу країни в Альянс. В ініціативну групу цього руху увійшли перший президент України Леонід Кравчук, відомий державний діяч Євген Марчук, український дипломат Володимир Василенко, письменник Дмитро Павличко, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, а також політичний діяч Іван Заєць. 

Написана кров’ю Небесної Сотні і кров’ю полеглих захисників Вітчизни у збройній боротьбі проти агресії Росії, заява про вступ України до НАТО не може бути відкладена на потім. Ми переконані, що НАТО стане найнадійнішою і найефективнішою опорою національної безпеки України як невід’ємної частини Європи», - йдеться в заяві учасників. 

«Той факт, що Україна історично належить до Європи і наші західні сусіди є членами НАТО, заохочує нас у нинішній тяжкій ситуації не відкладати, а навпаки – прискорити вступ України до євроатлантичного Альянсу, - наголосив Дмитро Павличко, зачитуючи спільну заяву. - Ми відкидаємо застереження окремих західних політиків про небажання вступу України до НАТО як необґрунтовані і такі, що заохочують Росію до подальших агресивних дій. Нас також непокоїть відсутність чіткої і послідовної позиції української влади щодо членства нашої держави в Альянсі». 

Буквально через кілька годин, Президент висловився з цього приводу. Під час прес-конференції він підписав Закон про скасування позаблоковості країни, і відповідаючи на запитання про референдум щодо членства України в НАТО зазначив: «Я планую реформувати країну, щоб вона відповідала стандартам НАТО и ЄС. І коли Україна буде відповідати стандартам, я думаю, це буде зроблено протягом 5-6 років в рамках стратегії 2020, тоді народ України визначиться, чи вступати країні у НАТО». 

Хоча у своєму зверненні учасники прес-конференції наголосили: «Скасування позаблокового статусу України вимагає від української влади негайно відновити євроатлантичний зовнішньополітичний курс та подати заяву про вступ до НАТО та сприяти проведенню всеукраїнського референдуму на підтримку членства України в НАТО. Право України на членство в НАТО підтверджене рішеннями Бухарестського саміту 2008 року. Сьогодні українське суспільство виступає за якнайшвидше приєднання до НАТО. Пора винести питання про членство України в НАТО на всеукраїнський референдум для остаточного підтвердження безпекового і цивілізаційного вибору України.

Закликаємо всіх громадян України стати активними учасниками руху «Україна – НАТО» та сказати на референдумі: «Україна має бути в НАТО». 

Скасування позаблокового статусу України (хоч із запізненням) – це добре, але затягування питання щодо швидкого вступу нашої країни до НАТО з боку української влади, наражає нас на нові небезпеки. Гра в позаблоковість і небажання попередньої влади просувати країну до системи колективної безпеки Альянсу, обернулася для України втратою територій і тисяч людських життів. 

Що було передумовами для цього? Чому владі сьогодні необхідно форсованими темпами проводити реформи і просувати країну до НАТО? Яку роль в цьому процесі має відігравати суспільство? На ці запитання відповіли учасники прес-конференції. 

«ПОТРІБНО ПОЧИНАТИ З РЕФЕРЕНДУМУ. ЦЕ БУДЕ ЗНАК, ЩО ВОЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ – ОЗНАЧАЄ ВСТУП ДО НАТО»

Дмитро ПАВЛИЧКО, письменник:

- В своєму інаугураційному слові Президент Петро Порошенко починав говорити словами Івана Франка. Я сьогодні також хотів би висловитися відносно нинішньої ситуації в Україні словами Франка: «Кожен думай, що на тобі мільйонів стан стоїть, що за долю мільйонів мусиш дати ти одвід». Ми не можемо сьогодні змиритися з тим, що Майдан, який виступав за вступ України до Європейського Союзу, а в нашій психології це означало також і вступ до НАТО, був марним. Ми хочемо підтримати нинішню українську владу, щоб зрушити це питання з місця. Не можна постійно відкладати даний процес і казати, що з цим питанням треба почекати, тим більше, коли у нас на Донбасі стоять сотні російських танків, коли кожної ночі вони перевозять сюди нову техніку. Потрібно починати з референдуму. Це буде знак, що воля українського народу – означає вступ до НАТО. Так само як колись це було з референдумом про незалежність України. Тоді люди підтримали Акт про незалежність, який раніше проголосувала Верховна Рада. Сьогодні ми маємо допомогти владі, щоб цей референдум відбувся якомога швидше. 

«УКРАЇНА ПІДІЙШЛА ДО КРИТИЧНОЇ МЕЖІ СВОГО МАЙБУТНЬОГО ІСНУВАННЯ...»

Євген МАРЧУК, прем’єр-міністр України (1995-1996 рр.), Секретар РНБО (1999-2003 рр.), міністр оборони України (2003-2004 рр.): 

- Україна підійшла до критичної межі свого майбутнього існування. Не дивлячись на радикальність такого висновку, він має підстави. Знаючи предмет військового стану не тільки на Донбасі, а і в цілому в Україні з точки зору того, що Росія робила і робить під час агресії проти нашої країни, думаю, для багатьох сьогодні непотрібні розвіддані, щоб зрозуміти плани Кремлі на майбутнє. Багато в чому, вона їх вже просто не приховує. Більше того, днями президентом Путіним прийнята і підписана нова Воєнна доктрина Росії, яка «оголила» все – там немає ніяких таємниць. Росія у цій новій Воєнній доктрині фактично розкрила технологію, яку вона використала проти України в 2014 р. 

Сьогодні для української влади дуже багато завдань, але ми переконані, що дуже багато завдань і для всього українського суспільства. Якщо сьогодні глянути на геополітичну карту, томи побачимо, що Україна розташована між двома військово-політичними блоками: НАТО і ОДКБ. Ці організації знаходяться не тільки в конкурентному, а і в протиборчому стані. Тому залишатися далі посередині між двома гігантськими блоками, більш того, бути «мостом», що саме по собі неправильно, бо по мосту ходять все кому не лінь, Україні не можна. Ми постали перед непростим вибором, який мусимо зробити. 

Я зачитаю декілька пунктів базового Договору НАТО (Вашингтонська угода), щоб розвіяти страхи, які розкручує російська дипломатична, політична, пропагандистка машина. «Країна-претендент має відповідати базовим принципам Вашингтонського договору. Від країни-претендента вимагається: 1) вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом (за роки незалежності Україна жодного разу в усіх конфліктних ситуаціях нікому силою не погрожувала – Є.М.); 2) демонструвати відданість принципам верховенства права та прав людини; 3) вирішувати мирним шляхом міжетнічні конфлікти і зовнішні територіальні суперечки, спірні питання внутрішньої юрисдикції відповідно до принципів ОБСЄ та з метою прагнення встановлення добросусідських відносин; 4) встановлювати належний демократичний та цивільний контроль над своїми Збройними Силами; 5) утримуватися від загрози силою чи застосування сили будь-яким методом, що не відповідає меті ООН, сприяти мирним та міжнародним відносинам шляхом зміцнення своїх вільних інститутів та завдяки зміцненню сприяння стабільності та благополуччя, продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь в Раді євроатлантичного партнерства, в програмі «Партнерство заради миру» та розвитку співробітництва з країнами партнерами, що не є членами НАТО (в програмі «Партнерство заради миру» Україна бере участь ще з 1994 року, коли президентом був Леонід Кравчук – Є.М.) 6) демонструвати відданість справі зміцнення стабільності та благополуччя через дотримання принципів економічної свободи, соціальної справедливості та відповідальності за охорону навколишнього середовища, брати участь у роботі установ Альянсу як країни партнера». Це базові принципи НАТО, які діють до сьогоднішнього дня. Що в них неприйнятне для України чи лякає наших сусідів, головне Росію? Немає тут нічого такого. Більш того, документ передбачає, що будь-який кандидат вступу до НАТО має дотримуватися цих принципів. Неприпустимо бути пихатим півнем, який свариться з усіма сусідами. Чому? Тому що Північноатлантичний альянс – це свого роду аристократичний клуб багатих сильних демократичних держав. Вони і створили цей клуб для того, щоб пересічні люди не думали про безпековий компонент, щоб всі країни Альянсу займалися розвитком, прогресом, а військовими справами, які забезпечують безпеку, займалися спеціалісти. Це не є демонстрацією сили – це компонент безпеки. У зв’язку з цим, я б хотів підкреслити, що ми маємо складність, адже існують 28 країн-членів НАТО, і вони різні. Ми вже знаємо як відносяться до наших проблем у зв’язку з російською агресією США, Велика Британія, Німеччина, і знаємо заяви чеського президента Земана, не кажучи вже про заяви Кіссинджера чи Горбачова. Після того, як Горбачов у Берліні заявив, що Захід має змиритися, що Крим тепер російський... Думаю, після цього він для нас не є предметом дискусії. 

Таким чином, процедура приєднання до НАТО досить складна – технологічно і по вимогам. В Тут варто, згадати. 12 років тому у 2002 р. була прийнята нова стратегія «Україна-НАТО», якою передбачався вступ України до Альянсу. Після цього в Україну приїхали посли всіх країн НАТО на чолі з генеральним секретарем Робертсоном – в ряді областей були проведені засідання Комісії «Україна-НАТО», зокрема, і в Донецьку. В 2003 році Верховною Радою приймається Закон «Про основи національної безпеки», де було передбачено, що в інтересах забезпечення національної безпеки в майбутньому, Україна може вступити до НАТО при збережені добросусідських стосунків з Росією і іншими країнами СНД. В 2004 р. була прийнята нова Воєнна доктрина, де було записано те саме, що і в законі. Отже, вже в 2002-2004 рр. в Україні була створена необхідна правова база для вступу до НАТО. Але в 2004 р. Кучма вилучає цю норму з Воєнної доктрини, хоча в законі вона залишається. З 2003 р. до 2010 р. в Україні діяв закон, який передбачав можливість вступу України до НАТО. Саме тому на саміті в 2008 р. була закладена формула, що двері Альянсу для України і Грузії відкриті, і ці країни в майбутньому можуть стати членами НАТО. Сьогоднішня наша ініціатива – це відновлення, але на жаль на драматичній базі, курсу України до НАТО. Це буде складний шлях, адже ми розуміємо, не всі країни Альянсу налаштовані так як би нам того хотілося. Тому ми як громадський рух маємо допомогти, а головним чином показати тим країнам, які сумніваються, що це не просто рішення парламенту, а це воля українського народу. В деяких документах НАТО підкреслюється, що в Альянс вступають не президенти чи уряди країн, до НАТО приєднуються народи, об’єднані в державу. 

«ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ В НАТО – ЦЕ ГАРАНТІЯ РОЗВИТКУ РОСІЇ ЯК ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ»

Володимир ВАСИЛЕНКО, перший представник України при НАТО (1993-1995 рр.), Надзвичайний і Повноважений Посол України, доктор юридичних наук, професор національного університету «Києво-Могилянська академія»:

- Росія лякає світ, українське і російське суспільство, висуваючи тезу, що НАТО розширюється на схід, що її військова структура наближається до кордонів Росії. Так от, я хотів би підкреслити, що НАТО не розширюється на схід. Це держави східної і центральної Європи, маючи ретроспективу історичних відносин з Росією, Радянським Союзом і сучасною Росією, виявляють бажання стати членами НАТО. Альянс нікого не примушує до членства. 

НАТО – організація створена у 1949 році для протидії комуністичній експансії, в тому числі збройній комуністичній експансії. Альянс ніколи не був і не є агресивним блоком, її структура навіть не пристосована для цього. Ця організація не становить загрози для Росії – жоден її член не висуває територіальних претензій до Росії і тим більше не проголошує своєю метою знищення Росії. Навпаки НАТО прагне до встановлення нормальних відносин з Російською Федерацією. Справжня мета Кремля, який створює сьогодні всі ці міфи, в тому, щоб Україна опинилася в міжнародній ізоляції. Тоді у Росії будуть розв’язані руки щодо проведення агресивної і реваншистської політики. Мета Росії – знищення України і українців. І це сьогодні досягається не так зброєю, скільки гуманітарною агресією. Вони хочуть знищити українців ментально, таким чином, остаточно вирішивши «українську проблему», остаточно – в контексті російських імперських інтересів. За своїм геополітичним значенням, вступ України до НАТО буде не менш важливим ніж відновлення державної незалежності України в 1991 році. Вступ України до Альянсу зміцнить не лише безпеку України, а й світову безпеку, створить важливу умову для нормалізації міжнародних відносин, відмову Росії від реваншистської та експансіоністської політики. Якщо Україна стане членом НАТО, це ставить остаточний хрест на імперському проекті, який прагне реалізувати Росія, створюючи власні союзи на кшталт ОДКБ. Таким чином, зникне сама мета створення неоімперії, і тоді Росія силою обставин змушена буде пристати до нормальної співпраці. Ми пам’ятаємо, скільки було претензій Кремля до Польщі, коли ця країна вступала в НАТО, але коли Польща таки стала членом Альянсу, стосунки через деякий час між Росією і Польщею нормалізувалися. Теж саме буде, коли Україна стане членом НАТО. Це перспектива нормального розвитку не лише для України, але для Росії і всього світу. Членство України в НАТО – це гарантія розвитку Росії як демократичної держави. 

«ЯКЩО МИ ХОЧЕМО ВИЖИТИ, МИ ПОВИННІ СТАТИ ЧЛЕНОМ НАТО»

Леонід КРАВЧУК, перший президент України:

- Чому Україна так прагне до НАТО? Тому що ми знаємо, що іншого шляху для збереження країни і українського народу, маючи такого сусіда як Росія, не існує. Чому цього не хочуть в Кремлі? Тому що вони знають, якщо Україна стане частиною ЄС і НАТО, а отже Росія остаточно втратить надію загарбати Україну. Всі промови Путіна очевидні – вони вважають, що Україна «исконно русская земля». Тому Кремль буде робити все, щоб Україна не стала членом НАТО. Вони так само і проти того, щоб Україна стала членом Євросоюзу. Для цього Росія готова навіть застосувати силу, як це було зроблено в Криму та на Донбасі. А коли ми будемо членами НАТО, така можливість з боку Росії виключається. Сьогодні ВВП Росії дорівнює ВВП Нідерландів. Так, Кремль володіє Збройними силами і ядерною зброєю, але це не означає, що вона їх використає. Будемо реалістами – проти Росії одні виступити ми не можемо. Ми можемо лише дати відсіч. Але коли Україна стане членом НАТО, Росія раз і на завжди, починаючи з 1954 р., втратить Україну. Тоді ми підемо новим європейським шляхом, ми станемо країною, яка буде жити демократично, сповідуючи верховенство права, свободу і волю. Так, Путін і далі буде проводити політику загарбання України, тому що це філософія російської політики. Але якщо ми хочемо вижити, ми повинні стати членом НАТО. Для цього потрібно почати з референдуму. Тоді вже ніхто з політиків не зможе змінити чи вилучити щось із законодавства. Це не є нашою емоційною заявою, це наше з вами життя: або ми будемо державою не під Росією, або станемо незалежною українською державою європейського масштабу і цінностей.

«НАМ ПОТРІБНО РАЗОМ З ЖУРНАЛІСТАМИ ВИМАГАТИ ВІД УРЯДУ МАКСИМАЛЬНО ШВИДКО ПЕРЕЙТИ ДО ПЕРЕГОВОРІВ З КРАЇНАМИ НАТО»

Володимир ОГРИЗКО, міністр закордонних справ України (2008-2010 рр.), Надзвичайний і Повноважений Посол України:

- Останні соціологічні опитування говорять, що переважна більшість українців підтримує вступ до НАТО. Це абсолютно правильно – люди нарешті зрозуміли, хто є другом, а хто є ворогом. Завжди краще стояти на двох ногах. Коли ми говоримо про нашу європейську перспективу, вона складається з двох частин – європейської інтеграції, тобто вступу до Євросоюзу, і євроатлантичної інтеграції, тобто це вступ до НАТО. Це два паралельних синхронних процеси. Подивиться, майже всі наші західні сусіди пройшли цей шлях фактично паралельно. Спочатку більшість з них вступила до НАТО, тому що з точки зору технології це досягається швидше, а потім через певний час долучалися і до ЄС. Теж саме має бути і у нас. Крім питання про референдум, що ще є головним для нашого зібрання? Ми повинні розуміти, що має бути механізмом наближення України до Північноатлантичного альянсу. Наприклад, маючи Асоціацію з Євросоюзом, це і є механізм наближення до стандартів ЄС. Відносно НАТО – це План дій щодо членства в Альянсі, який нам в 2008 р. через путінську позицію не дали в Бухаресті. Тому коли ми читаємо в зміненому законі – поглиблення співпраці з НАТО з метою досягнення необхідних критеріїв щодо набуття членства, - це означає, що ми повинні знайти механізм набуття критеріїв. Нам потрібно разом з журналістами вимагати від уряду максимально швидко перейти до переговорів з країнами НАТО, щоб цей статус ПДЧ ми нарешті отримали. Це той зв’язуючи механізм, якій з’єднає наші устремління і можливості Північноатлантичного альянсу. Я хотів би висловити сподівання, що 2015 рік стане для нас успішним роком в питання просування до НАТО і проведення відповідного референдуму. 

«МИ ЗАКЛИКАЄМО ВСІХ ПРИЄДНАТИСЯ ДО НАШОЇ ІНІЦІАТИВИ»

Іван ЗАЄЦЬ, політичний діяч, міністр екології (2000-2001 рр.), народний депутат Верховної Ради України I, II, III ,IV, VI скликань, Голова постійно делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО (1993-1998 рр.):

- Вікно історичних можливостей завжди відчиняється на дуже короткий час. І коли ми говоримо про причини, які обумовлюють постановку питання про членство України в НАТО, ми повинні виходити з того, що Росія не тільки розв’язала війну проти України, а в першу чергу з нашого європейського цивілізаційного вибору. Ми ж чудово розуміємо, що Росія проводить сьогодні реваншистську політику. Влада в Кремлі незадоволена тим станом, в який вони завели Росію на міжнародній арені. І замість того, щоб думати про ефективні державні і громадські інституції, які б забезпечили високий рівень життя росіян, вони поставили собі за мету зруйнувати не тільки Україну, а й міжнародні інституції і світовий порядок. Потім, коли все це зруйнують, вони почнуть шукати для себе краще місце в світі. Але я думаю, що таке розуміння є як на Заході, так і в Україні. Тому ніхто не поставить перешкод на нашому шляху до НАТО. Росія не повинна мати право вето. У нас немає жодних правових обмежень, а є розуміння сьогоднішнього моменту, і ми не маємо право знехтувати такою можливістю. 

Тому ми розпочинаємо ініціативу, творимо рух «Україна в НАТО» і закликаємо всіх приєднатися до нашої ініціативи.