Нав’язати «порядок денний»

Громадські лідери з Реанімаційного пакету реформ спільно з народними депутатами, які ці реформи лобіюють в парламенті (міжфракційне об’єднання «Платформа реформ»), підбили підсумки першої сесії ВР після Євромайдану. 4 липня громадськість влаштувала публічну дискусію із депутатами у конференц-залі Верховної Ради задля того, щоб порадити народним обранцям, що корисного вони можуть зробити за два сесійні тижні, які залишилися.

За 130 днів роботи нової парламентської більшості було ухвалено 10 законів з пакету РПР: Закон «Про державні закупівлі» №2207 та №4587; зміни до Закону «Про доступ до публічної інформації» №0947; Закон «Про відновлення довіри до судової системи» №4378-1; Закон «Про Суспільне мовлення в Україні» №1076; зміни до Кримінального кодексу, необхідні для візової лібералізації №4556; Закон «Про стандартизацію» №4585; Закон «Про метрологію та метрологічну діяльність» №4583; Закон «Про вищу освіту» №1187-2; Закон «Про співробітництво територіальних громад» №4756.

ПЛАТФОРМА РЕФОРМ ЧИ МАЙДАНЧИК ДЛЯ НІВЕЛЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ?

Експерт РПР, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає такі здобутки доволі скромними: «Лише три антикорупційні закони було прийнято й це було зроблено лише під особистим тиском деяких депутатів, величезним тиском громадського суспільства та міжнародних структур. Було заблоковано створення Антикорупційного Комітету, провалено голосування за законопроект №4728 про доступ до реєстрів нерухомості й захист майнових прав громадян, а також законопроект №2012а, який дозволяє слідкувати за усіма витратами публічних коштів онлайн. Депутатам необхідно зрозуміти, що якщо до кінця вересня не буде прийняте антикорупційне законодавство, то Україна не отримає другого траншу від МВФ».
 За словами директора з розвитку ГО «Інтерньюз-Україна» Євгена Радченко, впровадження виборчої реформи успіху не має. «Спроби внести у порядок денний три законопроекти нівелювались, - каже Радченко. - Постійно виникають пропозиції провести круглий стіл з експертами, щоб визначити, яка виборча система необхідна країні. На моїй пам’яті таких заходів було вже не менше 10. Просто варто вже визнати, що виборчому законодавстві в Україні необхідно виключення будь-якої мажоритарної складової, тільки відкриті партійні списки, прохідний бар’єр не менше 3% і не більше 5%. Ще б непогано було врахувати гендерний аспект, звернути увагу на інформаційне забезпечення виборчого процесу та агітацію. Цей парламент не доживе п’ять років, вибори мають бути дострокові. А для цього дуже необхідне нове виборче законодавство».

Адвокат Олександр Білоус вважає, що жоден суддя з тих, хто під час Євромайдану засуджував людей навіть не дотичних до протестів, досі не пізнав на собі, як це потрапити до СІЗО просто так. «Суддівська спільнота взагалі перебуває на 10 кроків позаду суспільства, - зазначає Білоус. - Вони всіма засобами активно чинять спротив змінам. Так, наприклад, законопроект, який обговорювався з громадськістю, потім може бути перероблений на Комітетах й в цій редакції пробують виносити його на голосування».

Ще одна не менш важлива правова норма, про яку варто зазначити окремо – ратифікація Римського Статуту. За словами менеджера групи з прав людини РПР Олександри Матвійчук, внесення всього лише одного речення до статті 124 Конституції України (законопроект №4873) докорінно змінить ситуацію з правами людини. «Ратифікація Римського Статуту є не просто умовою Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Це реальний крок до виконання однієї з вимог Євромайдану – розслідування та покарання винних у найтяжчих порушеннях прав людини».

Вимогою Євромайдану було повернення до Конституції 2004 року та одразу після цього розпочати конституційну реформу. Проте, за словами голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, у парламенті було зроблено все, щоб цього не відбулося. Наприклад, була створена Тимчасова спеціальна комісія, а не Конституційна комісія, що унеможливило роботу над змінами документа. Очікувано, що 15 травня законопроекту від цієї комісії не було. У нашій країні президенти змінюються, а методи залишаються. То ж до проекту Петра Порошенка теж залишається багато питань: Чому об’єднані посади голови ОДА і виконкому ОДА? Чому позиція генерального прокурора прирівняна до керівника СБУ? Для чого нові статуси деяким мовам?».

Головне горизонтальне завдання парламенту – термінова ратифікація Угоди про Асоціацію з ЄС. Вертикальних завдань набагато більше – реформувати країну. За словами координатора напрямку євроінтеграції в роботі РПР Любов Вакуленко, поступки в цьому напрямку з боку парламенту є, але деякі моменти дуже пробуксовують. «Два з трьох законів щодо технічного регулювання парламент проголосував у першому читанні, - говорить Вакуленко. - Гірша ситуація з адаптацією аграрного комплексу. У цій сфері необхідно прийняти п’ять законопроектів, але вже «горять» два - №4179а запровадження європейської системи безпечності харчових продуктів та №4987-1 обов’язкова реєстрація тварин. У липні вже буде перевірка української продукції на можливість потрапляння на європейські ринки. Без цих законів ми її не пройдемо. Крім того, варто враховувати, що ринок РФ практично закритий, то ж необхідно переорієнтувати виробника на європейські ринки, підтягнувши нормативи. Також у нашій країні ніколи не працювали з антимонопольним законодавством. Ця сфера має сильне лобі в парламенті для провалення подібних законопроектів».

Експерт РПР Максим Лациба зазначив, що з позитивних моментів варто зазначити безпрецедентно високий рівень співпраці депутатів та громадськості й інтерес ЗМІ. «На цьому весь позитив і завершується, продовжує він. - Адже вже чотири місяці в країні немає Януковича, проте реформування не відбувається. Великі проблеми виникають із потрапляння Реанімаційного пакету реформ до порядку денного – в останній день сесійного тижня, під кінець робочого дня тощо».
Голова правління «Центру Протидії Корупції» Віталій Шабунін також додав, що перепони в реформуванні чинять не лише на моменті винесення законопроектів на голосування. «Наприклад, до вже прийнятих реформаторських антикорупційних законів п’ять разів намагалися внести зміни».

З ДИХОТОМІЇ «РЕФОРМИ ЧИ МИР» ПОТРІБНО ОБИРАТИ ОБИДВА ВАРІАНТИ

Депутат від «Батьківщини» Леонід Ємець вважає, що парламент намагається нівелювати ефект від реформаторських законів. «Наприклад, судді хочуть мати таку можливість звільняти своїх колег, якщо вони були обрані «під тиском». Причому такими вони називають тих суддів, які були обрані під тиском громадськості. То ж варто створити певний «чорний список» законів, за які однозначно не можна голосувати.

Його партійний колега Андрій Шевченко зауважує, що «країна хоче жити по-новому, але маємо старий парламент. На мою думку, після Євромайдану не натворили, щоб було дуже соромно. Проте, є і проблеми – крок назад у персональному голосуванні чи порушення процедур та регламенту. Нас постійно ставлять перед вибором: реформи чи мир, революційна необхідність чи дотримання процедур. Із запропонованих варіантів необхідно обирати обидва. Першочерговими завданнями бачу негайну ратифікацію Угоди про Асоціацію з ЄС та якісну підтримку змін до Конституції». Також депутат публічно заявив, що партія «Батьківщина» буде підтримувати усі ініціативи громадськості з антикорупційного законодавства та захисту прав і свобод людини.

Депутат від партії «УДАР» Віктор Чумак пообіцяв, що його політична сила підтримає зміни судової системи та створення Національного антикорупційного бюро.

Представник ВО «Свобода» Олег Панькевич зауважив, що його фракція буде дисципліновано голосувати за всі законопроекти, які висунуті громадськістю. «Від вас запропонований ряд законопроектів, треба визначити пріоритети й подати їх для голосування спільно з силами тих депутатів, які тут присутні. Щоправда, навіть прийняті закони не завжди можуть почати працювати, адже немає практичного інструментарію».

Народний депутат Юрій Благодир зазначив, що 95% потрібних змін починають працювати автоматично через два тижні після ратифікації Угоди про Асоціацію. А потім треба вже підтягувати законодавство. Також необхідно предметно зайнятись питаннями децентралізації.

Депутат від партії «УДАР», яка була активною учасницею розробки економічного пакту реформ, Оксана Продан наполягає на дерегуляції підприємництва. «Законопроект №4090а унеможливлює рейдерське захоплення підприємств, - підкреслює вона. - Законопроекти №4089а та №2571 скасовують відповідальність підприємств за порушення в документообігу та штрафи за помилки в звітності, що не призвели до зменшення надходжень до бюджету. Законопроект №3466-1 спрощує застосування касових апаратів для середнього, особливо, малого бізнесу. Законопроекти №3215-1 та №3216-1 встановлюють особисту відповідальність чиновників за дії, що завдали збитків підприємству та забезпечують їх відшкодування. Законопроект №2306а законодавчо систематизує і врегульовує питання здійснення електронної комерції. Законопроект «Про упаковку та відходи упаковки» вирішує питання переробки побутових відходів, переносить відповідальність за утилізацію з держави на підприємства».

Позафракційний депутат Юрій Дерев’янко наголосив на необхідності імплементації судових рішень, створенню максимально прозорого інструментарію держзакупівель та необхідність люстрації.

Депутат від партії «Батьківщина» Олег Медуниця порадив представникам ініціативи Реанімаційного пакету реформ ближче познайомитись з Адміністрацією Президента. «По-перше, більшість для голосування в парламенті якось швидше знаходиться, якщо законопроекти приходять з подачі Президента. По-друге, така співпраця може сприяти тому, щоб Петро Порошенко більше не потрапляв у такі дурні ситуації, як зі змінами до Конституції».

ТИСК ПУБЛІЧНИХ ОБІЦЯНОК

Зрештою, як пріоритетні було визначено чотири пункти для подальшої співпраці громадськості та депутатів у найближчий час. По-перше, домовитись і створити порядок денний на останні два сесійні тижні. По-друге, зібрати до «чорного списку» всі ті законопроекти, які нівелюють процес реформ, а, отже, за які недопустимо голосувати. По-третє, громадськість просить влаштувати зустріч з керівництвом Верховної Ради. По-четверте, створити експертну групу з громадськості й депутатів, яка б займалася розробкою законопроектів з обороноздатності країни.

За словами однієї зі співкоординаторів ініціативи Реанімаційний пакет реформ Ганни Гопко, такі зустрічі це один з механізмів впливу на парламент, щоб ті законопроекти, які справді хвилюють суспільство, були включені до розгляду. «Це – можливість не дати приховати невигідні політикам законопроекти, бо вони руйнують систему. Ми запропонували такий формат, щоб по-перше, підбити підсумок того, що вже зроблено. По-друге, щоб взяти публічні зобов’язання від представників різних фракцій та позафракційних депутатів про те, які плани вони мають на наступні сесійні тижні. Щоб навіть вони задумались, що конкретно вони можуть зробити, як узгодити наші та їхні плани для того, щоб дійсно пройшли найважливіші й найнеобхідніші закони. Також як елементи громадського тиску ми плануємо використовувати персональні зустрічі зі спікером ВР Олександром Турчиновим, з лідерами різних фракцій, публікації в ЗМІ, акції. Ми маємо прослідкувати що робитиме парламент за останні сесійні тижні і створити конкретний перелік – що має він робити. Тобто ми повинні нав’язувати депутатам свій, громадський, порядок денний», - наголошує Гопко.