Про «окуляри Заходу» в Криму

Місія Ради Європи з прав людини припала майже на другу річницю окупацією Криму Росією. Працювала місія на чолі зі швейцарським дипломатом, послом Жераром Штудманом на анексованій території протягом тижня – з 25-го по 31-е січня. Це була перша група європейських спостерігачів, які отримали доступ на півострів за останні два роки.

Так, Росія запланувала для спостерігачів власну показову програму. Однак європейці до такої «гостинності» були готові і зуміли змінити той формат, який наполегливо нав’язувала окупаційна влада. Спостерігачі провели важливі зустрічі з членами Меджлісу, представниками низки українських і кримськотатарських громадських організацій, поспілкувалися з активістами та журналістами. «Особливе місце зайняла зустріч Жерара Штудмана із заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, політв’язнем Ахтемом Чийгозом, який перебуває в катівнях ФСБ», – наголосив на своїй сторінці у Фейсбуці глава Меджлісу Рефат Чубаров.

Звіт за результатами місії покладуть на стіл Генсеку Ради Європи Турбйорну Ягланду наприкінці лютого-початку березня. А тим часом «День», проаналізувавши перебіг місії, поспілкувався з експертами про передумови, можливі наслідки та інші нюанси першого європейського моніторингового візиту до анексованого Криму.

«ЙДЕТЬСЯ ПРО ОДИН ІЗ ЕЛЕМЕНТІВ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ ЩОДО ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ»

Олександр СУШКО, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва:

– Це перший законний візит за два роки після анексії. Без сумніву, це політично значущий факт. Делегація складалася з людей, які поважають міжнародне право, зокрема, територіальну цілісність України. До цього всі делегації були абсолютно незаконними. Їх утворювали ті, хто відкидає міжнародне право. Йшлося про людей, які повторюють політичну лінію Росії, допомагаючи їй таким чином легітимізувати її дії. Раніше вся інформація про порушення прав людини стосувалася лише Донбасу. Про порушення у Криму Рада Європи та інші міжнародні організації дізнавалися не безпосередньо. Тепер у них з’явився матеріал, власні спостереження, які дозволять належним чином сформувати громадську та політичну думку в країнах Європи.

Йдеться про один із елементів стратегії України щодо повернення Криму. На сьогоднішній день працює робоча група під егідою РНБО, яка розробляє основні напрямки політики України у питанні повернення анексованого Криму. Одним із важливих елементів такої політики, очевидно, стане залучення міжнародних організацій, які можуть мати, по-перше, активне право голосу, а по-друге, реальний фізичний доступ до Криму. Вони можуть направляти туди людей, які представляють політичну більшість у світі, що не визнає анексії Криму та підтримує Україну в прагненні відновити свою територіальну цілісність. На сьогоднішній день треба користатися тими можливостями, які є, а також створювати нові можливості.

У цьому випадку стратегія полягає в тому, що пріоритетом для Ради Європи є захист прав людини, незалежно від того де і під якою владою вона проживає. Цей гуманітарний аспект анексії Криму дуже важливий, аби для західноєвропейської громадської думки підкреслити незаконність і невідповідність запитам людини цієї анексії. Російська сторона якраз і вибудовує свою лінію на тому, що, мовляв, анексія Криму відповідає інтересам жителів Криму. А знайомство з фактами масових порушень прав людини, безпосереднє спілкування з жертвами окупаційного режиму допомагає розвіювати штампи російської пропаганди.

«У КРИМУ СИСТЕМНО І ЦІЛЕСПРЯМОВАНО ВБИВАЮТЬ СВОБОДУ. РЕЗУЛЬТАТИ МІСІЇ МАТИМУТЬ ВПЛИВ НА ЗАХІДНІ КРАЇНИ»

Еміне ДЖЕППАР, радник Міністра з питань інформаційної політики щодо Криму:

– У експертному колі було декілька версій, чому відбулася ця місія ПАРЄ. Перша версія – бажання з’ясувати реальний стан життя в анексованому Криму, зокрема, у частині  порушення прав людини, та подальший політичний тиск на РФ. Друга – бажання знайти привід для послаблення санкцій щодо РФ, адже європейський бізнес так само зазнає збитків. І третя – разова акція для нейтралізації суспільного тиску щодо начебто бездіяльності органу. Як на мене, підсумок політичних наслідків місії можна буде зробити тільки після оголошення результатів моніторингу. У разі, якщо це перший варіант, будуть продовжувати шукати додаткові інструменти присутності або подальших візитів міжнародних організацій, місій, груп у тій чи іншій формі. Тим більше, що кримські активісти, зокрема Меджліс кримських татар, постійно звертається до міжнародної спільноти із проханням забезпечити присутність міжнародного моніторингу на постійній основі.

Змінити ситуацію місія наразі не здатна, адже, коли йдеться про Крим, треба чітко усвідомлювати, що міжнародні закони та право в анексованому Криму не діють! Сам факт анексії свідчить про це. Тож вплив на російську владу у Криму та Кремлі міжнародно-правовим шляхом не матиме результатів з точки зору зміни репресивної політики, принаймні сьогодні. Навіть за присутності дипломатів у Криму, російські силовики продовжили тестувати на кримських татарах свій каральний арсенал. Було здійснено обшуки у дитячому освітньому центрі в Джанкої та в Сімферопольській мечеті на вул. Мокроусова. Відбулися обшуки у будинках кримськотатарських активістів (Ідріса та Ескендера Аметових) у Ленінському районі під носом у місії. Відразу після того, як дипломати ПАРЄ поїхали, російські силовики влаштували маски-шоу у колишньому приміщенні телеканалу АТР, транспортній компанії «Сім Сіті Транс». Уже є інформація про масові обшуки кримських татар у Джанкойському районі, в селі Медведівка. Силовики зранку 2-го лютого вдерлися до будинку доньки Мустафи Джемілєва із обшуком та намагалися знайти онука Ерола, який вчиться на Кіпрі.

У Криму кожного дня системно, цілеспрямовано вбивають свободу. Навіть якщо місія оголосить однозначні висновки щодо порушень прав людини у Криму та вщент розкритикує окупаційну владу, – обшуки, арешти, політичні переслідування та зникнення людей навряд припиняться. Утім, ця місія – це окуляри Заходу. Тож її результати матимуть вплив на західні країни. Росія була позбавлена права голосу та права керівних посад в ПАРЄ через санкції в 2014-му та 2015-му роках. Цього разу, російська делегація  влаштувала «хід конем», попросту ігноруючи зимову сесію ПАРЄ, аби не дати змоги ще раз позбавити російську делегацію повноважень.  Попри заяви спікера Держдуми Наришкіна про повагу ПАРЄ та відкритий діалог з нею, по факту маємо поведінку не комільфо, коли ігноруються всі правила. По суті, Росія унеможливила будь-який тиск на себе з боку ПАРЄ.

Добре, що програма, яку запропонували кримській місії ПАРЄ росіяни, була переформатована. Головне, що місія отримала альтернативну інформацію, а не шоколадно-повидлові розповіді про щасливе життя всіх народів у «рідній гавані». Це запорука можливості представити об’єктивний висновок місії.

Гадаю, висновок місії ПАРЄ на чолі із Жераром Штудманом може бути кроком до реалізації завдання добитися постійної присутності спостерігачів у Криму. Ми розуміємо, що без згоди РФ така місія не змогла б навіть заїхати до півострова. Аналогічно постійна присутність міжнародного моніторингу в Криму, який фактично є під юрисдикцією РФ, не можливий без російського погодження. Хоча це й правовий абсурд. Інше питання, чому РФ погодила роботу місії й чи не є це ознакою поступки або певних невідомих нам домовленостей?  Це стане більш зрозуміло після оголошення експертних висновків роботи місії.