Що означає арешт Корбана?

Прогноз «Дня», який ми зробили після першого туру місцевих виборів, збувається швидкими темпами. Принципове протистояння перемістилося з Глухова в Дніпропетровськ. «У членів партії масові обшуки. По офісам, партнерам. Корбана затримало СБУ і відвезли в невідомому напрямку», - написав зранку кандидат в мери Дніпропетровська Борис Філатов.

Пізніше у СБУ та ГПУ підтвердили затримання Корбана і заявили, що підозрюють його в створенні злочинного угруповання. Також було повідомлено, що ГПУ і СБУ 31 жовтня проводять широкомасштабну спецоперацію із затримання членів ОЗУ. Для цього, ГПУ задіяло близько 50 осіб – слідчих і прокурорів, а з СБУ – понад 500 (!).

Адвокат Корбана В’ячеслав Кудінов назвав такі дії викраденням, а не затриманням. Обшуки проводилися навіть у батьків лідера партії «УКРОП».

«Системні політичні репресії проти патріотичних партій і політиків є невід'ємною частиною стратегії Росії щодо недопущення європейської інтеграції України. На превеликий жаль, Петро Порошенко і частина правоохоронних органів, що перебувають під його контролем, є не більш ніж інструментами реалізації політичних амбіцій Володимира Путіна», - йдеться в заяві партії «УКРОП».

З усього видно, що протистояння по лінії «Порошенко-Коломойський», яке гостро проявилося навесні цього року, сьогодні досягло апогею. Попри те, що саме «дніпропетровська команда» Ігоря Коломойського півтора роки тому зупинила російську агресію в регіоні, потім її було усунуто від управління містом і областю, а сьогодні на виборах проти кандидата від «УКРОПу» на пост міського голови Бориса Філатова фактично об’єдналися всі протиборчі сили. Як показала виборча кампанія, найбільшою проблемою став фактичний тандем влади з представником «Опозиційного блоку» Олександром Вілкулом.

Показово, що агітували за останнього екс-президент навіть Леонід Кучма і його зять Віктор Пінчук. Це говорить про те, що система старих правил, які були засновані ще за часів президентства Кучми – фальсифікації президентських виборів 1999 року, 2004 року – сьогодні присутній також. 

Останні ж події свідчать про те, що Партія Колаборації, на боці яких чомусь діє і Президент, намагається нанести вирішального удару по партії Опору.

«Чого не зрозуміли вчасно? У нас – «п'ятий термін Кучми». Два майдани не змогли похитнути владу «клану», який сформувався за кремлівської підтримки і зазнав мутацій, - пише у себе на сторінці у Фейсбуці головний редактор газети «День» Лариса Івшина. - Мета: збереження капіталів (походженням з методів – 90-х) і особистої безпеки. Для цього розкладались які не які партії – заводились «проекти», з ефірів зникали справжні – натомість розкручувалися «приватизовані» громадські організації, лідери, політологи... Народ другого Майдану не розумів інтересів «людей Сцени Майдану» і не мав своєї пропозиції, тому став «гарматним м'ясом» в жорсткій міжклановій боротьбі. А ще Путін, який добре знає нашу ситуацію і «еліту». Тому так важливо не допустити придушення справжньої опозиції, яка зародилася в Глухові, в Павлограді, Дніпрі... в усіх силах Реального Опору московській агресії – явній і таємній. Не дати спровокувати міжусобиці і Руїну».

КОМЕНТАРІ

«ТУТ БІЛЬШЕ ПОЛІТИКИ, АНІЖ КРИМІНАЛУ»

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО, лідер ГО «Антикорупційний рух», екс-голови СБУ:

- Гнітючі враження від затримання Корбана. Чомусь одразу згадалося, як затримували Юрія Луценка: ті ж методи затримання, тиск на родину, відсутність адекватних пояснень... Думаю, тут більше політики, аніж криміналу.

«КОЛЕГИ, ЗУПИНІТЬСЯ, ВІДКИНЬТЕ ТЕХНОЛОГІЇ, НЕ ВИГУКУЙТЕ «ВОВКА» З ЛІСУ НА СВОЮ ГОЛОВУ»

Микола ГОЛОМША, екс-перший заступник генпрокурора (2014); заслужений юрист України:

- Нічого не можу зрозуміти: замість адекватних дій по розслідуванню злочинів на Майдані, адекватних, системних заходів до звільнення окупованих українських територій путінською Росією, заміть реальних реформ і позитивних змін, розширення демократії у поступі до евроінтеграції на Майданних цінностях, йде якась нездорова політика конкретного «наїзду» на добровольчі батальйони, Правий сектор, Свободу, Радикальну партію, а тепер – «УКРОП».

Колеги, зупиніться, відкиньте технології, не вигукуйте «вовка» з лісу на свою голову!

«ВЛАДА БОЇТЬСЯ ПЕРЕМОГИ У ДРУГОМУ ТУРІ ВИБОРІВ ФІЛАТОВА І УСПІХУ ПАРТІЇ «УКРОП»

Андрій ШУЛІКА, політолог, Дніпропетровськ:

- Я вважаю, що затримання лідера партії «УКРОП» прямо пов'язане з виборчим процесом. В Україні такого давно вже не було, щоб правоохоронні органи обшукували партійні штаби під час виборчої кампанії. Думаю, що це просто ганьба. Це вже не ігри політтехнологів, а дії нашої влади, причому, можливо, не дуже законні. Навіть якщо Геннадію Корбану висувають обвинувачення не пов'язані з виборами, які стосуються роботи благодійного фонду чи інші епізоди періоду, коли він працював заступником голови Дніпропетровської облдержадміністрації, то все одно саме по собі напрошується питання: а чому це відбувається саме зараз – під час виборчої кампанії, коли йде підрахунок голосів? Крім того, відомо, що сам Корбан брав участь у виборах міського голови Києва, але обшуки чомусь йдуть і в Дніпропетровську, де балотується Борис Філатов. Все це наводить на думку про те, що влада, як мінімум, боїться перемоги у другому турі виборів Бориса Філатова і успіху партії «УКРОП» на місцевих виборах взагалі.

«АРЕШТ ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ТЛІ РЕІНКАРНАЦІЇ КОЛИШНІХ РЕГІОНАЛІВ, ЇХНЬОЇ ПОЛІТИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ»

Михайло БАСАРАБ, політолог:

- Маємо справу з арештом не пересічного громадянина України, ідеться про достатньо впливову особу.

Арешт відбувається на тлі реінкарнації колишніх регіоналів, їхньої політичної реабілітації. Усе це проходить за пасивного спостерігання нинішнього керівництва держави. Думаю, те, що Кернес перемагає в Харкові в першому турі, Вілкул претендує на перемогу у Дніпропетровську, а Труханов, можливо, «підтягує» свій результат по Одесі – це не їхній здобуток, а недопрацювання українських правоохоронців, темп і масштаби дій яких повинен задавати Президент. Якщо у нас сьогодні регіонали знову повертаються до влади, реанімують себе у політичній системі – це серйозна проблема. Що стосується безпосередньо Коломойського, то я далекий від ідеалізації цієї персони. Ми прекрасно знаємо, що він типовий представник українського олігархічного класу, який за два з лишком десятиліття сформував величезний вплив на політичні процеси у державі. Однак ми не можемо толерувати вибіркового правосуддя і вибіркового переслідування олігархів. Це так само шкідливо, як епізодичні та «косметичні» реформи.

Якщо у Президента, а я не маю жодних сумнівів, що саме Президент давав вказівку здійснювати черговий наступ на групу «Приват», є послідовне бажання боротися з олігархами, якщо він прийняв рішення боротися з корупцією, відсторонити крупний капітал від прийняття важливих суспільно-політичних рішень, то наступ на олігархію повинен відбуватися не лише за рахунок однієї з груп. Вибіркова боротьба з олігархами, у даному випадку – лише за рахунок групи «Приват», може призвести до порушення певного балансу. Стосунки між олігархами конкурентні, усі вони є найкращими контролерами один одного. Утворився певний баланс олігархів. Небезпечно різко знесилювати Коломойського й толерувати конкуруючі угруповання Ахметова, Льовочкіна-Фірташа чи Пінчука.