Юрій Гарбуз - новий очільник Луганської ВЦА

Петро Порошенко перед святами вирішив провести низку кадрових перестановок. Так, він призначив Олексія Дніпрова керівником Апарату Адміністрації Преиздента та, згідно з заявою, звільнив Юрія Ковбасюка з посади президента Національної академії державного управління при Президентові України.            

Торкнулися кадрові рішення Глави держави і силового блоку. Своїм Указом він звільнив Віктора Гвоздя з посади голови Служби зовнішньої розвідки України.

«Рішення щодо звільнення голови Служби зовнішньої розвідки Віктора Гвоздя було готове майже рік тому, - коментує «Дню» директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин БАДРАК, - Але важко сказати, чому саме воно було імпліментоване лише зараз, оскільки робота зовнішньої розвідки не є відкритою. Сподіваюсь, Глава держави приходить до висновку, що потрібна координація роботи розвідувальних структур, а тому слід сформувати Комітет із питань зовнішньої розвідки при Президентові, який вже було створено, але потім його роботу згорнули. Зараз координація розвідувальних органів здійснюється через РНБО, що, на мій погляд, не є правильним. Профільний комітет - це застосування позитивного досвіду США, щоб не дублювати функції розвідувальних органів і уникнути непотрібної конкуренції між ними».

Ще одне рішення Президента стосувалося зміни керівництва Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. Указом Президента було звільнено очільника Луганщини Георгія Туку, якого призначили заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. А на місце Туки вже призначили народного депутата від БПП Юрія Гарбуза (народився в смт Мілове Луганської області).

«Георгій Тука не витримав «випробування Донбасом», - коментує «Дню» луганський журналіст та блогер Сергій ІВАНОВ, - Тука сприймався на неокупованій частині Луганської області, в тому числі серед людей, які врятувалися від російської агресії, негативно. Він, як це відбувається із високопоставленими чиновниками, оточив себе посіпаками, які модерували його особисту реальність. До того ж, я провів кілька журналістських розслідувань і маю підстави вважати, що його потрібно притягнути до кримінальної відповідальності, в тому числі за сплату грошей фірмам Бахтєєвої із «Опоблоку».

«Я також сподіваюсь, що із Тукою піде його команда, в тому числі начальник Головного управління Нацполіції Луганської області Покиньборода - колишній придністровський міліціонер. До того ж, сподіваюсь, з області зникне підрозділ Корчинського, із числа якого вже почали призначати начальників, в тому числі на УБЕЗ, щоб «дерибанити» та «кришувати», - додає Іванов.

«Я щиро радий, що Георгій Тука їде з Луганської області - його призначають заступником міністра у міністерство, яке, я переконаний, буде розформоване через гігантські масштаби корупції, - зазначає луганський журналіст, -  І те, що він посів цю посаду, означає, що він успішно вмонтувався у систему влади. Тому краще, аби Тука все-таки повернувся до волонтерської діяльності, яку він вів достатньо вдало і ефективно».

До нового очільника Луганщини Юрія Гарбуза Сергій Іванов ставиться стримано і з великою долею надії, як на свого земляка. «Це один з тих людей, завдяки яким наша армія і наші добровольчі батальйони встояли на півночі Луганщини на початку російської агресії, - говорить Сергій Іванов, - Вже давно не було такого, щоб Луганську область очолював представник україномовної і «правильної» частини регіону. Бо наша область - це не лише копанки, як склалося за стереотипом, - вона розвинута в аграрному плані на півночі, звідки родом сам Гарбуз. Тож те, що представник здорової, україноцентричної, патріотично налаштованої Луганщини став першою особою регіону - це дуже добрий сигнал».

«Ми ще подивимось, наскільки він буде ефективним очільником області, але оскільки він був заступником антикорупційного комітету Верховної Ради, мав досвід управління, а люди, де він «відбувся» як бізнесмен, фермер і представник влади, мають щодо нього переважно позитивні відгуки. А Луганщині якраз давно не вистачало справжнього ощадливого господарника, який би вважав область своєю малою батьківщиною».