Жебрівський замість Кіхтенка. Чому?

11 червня Президент України Петро Порошенко здійснив робочу поїздку в Донецьку область, де, зокрема, представив нового голову Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Всі помітили, що останнім часом вже колишній голова Донецької військово-цивільної адміністрації Олександр Кіхтенко потрапив в немилість до центральної влади, і його відставки чекали з дня на день. Дійшло до того, що навіть міністр МВС Арсен Аваков від імені (замість) відсутнього Арсенія Яценюка відверто ображав Кіхтенка в соціальній мережі, не шкодуючи різких слів. Узагалі різкість у висловлюваннях на межі фолу стала притаманна низці чиновників. Якось не по-європейськи виходить. 

На відміну від пана Москаля, який очолює Луганську військово-цивільну адміністрацію і став антиподом Кіхтенку, останній висловлювався проти «блокади» Донбасу і взагалі мав явні розбіжності з владою щодо політики на сході України. Саме уряд запропонував зняти Олександра Кіхтенка з посади голови області. «Пропускний режим треба зробити таким, щоб він не заважав людям переміщуватися вільно на територію, на якій вони живуть, щоб не порушувалися права громадян, щоб цей режим працював на результат, і в той же час військові могли ефективно виконувати поставлені перед ними завдання», - говорив Олександр Кіхтенко.

Олександр Кіхтенко

Ще 5 червня повідомляли, що у Петра Порошенка є до Олександра Кіхтенка претензії, які, зокрема, пов’язані з незадовільним становищем будівництва в регіоні фортифікаційних споруд. Можливо і є, але модель поведінки і спілкування Президента з колишнім командувачем Внутрішніх військ МВС України все-таки залишає бажати кращого. До того ж, після перевірки тих же фортифікаційних споруд під час свого візиту в Донецьку область, Глава держави зазначив, що у нього в цілому немає серйозних зауважень з цього приводу до голови військово-цивільної адміністрації. Хоча це вже, як бачимо, не вплинуло на рішення Петра Порошенка звільнити Олександра Кіхтенка. 

Звичайно, фортифікаційні споруди - то лише привід. Проект «Стіна», про який розповідав свого часу Арсеній Яценюк, став джерелом для анекдотів. А ще для виділення грошей на всілякі рови, стіни, колючий дріт, техніку. Зрештою ніякої «стіни» немає та і не могло бути, адже навіть технічно світ давно вже пішов далі в будівництві укріплень. Існують зовсім інші способи розбудови кордону, а запропоновані урядом проекти явно не зможуть захистити нашу землю від агресора. Проект залишився на папері з шаром піар-месиджів і калькуляцій. Але й прем’єр залишився на своєму місці. 

З усього видно, що Президент, який посилає на Донбас житомирянина, прагне бачити там свою людину (нагадаємо, навіть ще на початку далекого 2000-го Жебрівський був заступником Порошенка, коли той головував у партії «Солідарність»). У даному випадку немісцеву, а значить, далеку від нюансів того складного регіону. Та схоже, що владі давно не до нюансів. І це при тому, що саме Петро Порошенко в бесіді з представником США в ООН Самантою Пауер розчулено заявив, що 4 млн українців на Донбасі стали заручниками терористів «ДНР» і «ЛНР», та відмітив необхідність вирішення їхніх гуманітарних проблем. Але чому з луганських бабць беруть за перепустки гроші, і майже кожен блокпост буквально наживається на переселенцях, Президент чомусь не пояснив. 

Павло Жебрівський

Треба зазначити, що тема «блокади» Донбасу, проти чого виступав Кіхтенко, сама по собі є спекулятивною. З одного боку, влада розповідає про необхідність ізоляції бойовиків та боротьбу з корупцією, а з другого - не секрет, що саме блокпости, система реєстрації та видачі перепусток тощо стали непоганою кормушкою для хабарників. Все це подається під соусом боротьби з тероризмом, хоча ті, хто цих терористів годував і вирощував рік тому, легко мігрує Україною. 

Отже, можна припустити, що наступні кроки нового очільника Донецької області будуть спрямовані на впровадження генеральної лінії Президента та уряду із закупорювання окупованих територій. «Призначення Жебрівського – це скоріше особисте призначення Президента, ніж професійно вмотивоване, - коментує «Дню» експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. - Жебрівський останнім часом працював на високому посту в прокуратурі, проявив себе добре в боях з опозицією і як особиста людина Президента. Крім того, він зайнявся зараз створенням партії «Республіканська платформа», тобто робить останнім часом карколомну політичну кар’єру, і йому дають, як і Саакашвілі, ділянку, де він може себе проявити. Проявить себе на Донбасі – це буде трамплін. Якщо не проявить, то спалиться в українській політиці».

Валентин ТОРБА, «День»

ДОВІДКА «Дня»

Павло Жебрівський у свої 53 роки далеко не новачок на державних посадах – свій шлях у політику він почав з 2002 року, коли виграв боротьбу за мандат народного депутата України по Бердичівському виборчому округу. Тоді він позиціонував себе як позапартійний кандидат, але вже у парламенті зблизився з групою Петра Порошенка, який на той час створив власну партію «Солідарність». До Верховної Ради України новий голова Донецької військово-цивільної адміністрації обирався ще двічі – 2006 року за списками блоку «Наша Україна», 2007 року за списками «Нашої України - Народної Самооборони». Проте у 2012 та 2014 роках, вступивши в боротьбу за депутатський мандат як кандидат-мажоритарник в «рідному» Бердичівському окрузі №63,  програвав. 

Під час помаранчевої революції Павло Жебрівський керував штабом «Нашої України» в Житомирській області. Після перемоги Віктора Ющенка близько року очолював Житомирську облдержадміністрацію і навіть отримав визнання в номінації «Регіональний лідер року». Однак зробив вибір на користь роботи в парламенті. Став засновником обласного осередку партії «Наша Україна». Під час подій Євромайдану постійно стояв намет створеної ним пізніше партії Українська платформа «Собор» (нині Республіканська платформа «Собор»). У кар’єрі Павла Жебрівського, крім депутатської, а ще міліцейської служби, де він досяг посади старшого слідчого одного з райуправлінь МВСУ у Києві, значне місце посідав бізнес, у тому числі участь у сімейних структурах. Як меценат виступав спонсором низки культурницьких проектів – на Житомирщині найбільш відомими з них були фестивалі молодих виконавців «Перша нота», дитячий пісенний конкурс «Зорецвіт» і особливо всеукраїнське фольклорне свято «Купальські роси».

Донецька область у певному сенсі не є терра інкогніта для Павла Жебрівського – як зазначав він сам, будучи мобілізованим до Збройних сил України, у серпні минулого року відбув у район антитерористичної операції. За його враженнями, якими він ділився під час короткочасної відпустки у жовтні 2014 року, тоді в місті Дебальцеве кількість людей, які були за Україну, становила близько половини. На його думку, з донеччанами потрібно було більше спілкуватися, роз’яснювати їм ситуацію, пропагувати єдність країни. Зону АТО Павло Жебрівський залишив наприкінці минулого — на початку нинішнього року, а 19 січня 2015 року був призначений на посаду начальника Антикорупційного управління Генеральної прокуратури України. 

Підготував Валерій КОСТЮКЕВИЧ, Житомир