Зменшення повноважень – підвищення ефективності, – Ягун

За останні півтора року державна безпека стала для України ключовим  питанням. Суспільство уважно слідкує за діяльністю структури, яка безпосередньо має її забезпечувати – СБУ. Нещодавній скандал навколо «секретного» автопарку служби безпеки, певне суперництво з ГПУ, дискусії навколо ключових призначень регулярно опиняються на порядку денному, як і питання недоліків і досягнень спецслужби України.

«День» поспілкувався з Віктором ЯГУНОМ – генерал-майором СБУ, заступником голови служби з березня 2014 до червня 2015 року – під час початку і розпалу російської агресії на cході України. Наскільки СБУ була готова до «гібридної війни», проблеми структури і що потрібно змінити, аби робота була ефективнішою.

- На півтора місяці у зоні проведення АТО встановилося затишшя, а з 18 жовтня, на тлі відведення озброєння сторонами конфлікту, бойовики поновили провокаційні обстріли. На вашу думку, про що свідчить одностороннє порушення Мінських домовленостей терористами, і чого очікувати?

- На мою думку, слід очікувати значного загострення ситуації. Бойовики не готові скласти зброю і, відповідно, відводити її. Застосовується схема «каруселі», коли вони перед міжнародними спостерігачами вдень відводять, а вночі повертають озброєння і приховують номери техніки. Не виключено, що ескалація конфлікту прийдеться на кінець січня – початок лютого, морально і організаційно ми маємо бути до цього готові. А зараз відбувається розвідка боєм для визначення дислокації наших бійців, вогневих точок, больових та слабких місць – нова тактика бойовиків.

- Військове вторгнення Росії в Україну та захоплення міст почалося, в тому числі, через бездіяльність СБУ на Донбасі і в Криму. Ви очолюєте комісію щодо притягнення до відповідальності правоохоронців та працівників служби, які перейшли на бік Росії на момент початку та під час конфлікту. Яка кількість офіцерів порушила присягу, та в чому криються причини?

- Я не хочу характеризувати усіх, але у Службі безпеці це, на жаль, велика цифра. Кількість зрадників сягнула близько 1 400 осіб. Понад 50% співробітників перейшли на бік ворога у Головному управлінні Криму, управлінні Севастополя, військовій контррозвідці. І йдеться не лише про бездіяльність і саботаж, деякі брали активну участь у пособництві ворогу. Маємо випадок, коли співробітник СБУ у Джанкої, використовуючи службове посвідчення, заблокував роботу вузлу зв’язку і фактично дозволив окупантам його захопити.

Причина в тому, що кадрова політика була скерована таким чином, щоб добирати місцеві кадри. А місцеві – зі своїми звичками, менталітетом, традиціями, якими і зманіпулювали. Нищівну роль зіграла корупційна складова. Як потім з’ясувалося, це була основа вербувальних пропозицій злочинців. Процес притягнення до відповідальності зрадників триває. У рамках кримінального провадження, що заведено військовою прокуратурою, комісії, яку я очолював, було поставлено завдання – до чітко визначеного терміну, 31 березня, всі працівники служби мали з’явитися на території України. Так ми провели демаркаційну межу, і ті, хто не з’явився – перейшов точку неповернення. Є і категорія працівників передпенсійного віку – вони намагалися оформитись і в СБУ, і в спецслужбі Росії, щоб отримувати подвійну пенсію. Якщо долучити ще й цю категорію явних чи умовних зрадників – невтішна статистика явно збільшиться.

Наразі триває слідство з кримінальних проваджень, але безпосередньо затриманих офіцерів немає, судові вироки будуть заочно. Ці офіцери стоять на обліку, у разі їхнього приїзду в Україну – будуть одразу затримані. До речі, неможливість відвідання материкової України є найбільшою проблемою для деяких колишніх співробітників, тому що не всі в управлінні були місцевими. Наприклад, керівник представництва внутрішньої безпеки в Севастополі був із Рівненської області і коли вирішив перейти в ФСБ, активно намагався забрати свою особисту справу з Києва. Ми заблокували його документи, слідкували за місцем проживання, колишнім місцем проживання. Отже, не можна казати, що зрадили тільки місцеві.

- Певний час ви були куратором Департаменту контррозвідки. Як забезпечувалося функціонування цього напрямку, від якого залежала безпека на території країни?

- Одним із моїх перших завдань було відновлення функціонування військової контррозвідки. За попередньої влади вона була повністю знищена. Щоб зрозуміти, до якого стану довели військову контррозвідку, достатньо навести цифру – це 385 осіб на всю Україну. У нас з’являлися нові бойові підрозділи, і треба було забезпечити кожен батальйон, тактичну групу мінімум 1-2 співробітниками. Було прийнято рішення збільшити чисельність військової контррозвідки на тисячу осіб. З нуля їх не можна було робити, тому відтворення системи контррозвідки у збройних формувань стало першочерговим завданням. Наведу приклад – у Польщі співвідношення чисельності населення і армії значно менше, але співробітників військової контррозвідки було більше. Від цього напрямку залежить безпека на території країни.

- Зараз відбувається приведення ЗСУ до стандартів НАТО: за матеріальною базою, організаційною структурою та техніками навчання. На вашу думку, чи потребує подібного переформатування Служба безпеки України, чи є вона нині ефективною і що потребує вдосконалення?

- Я є прихильником кардинальних змін у СБУ. На мою думку, спецслужба не може виконувати правоохоронну функцію, бо це дублювання функцій інших органів. Повністю підтримую рішення Верховної Ради в рамках «безвізового пакету» щодо обмеження повноважень СБУ, перспективу створення Державного бюро розслідувань.

Я категорично проти існування підрозділу з боротьби з корупцією у СБУ, тому що, як показує практика, корупція їх перемагає. Також СБУ не має займатися переслідуванням 20 тонн сала чи ліквідацією міжнародного злочинного угруповання з підробки відомих брендів одягу. Для цього є інші структури – фіскальна служба, МВС. Більше того, зараз МВС створює різноманітні підрозділи: кіберполіцію, «КОРТ» для боротьби з тероризмом. Виникає питання – навіщо тоді 8 управлінь «Альфи»? Треба визначитися, хто чим займається, не створювати паралельних структур, а покращувати вже існуючі.

Вважаю атавізмом існування районних підрозділів. У всьому світі спецслужба – це еліта, яка виконує певні завдання, що чітко виписані. У регіоні у разі виникнення проблеми працює мобільна група, яка за місяць-два має вирішити проблему. Треба шляхом якнайшвидшого реформування зробити нормальну європейську спецслужбу. Якщо поставити співробітнику чітке завдання, дати нормальну заробітну плату, людина буде віддаватися службі. Молоді люди мають приходити в службу за патріотичним покликанням.

Під час головування у СБУ Якіменка, за часів Януковича, ефективність служби цілеспрямовано зменшували. Знищення військової контррозвідки, підрозділів для аналізу і прогнозу ситуації, підрозділу протидії інформаційно-психологічного впливу та інших. Наприклад, останній був розформований за особистим проханням керівництва ФСБ в обмін на ліквідацію підрозділу в Чорноморському флоті. Важливість порівняно з підрозділом центрального підпорядкування неспівставна. Глобального завдання – боєздатність військ і унеможливлення здачі секретної інформації ворогу – не виконували.

Взагалі під час Революції Гідності СБУ була інструментом проти Майдану. Я був знятий з посади з перспективою звільнення за зустріч з Миколою Карп’юком (який зараз перебуває під слідством у Росії) у грудні 2014-го. Деякі речі, зокрема шпигування за співробітниками, доходили до абсурду.

Хочу заявити, що люстрація в СБУ не була проведена. Або за формальними ознаками – на певний час «заховані» на менш відповідальні посади, щоб потім повернути назад, що зараз і відбувається. Нам треба чітко вирішити – або ми очищуємо цю службу, або створюємо щось нове, або намагаємося зберегти «чудові» традиції Комітету державної безпеки.