«Аби ви встигали писати»
Читаю «День» уже понад рік. Перший номер «Дня», який потрапив мені до рук, я прочитав від початку до кінця. Та і тепер перечитую від «а» до «я», не читаю лише рекламу. Крім вашої газети, лише два-три видання раніше заслуговували на таку увагу з мого боку. Тепер я майже не читаю інших газет (за винятком кількох обласних і районки). Втім, час від часу я пробую (для порівняння) черпати інформацію з інших видань, але після кількох спроб знову повертаюсь до «Дня».
Ваша газета вирізняється врівноваженістю серед інших видань та інтелігентністю. «День» і «жовта» преса — це несумісні поняття. За це я найбільше і ціную вашу газету. А ще люблю «День» за те, що тут працюють цікаві люди, які просто фантастично пишуть. Серед моїх улюблених авторів — Клара Гудзик (інтелігентність й одночасно непримиримість), Наталя Лігачова (її огляди ТБ просто чудові), Тетяна Коробова, Володимир Золоторьов, Віталій Княжанський, Олег Потурай, Олекса Підлуцький.
Крім незалежності, відсутності «жовтизни», «День» привертає увагу матеріалами, які публікуються. Це й аналітичні матеріали на політичні та економічні теми, й дуже багато (що добре) присвячених моралі та духовності нашого суспільства. Читаючи «Щоденник», ніби відчуваєш і переживаєш разом з автором. Як можна всього кількома словами визначити саму сіль життя! Професійний інтерес викликає рубрика «Україна incognita». Тут містяться дуже хороші, цікаві статті.
Хотілося б бачити на сторінках «Дня» більше матеріалів про Волинь, оскільки тут і корупція, й зловживання, й досягнення, аби ви встигали писати. Також було б цікаво, і не лише мені, дізнатися про стан сучасної науки та вчених України.
Подією року я б назвав вибори до ВР. А розчаруванням року — фінансову кризу і падіння курсу гривні. В новому році ніякого поліпшення не чекаю. Певні надії — не на краще, а хоча б на спробу зробити краще — пов’язую з майбутніми виборами президента, якщо оберемо не лівого і не нинішнього.
Кілька слів про себе. Мені 25 років, працюю вчителем, викладаю історію в одній із шкіл Луцька. «День» не передплачую — просто фізично не вистачає часу щодня читати газету. Час від часу (один-два рази на тиждень) купую в кіоску.
Хочу побажати всій редакції успіхів в нелегкій справі: творити «просту» газету в наш непростий час. Даруйте за каламбур.
З глибокою повагою
Сергій НАУМУК
Луцьк
Випуск газети №:
№17, (1999)Рубрика
Пошта «Дня»