Де ви, сучасні козаки?

Коли прочитав у «Дні» від 18 лютого статтю Олени Астрахович «Плач Ярославни», то мені стало соромно за чоловіків України, особливо за тих, хто при владі; за тих, хто працює в силових структурах, і за так званих «козаків» — славних прадідів слов’янських правнуків поганих.

Злодії торгують нашими жінками, жінки не можуть знайти собі роботу в державі.

Якщо запорозькі козаки, ризикуючи своїм життям, визволяли бранок із Туреччини, то сучасні «козаки» не можуть захистити своїх жінок навіть в Україні. І хіба це козаки? Де в них самоврядування? Де свій суд для козаків? Де українська мова? Де своя церква, яка не залежала б від Москви?

Що залишилося в сучасних козаків? Дехто має «оселедця», дехто п’є горілку. Чув, що дехто виховує з молоді патріотів. Але не видно козацтва в Україні, не бояться його злодії, серед них і торговці жінками.

Ось перше завдання для козаків: не дати можливості злодіям продавати наших жінок, наших дівчат. Якщо є чи будуть такі козаки, то «Дню» обов’язково треба про них розповісти.