«День» допомагає осмислити наш історичний шлях і наші проблеми

Газета «День» — це класичний приклад дотримання професійних канонів і етичних норм, прийнятих у сучасній демократичній журналістиці, зокрема й у вітчизняній. І, на мій погляд, це видання упродовж 15 років свого існування цілеспрямовано виконує основну місію — допомагає читачам осмислити наш історичний шлях і наші проблеми в суспільстві. За ці роки на сторінках «Дня» зібрано найважливіше багатство нашої країни — розповіді про чудових людей, неповторні історичні місця, знання, мистецтво, технології майбутнього, про те, що цікавить людей, які дивляться в майбутнє. Високопрофесіональна команда «Дня» має головне — власну філософію. Журналісти не бояться бути щирими з читачами, ведуть відкритий діалог і закликають суспільство повернутися до своїх витоків, повернутися до духовності. Нині багато суперечок про те, чи зникнуть газети. Така, як «День», — ні. Майбутнє медіа в конкуренції змісту, наповненості. Якісний продукт завжди матиме свого споживача. Гадаю, що регіональним журналістам, утім, і багатьом столичним, потрібно повчитися в команди цього видання журналістської громадянської позиції, яка ґрунтується на високому професіоналізмі. Журналіст повинен вміти оцінювати факти, а не лише їх збирати. Журналіст зобов’язаний відбивати інтереси свого народу. Звичайно, це дуже складно і відповідально. Газета «День» не один рік допомагала мені в професійній діяльності, на її сторінках я знаходила багато корисної інформації. І хочу подякувати команді професіоналів. Автори видання — інтелектуальні, непересічні особистості, у яких хочеться вчитися. Якщо я в чомусь сумнівалася, відповідь чи пораду я завжди знаходила на сторінках видання, читаючи якісну публіцистику, яку рідко зустрінеш сьогодні. Зізнаюся, газету «День» я читаю повільно, інколи з олівцем. Мені подобається знаходити на сторінках видання думки, які я вважаю важливими, і з’являється бажання повернутися до цих думок ще не раз. Звісно, це приносить задоволення. Газета «День» змушує читачів думати. Є речі, які не повинні пропускати сучасний читач-журналіст, як, наприклад, стаття Юрія Шевельова «Москва. Маросєйка», яку було опубліковано в «Дні» 30 грудня минулого року. Провінційність і кочубеївщина — це те, що заважає нам рухатися вперед. На цьому автор робить акцент у своїй публікації. І з цим не можна не погодитися. Окрім того, я не знаю іншого видання, де б на сторінках газети обговорювалися проблеми формування сучасної української еліти, проблеми її виховання, питання дезінформованості сучасного суспільства, проблеми відновлення духовних цінностей у нашому суспільстві. А це, напевно, найважливіше нині. На мій погляд, більше, ніж навіть економічні проблеми. Газета «День» має свій стиль, свою концепцію. Мені подобається верстка видання. На сторінках багато «свіжого повітря», соковиті великі фотографії, чіткі заголовки, осмислені рубрики. Для якісного видання мало лише якісного тексту, має бути на високому рівні й форма. «Дню» це вдається. Дуже важливо, що є у видання і свій «Прес-клуб». У суперечці завжди народжується істина. Так тримати, командо інтелектуалів!