Хто ми? — Україна! Яка? — Молода!
Говорять, людина — це маленький Всесвіт. Отже, як і у будь-якого Всесвіту, в неї має бути свій центр. Моя Україна — велика країна зі своїми радощами і проблемами. Одними з найактуальніших в Україні є проблеми молоді. Адже з нею пов’язані надії та подальша доля держави.
Молодь — це не вік. Молодь — це не просто п’ятнадцятирічні, двадцятирічні, тридцятирічні. У нашій країні, на початку нового століття, молодь — це сила, здатна змінити своє життя, життя країни, весь світ. Кожен окремо з нас це знає або відчуває. Ми, молодь України, вважаємо, що нашій державі необхідна об’єднуюча ідея, крок вперед. Використовуючи новітні досягнення науки, техніки і суспільної думки, наша країна повинна здолати внутрішню стагнацію і зайняти належне місце серед великих держав світу. Основою будь-якої сильної держави є громадянське суспільство, будувати яке треба знизу — від громадських організацій і органів місцевого самоврядування.
Політика присутня в кожному моменті нашого життя. «Навіть тоді, коли ми не цікавимося політикою, політика цікавиться нами», — говорив Уінстон Черчілль.
В молодості душа людини здатна до високих поривів, але одночасно і украй вразлива. Молодих людей лякають соціальні лиха. Молодь нині входить до так званої групи ризику через те, що в повсякденності відсутні моральні орієнтири. Розвал системи дитячих і молодіжних організацій; різка зміна соціального статусу — розшарування в суспільстві; масовий вплив західної культури і пропаганда західного стилю життя; ціннісна криза в суспільстві — втрата життєвих цінностей; ослаблення родинних зв’язків тощо — всі ці явища аж ніяк не сприяють формуванню здорового молодіжного середовища. Виникає потреба, хай як пафосно це звучить, у зміцненні та впровадженні таких цінностей, як сім’я, взаємна пошана, чесність, щирість. Проте ми стикаємось з протиріччям. Адже молоді люди не можуть вірити в цінність чесності, пошани до людей, самоконтролю, якщо вони не бачать, що ці цінності ведуть до успіху в житті.
Через ряд проблем, які лягають на плечі молоді, в неї немає відчуття підтримки, безпеки. Це посилює і розкол у самому суспільстві, який поширюється і на молодіжне середовище: морально, духовно, політично, історично. Подивіться, в якому світлі змальовують Другу світову війну. Перемогу ділять, розповідаючи про «подвиг» армії УПА, плюндруючи честь і гідність справжніх воїнів і переможців. То на кого і на що спиратися сучасній молоді?
Насторожує і те, що сьогодні в численних програмних документах, що обговорюються в державних органах на різних рівнях ті, хто відповідає за молодіжну політику, приділяють значну увагу матеріальній стороні життя молодих людей, і дуже мало говориться про бік духовний. До повсякденного вживання увійшло таке поняття, як «якість життя», що відображає лише матеріальну сторону. Але, займаючись лише облаштуванням матеріальної сторони життя молодих людей, ми зрештою виховуємо всього лише чергового споживача. Сірого представника суспільства без ідеалів. Скажу ще більше: людина, весь сенс існування якої полягає в удосконаленні матеріальної якості власного життя, представляє потенційну небезпеку для суспільства. Адже саме такі люди в кризові часи стають джерелом агресії і смути. Не випадково відомі історики і політологи свідчать: справжньою причиною революції є не лише низький рівень життя населення — в багатьох країнах протягом століть класи мирилися з цим положенням, — революції відбувалися як наслідки ошуканих надій. Практично завжди вони передують великим або меншим за тривалістю економічним підйомам, що раптово йдуть на спад. Примітно, що поняття «якість життя» в українській літературі ніколи не було. Зате були поняття сенсу життя, мети життя, призначення людини на цьому світі. І поняття ці були наповнені глибоким значенням, змістом.
Тягар політики зараз покладений на «дорослих», досвідчених. Багатьох молодих людей це влаштовує. Вони впевнені, що влада може змінити їхнє життя на краще. Проте влада — це не п’ятизірковий готель, в якому є VIP-апартаменти для всіх і кожного. Не варто покладатися на інших і чекати допомоги ззовні. Замість юнацького нігілізму й порожньої критики влади ми пропонуємо розсудливій молоді з активною життєвою позицією почати діяти — з себе, свого під’їзду, будинку, вулиці, району. Це наш шлях. Першу його частину ми вже пройшли. Ми навчилися бути самостійними і незалежними. Ми навчилися разом відстоювати свої інтереси в студентських радах і комітетах. Ми навчилися працювати в команді. Тепер, усі разом, ми готові відстоювати і захищати інтереси нашої Батьківщини. У нас є сили, бажання і досвід. Об’єднавшись, ми набуваємо можливостей!
Наша сила — в ініціативі, яка супроводжується знаннями і правильним розумінням ситуації. Інакше молодь може стати авангардом зради. Ми не забуваємо про наші культурні традиції і духовно-етичні цінності. Ми — українські студенти — майбутнє нашої країни. Тому виступаємо за розвиток і зміцнення освіти і науки в Україні — за підвищення їхньої якості та конкурентоспроможності. Без цього наша країна не зможе зробити стрибок уперед.
