Коли збігаються вектори модного та корисного

Якщо раніше в соціальних мережах відбувалися переважно політичні батли, то зараз дедалі більше ужгородців обговорюють соціальні проблеми, шукають порад щодо цікавих книжок чи кіно, обмінюються рецептами страв.

Андрій РИБА, депутат Ужгородської міської ради:

— Важко дати чітку відповідь на питання, що мене радує і надає сил, а що бентежить і псує настрій. Безперечно, відтоді як у мене з’явилась сім’я — збільшилась кількість обов’язків і клопотів. Але, однозначно, дружина і донечка — це ті люди, які дають мені розуміння сенсу життя, надихають на щоденні звершення і роблять мене щасливим. Раніше я черпав сили й енергію в роботі і спілкуванні. Людина взагалі соціальна істота і щоденний обмін думками та сприйняття інформації від оточення невід’ємна частина нашого життя. Ще не так давно соцмережі забезпечували більше половини мого спілкування і були чи не основним джерелом отримання інформації. І я зловив себе на думці, що перепалки в групах, коментування чужих думок і суперечка онлайн не зможуть переконати нікого ні в чому і, що найголовніше, це краде величезну кількість часу та періодично псує мені настрій. Тому я видалився з «Фейсбука» майже на цілий рік. А після поновлення сторінки знизив свою активність майже до нуля.

Юлія ДАВИДОВА, прессекретар Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства:

— Про хороше: маю улюблену роботу, яка є одночасно моєю працею та хобі, займаюсь спортом і веду активний спосіб життя. Я люблю далекі мандри в гори, в ліс, спілкуватися з лісорубами, лісокультурницями, інженерами та майстрами лісу, учнями шкільних лісництв. Люблю саджати молоденькі дерева, гуляти по лісу, лісових розсадниках, спостерігати за роботою лісових господарників. Мій дідусь був лісівником і я вже також лісівник з профільною вищою освітою.

Серед вагомих внесків і дійсно позитивного в роботі для мене став випуск книжки «Ліси Закарпаття. Нариси з історії та часопис лісівництва». Ця книга посіла перше місце в номінації на «Книга Фест 2019». Це перша книжка, яка вийшла за всю історію лісового господарства Закарпаття саме в такому форматі — від зародження лісового господарства до сучасності. Також хотілось би сказати про організовану і проведену в атріумі Закарпатської обласної державної адміністрації виставку світлин «Ліс від насіння до насіння». У ній широко презентований увесь процес від збору та зберігання насіння, догляду за лісом, заготівлі деревини, електронного маркування до вирощування саджанців і сіянців. Нам пощастило з керівником, який багато в чому є ініціатором.

Серед негативного: користуючись нагодою, хотілось би звернути увагу на таку проблему, як систематичні звернення «псевдоактивістів» та скаржників на ті чи інші порушення лісівників, які в процесі перевірки не підтверджуються, але ми змушені відповідно реагувати. На перевірку таких фактів витрачається маса часу, державних коштів і т. д. У лісовому господарстві зайнято десятки тисяч людей, ця галузь формує бюджет, особливо в гірських районах, і над ними повинен бути контроль. Ліс повинен бути під контролем, але спеціалістів. Хотілося б, щоб люди були вдячні лісничим, коли ходять до лісу по гриби, коли кидають дрова до печі та здійснюють ранкові пробіжки або піші прогулянки з дітьми лісом.

Василь ГОЛОВЕЙ, ужгородець, приватний підприємець:

— Багато чого мене турбує саме як приватного підприємця. Зокрема перехідний період, вихід «у білу», низька дохідність, нестабільність з нахилом у мінус, відтік кадрів,

Тішить поетапна зміна старої бюрократичної системи на сучасну, відкриту, технологічну (Prozorro, Opendata, кабінет підприємця). Вселяють позитив децентралізація, створення ОТГ, ремонт доріг, підняття свідомості людей.

Дуже хотілося б дешевих кредитів для бізнесу, можливостей брати активну участь у змінах рідного міста, створенні інкубатору та smart-простору для підприємців та активної молоді. Ми не маємо боятися перевірок, ми маємо працювати над тим, аби отримувати більше можливостей для реалізації ідей.

Мар’яна СУРМА, власниця крамниці екотоварів:

— Тішать діти, тішить те, що вже скоро увесь світ вбереться в ошатну атмосферу свята. Тішить, що сьогодні у нас є вибір абсолютно в усіх сферах життя. Неабияк радує, що мода на еко набирає обертів, і це неймовірно класно, що навіть у нашому невеликому за столичними мірками місті збігаються вектори модного та корисного.

Сумно, що багато людей досі відмовляються визнавати той факт, що майбутнє планети в наших руках. Що саме ми є джерелом шкоди, вкотре набираючи одноразових пакетів у супермаркеті, купуючи хутро, йдучи з дітьми у цирк з тваринами. Сумно від того, що люди досі недооцінюють самі себе і свої вчинки. Насправді все залежить від нас.