Краще поставити пам’ятник мандрівникам із України до Сибіру
Прочитав статтю Вадима Лубчака «Здоровий глузд переміг» (№1 від 9 січня 2013 року) щодо висловлення українських науковців проти встановлення пам’ятника Петрові Столипіну. Провина Столипіна не лише у його негативному ставленні до України та «столипінських краватках». Так, із 3,5 мільйона жителів європейських регіонів Росії (у тому числі 1,1 млн — із 6 губерній України) дорогою до Сибіру померло 30% дітей і 10% дорослих. Через відсутність агрономів, техніків тощо організованого відведення наділів землі не було, внаслідок чого орієнтовно 1 млн невлаштованих переселенців повернулися назад (дорогою також умирали). Ті, що залишилися, не могли звести кінці з кінцями. До того ж землю ділили не по душах, а по розрахунку на двір, що автоматично створювало армію безробітних. Тому 1909 р. уряд вирішив зупинити переселення «малопотужних» селян і ще частину їх повернути назад (надавалися проїзні пільги) і зробити ставку на міцного хазяйновитого мужика. В загальному підсумку 1912 року повернулося, наприклад, до Київської губернії 49,9% переселенців, до Харківської — 33,8%. Причому в Україні їх ніхто не чекав, а тим більше — землі було розділено.
Реформа Столипіна (прогресивна за офіційною думкою економічної науки та багатьох політиків) закінчилася смертю майже 1 млн європейців Росії, в тому числі 300 тис. українців (джерело: Великая реформа. — М,: Типограф. т-ва И. Д. Сытина, 1911. — т. 6. — 353 с.; Переселение в Сибирь. — М.: Изд-е Бюро Ю.-Р.-О.-З.-П. организации, 1913. — 193 с.). Приват-доценти, доценти і професори царської Росії в кожному з шести томів наукової праці («Великая реформа») звертають увагу на небезпечне загострення соціальної напруги, що була створена реформою, яка, на їхню думку, може до фундаменту знищити країну.
Ще майже на старті мандрівки до Сибіру орієнтовно 40 членів родини моєї бабусі Дарки (дівоче прізвище — Кужіль) в приміському районі міста Житомир захворіли на тиф, і нам до цього часу невідомо, хто лишився живим.
Може, краще поставимо пам’ятник мандрівникам з України до Сибіру, дорога до якого (як і дорога назад) вимощена їхніми кістками?
З повагою
М. КАЛІНЧИК, доктор економічних наук
Випуск газети №:
№13, (2013)Рубрика
Пошта «Дня»