Маніпуляторів свідомістю чекає крах

Відгук на статтю «Виборець — жертва PR-кратії» («День» № 7)

Відповіді на поставлені в статті запитання можна, по суті, звести до альтернативи: влада, яку обирає народ, — це його етичний вибір, чи влада — це мета певних груп у суспільстві, всі засоби досягнення якої, як відомо, гарні. Зокрема й брудні політтехнології, і, до речі, не лише в Україні чи в Росії. Щодо виборів у нас, звичайно, про етичний вибір говорити не доводиться. Про це не піклуються ні так звані впливові групи в суспільстві, ні більшість ЗМІ, ні навіть виборчий закон. А народ у своїй масі не виробив імунітету проти маніпулювання його свідомістю.

Наприклад, взяти хоча б референдум, що готується. Запропоновані запитання спричиняють суперечки, полеміку, неоднозначне ставлення політиків і академіків. Як же тоді відповісти на них народу? А дуже просто. Ти не знаєш? От і добре! Ми тобі підкажемо, як правильно голосувати. У цьому й полягає весь секрет маніпулювання свідомістю.

А яким був би етичний підхід? Звісно, на референдум винести одне, максимум два питання, які не вимагають спеціальної підготовки й співзвучні моральним критеріям народу. Ну, наприклад: «Чи стало вам краще жити за останні п’ять років?» Так. Ні. Адже суть виборної влади в тому, поліпшила вона життя більшості за час свого правління чи ні. Якщо ні — у відставку йдуть усі, хто причетний до вищої влади: Президент, депутати. Нехай потім розбираються між собою. Народ, довіривши їм владу, помилився. Має право. Замість такого підходу суть референдуму зводиться до «якщо проголосуєте «за» — будете жити краще». Тут доречно поставити скільки завгодно запитань.

Ще раз: тільки етичний підхід до вибору влади дає нашому суспільству надію постати з руїн. Усе решта — похідне, навіть її величність економіка.

Ну а маніпуляторів свідомістю, як тих, хто чинить свого роду насильство над психікою людини, чекає крах, у чому ми переконалися на прикладах новітньої історії.

З повагою, І. ГРИНКО, м. Полтава