«Ми всі вже як рідні»

Світлана ЮЩЕНКО, психолог, керівник центру соціально-психологічної реабілітації воїнів та членів їхніх родин, Чернігів:

— Найбільше порадувало те, що цього тижня якось зранку мій синочок встав, побіг до тата на кухню і подякував йому, що той правильно обрав маму, тому що вважає, що я його ангел-охоронець. Це надзвичайно зворушливо! Наснаги, сил і натхнення додали зустрічі з сім’ями загиблих чернігівських воїнів на «Родинному колі» — цей захід волонтери проводили спільно з департаментами ОДА. З більшістю родин я познайомилася ще рік тому як психолог. Цього разу ми всі вже були як рідні, важливо, що змінилося їхнє ставлення до багатьох речей. Наприклад, вони вже розуміють, що треба об’єднуватися, що вони самі мають зберігати пам’ять про своїх синів, допомагати тим, кого спіткало таке ж горе. Люди підходили зі словами вдячності, ділилися, що раніше не розуміли, в чому полягає робота психолога, розповідали про свої плани. Цікаво було спостерігати за малечею, яка отримала гарні подарунки. Дітки зустрілися зі Святим Миколаєм, побували на казковій виставі в обласному музично-драматичному театрі. Треба було бачити, як вони раділи, як світилися їхні оченята! Підтримка й турбота суспільства для них дуже важлива.

А засмутило те, що чиновники найвищого рівня в нашій державі поводяться, як шибайголови, привселюдно сваряться, б’ються. Знову і знову стає соромно за таку поведінку, адже вони представляють нашу країну перед світом.

 Володимир ОНИЩУК, голова ГО «Альтернатива», Корюківка:

— Цього тижня несподівано наша молодіжна організація «Альтернатива» взяла участь у всеукраїнській акції Спілки української молоді «Теплом зігріємо серця», ми дарували хороший настрій та подарунки діткам воїнів АТО. Із приємного: упродовж місяця маленькі корюківчани проявляли свої творчі здібності, працюючи над етновитворами в техніці народного малярства, ми проводили конкурс «Маленький маляр». До Святого Миколая підбивали підсумки, запросили всіх учасників на пригощання в місцевий ресторан. Це було чудове свято.

 Тетяна СИДОРЕНКО, письменниця, Ніжин:

— Було дуже приємно, що мою нову сьому книжку «Ігри з Іваном» було представлено в обласному центрі, що побувала у себе на малій батьківщини — Срібнянщині, у Вересаєвому краї, де теж розповідала про свій «бароковий роман». На цьогорічному літературному конкурсі «Коронація слова» моя книжка потрапила в номінацію «Вибір видавця», і завдяки цьому «Ігри з Іваном» побачили світ у Луцькому видавництві. Для мене як автора це дуже важливо. На зустріч із читачами в Срібному прийшли всі до одного мої колишні однокласники, котрі мешкають у райцентрі і з якими я разом навчалася 40 і більше років тому... Хтось один дізнався із соцмереж про мій приїзд, розповів іншим, і вони покинули все: поточні справи, домашні клопоти, господарство — і прийшли! Вони — мої крила! А засмутив пост у ФБ такого змісту: «За 22 мільярди доларів можна дати гарну освіту всім дітям нашої планети. Таку ж суму витрачає світовий військово-промисловий комплекс за 4,5 дні ведення війни...» Як-то кажуть, коментарі зайві.

 Олександр НАЗАРЕНКО, головний редактор районної газети «Наше слово», м. Мена, голова ГО «Асоціація регіональних ЗМI»:

— Чимало приємних вражень привіз із Харкова, де проводив тренінг для місцевих журналістів з висвітлення проблем вимушених переселенців із Криму та Донбасу. Сподобалося місто, в якому давненько не бував. Від моєї останньої поїздки у Харкові з’явилися цікаві та креативні місця. Центр міста вразив патріотичністю — багато синьо-жовтих кольорів. Приємно було спілкуватися з колегами. Область прифронтова, тема переселенців тут надзвичайно актуальна. Втішає, що журналісти Харківщини не байдужі до неї, що медіа-спільнота області налаштована патріотично, що з колегами легко знаходимо спільну мову. Таке спілкування додає оптимізму.

 Наталя ВОСКРЕСЕНСЬКА, член ГО «Самооборона Чернігівщини»:

— Прикрасила вдома ялинку, приготувала і запакувала новорічні подарунки для близьких, триває генеральне прибирання. Люблю в році, що минає, все привести до ладу, щоб розпочати Новий рік якнайоптимістичніше.

У волонтерській діяльності теж були приємні моменти. Їздили в село Олишівка, вітали дітей військовослужбовців зі святом Миколая, повезли для них подаруночки. Малеча була в захваті, і батьки — теж. І для нас, волонтерів, це найвища нагорода. Із неприємного: отримали рахунки на оплату теплопостачання за орендоване приміщення волонтерського центру. Дуже зіпсували настрій. За місяць треба сплатити близько 2000 грн. Це просто жах: де ж взяти ці кошти, як вирішити це питання?

 Оксана МIРОШНИЧЕНКО, доцент Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К. Ушинського, генеральний директор юридичної компанії «ТЕРРА»:

— Визначна подія в моєму житті — конкурс «Жінка року-2015», де я стала лауреатом. Звісно, ця яскрава подія запам’ятається надовго, таке буває раз у житті. Було багато привітань рідних, друзів, колег, знайомих і море квітів. Дуже хочеться, щоб така славна традиція мала продовження в майбутньому, адже у нас багато талановитих та мудрих жінок, які заслуговують на пошану, повагу і любов.

А ще минулий тиждень запам’ятався тим, що під стінами Верховної Ради пройшов страйк аграріїв, і завдяки цьому зберігся спеціальний режим ПДВ і спрощена система оподаткування. Це справжня перемога! А засмутило те, що нам час від часу треба виходити під стіни парламенту, щоби наші депутати нас почули.

У ці передсвяткові дні від усієї душі бажаю всім нам у Новому 2016 році миру, козацького здоров’я, наснаги для нових звершень, злагоди, достатку. Нехай Новий рік принесе нам радісні й щасливі моменти життя, щоб наші рідні, друзі, знайомі залишалися з нами.