«Нам є про що сказати...»

Редакцiє «Дня»!

Хоч би як там було, але ми, так зване «стадо баранів», є вашими споживачами (так у листі. — Ред.), і іноді з’являється бажання дати і своє резюме на той чи інший матеріал.

Ви ж не маєте можливості надати нам, «відлюдникам, які читають», так званій «черні», маленький куточок, зате надаєте таку можливість «професурі». А сказати нам є про що. І про так звану надуману «імплементацію», і про свободу слова, і про «касетний скандал», парламент, є ціла низка питань.

В одному з останніх номерів «Дня», наприклад, В’ячеслав Піховшек дає оцінку роботі Кабміну і прем’єра Ющенка. Тут можна де з чим погодитися, дещо і заперечити, але в принципі, можна зробити висновок, до якого «клану» належить і сам Піховшек — він сам розкрився.

Про так звану «свободу слова» поширюватися особливо не випадає: як було, так і є — слухання у Верховній Раді галочку поставили, а віз і нині там.

Телебачення і радіо як були однобокими, так і залишилися, плюс до всього ще з більшою ненавистю сприйняли всі те, що відбувається в Україні. Щоправда, в «Епіцентрі» 21. 01. 2001 р. показали гарний матеріал, коли ще живий Г. Гонгадзе ставить запитання Президентові: «Леоніде Даниловичу, де ж Ваша боротьба з «олігархами», яким чином міг покинути Україну Лазаренко? Чи Ви самі є членом цієї команди, якщо не ведете з ними ніякої боротьби?»

Навіть цей один «епізод» свідчить багато про що, такі запитання, так ще чинному Президенту, мені здається, крім Гії, не міг поставити жоден кореспондент України і навіть Росії.

Юристи «касетний скандал» тлумачать по-різному, а так звані «низи» кажуть, як сприймають усю цю інформацію: «Диму без вогню не буває». Тим більше, вже дуже багато збігів і підтверджень шановних у суспільстві людей, сум’яття силовиків та їхні неконституційні дії насторожують суспільство. І коли вже так звані «праві», «центристи» і «ліві» створили так звану «коаліцію» проти Президента — це вже сигнал про так звану структуризацію суспільства, і вести мову тут про якісь там соціологічні дослідження не випадає, все це просто «маразм». У цьому варіанті простежується «технологія» заспокоєння суспільства, просто кажучи, працюють підставні респонденти, вуличне, так зване «кишенькове телебачення», яке народові — «по барабану», і байдужість народу до пори до часу.

Багато хто міркує після всіх перипетій, що приголомшили Україну, чи буде існувати «парламентська більшість» після канікул. Як провісник, можу сміливо заявити: «парламентської більшості» не буде. Буде більшість конституційна, яка «належатиме» Кабміну тільки в тому випадку, якщо Ющенко визначиться нарешті і скаже своє вагоме слово. Якщо ж цього не станеться, то нас чекає цілковите безладдя до виборів у Верховну Раду.

Хочу нагадати давнє українське прислів’я: «У тихому болоті чорти водяться». Знати настрої людей — це одна справа, а фальсифікувати дані — це зовсім інша. Нехай буде і плюс, і мінус, свої висновки ми робимо самі, коли спілкуємося одне з одним, — словом, «натовп», а він непередбачуваний, тим більше, в ці важкі дев’ять років незалежності влади від народу.

Піти на розпуск парламенту можуть тільки вороги нашого суспільства, що іще не відбулося — це глухий кут, гріш ціна тим, хто має на меті такий варіант.

Анатолій Іванович МІНЕНКО,
безпартійний протягом 64 років
Бровари, Київська обл.

ВІД РЕДАКЦІЇ: Дотримуючись своєї традиції вислухувати різні точки зору, «День» запрошує читачів висловити свою думку з порушених питань (дискусії щодо ряду з них уже ведуться на сторінках нашої газети).

Телефон зворотного зв’язку з читачами: 414-91-26, відділ ЗМI та громадської думки