Не хочу бути патріотом на печі

Ольга КУТЬКО, другий курс:

1. Україна не є повністю вільною від міжнародних чинників. Взяти хоча б Росію — зараз вона є імпортером природної сировини, і Україна так чи інакше залежить від неї.

2. Мені потрібно дуже багато працювати, щоб вдосконалюватись для себе, а насамперед на користь своєї держави.

3. Усе залежить від людини, і вона сама творить своє життя. Якщо людина хоче бути бідною, то вона такою є.

4. Поширення української мови — це процес не загальнонаціональний, а кожної людини особисто — вона сама має вирішити, якою мовою їй розмовляти.

5. Я не хочу, щоб українські хлопці їхали до Чечні і воювали на боці Росії.

Сергій ЗЛЕНКО, третій курс:

1. Я вважаю, що Україна йде правильним шляхом, головне — з нього не збитися.

2. Потрібно не соромитись приходити на допомогу, не залишатися байдужим і не заважати тим, хто робить корисну справу для суспільства.

3. Мову потрібно розглядати у двох аспектах: як державну і як рідну. Українська мова затверджена як державна, і це є законним. А що стосується української мови як рідної, то людина сама повинна обрати для себе рідну мову.

4. Росії потрібно зрозуміти, що є дві цінності — людина і закон. У війні не повинні страждати мирні люди.

Наталія ГОЛОВЛЬОВА, другий курс:

1. Так, права у нас фактично є, але люди або не знають про них, або бояться ними користуватися. Якщо розглядати рух як явище, спрямоване до громадянського суспільства, то він є. По-перше, це, звичайно, українізація, по-друге, це спроби вдосконалення правової системи. І, по-третє, найважливіше — це активна діяльність молоді, а саме участь у молодіжних конференціях, у політичних партіях.

2. Спочатку хочу сказати, що я не маю на меті займатися якоюсь однією справою. Саме тому я обрала для себе юридичну освіту, бо вона мені здається універсальною. Людина з юридичною освітою може організувати свою власну справу, що я й намагатимуся зробити в майбутньому. А щоб цього досягнути, потрібно мати перед собою тверду мету і впевненість у собі.

4. За українську мову я зараз радію. Більшість людей уже зрозуміли, що вона наша рідна, і що потрібно говорити нею. Збільшився обсяг українських періодичних видань, але видається дуже мало творів українських письменників — і це наш мінус.

Олена МАТВІЙЧУК, третій курс:

1. Україна має бути вільною, і в наших руках довести це собі і нашим дітям. Ніхто, ніякі іноземні подачки не допоможуть нашій країні — тільки наш розум, наші серця, наші руки, бажання, віра і любов до батьківщини.

Наталія ШПАКОВАТА, перший курс:

2. Ставлю перед собою багато цілей і завдань. Можливо деякі з них зависокі і заважкі, але впевнена, що наполегливо й осмислено працюючи, я обов’язково досягну свого. Я мрію стати журналістом, а ще намагаюся ніколи не забувати, що я — українка.

3. Я вважаю, що замість того, щоб звинувачувати владу в своїй бідності, треба принаймні намагатися зробити щось самому. Менше критики, більше осмисленої праці, віри в майбутнє — і все буде гаразд!

Олександра ДЕЛЕМЕНЧУК, третій курс:

1. Наше суспільство є дивною та парадоксальною спільнотою, розірваною уявними «свободами», які насправді є проявом невігластва й обмеженості. Рівень же реальних свобод, властивих відкритому суспільству, — дуже низький.

2. Сценарії мого життя прості, як світ. Це намагання чогось досягти, бути чимось для себе та інших. Сценарій мого життя грунтується на майбутньому. А я лише частинка того невідомого, що зветься майбутнім.

3. «Комплекс бідності». Зойк за майбутнім породжує духовна бідність, тож починати суспільні реформи треба вже зараз, Процес знищення комплексів — річ тривала. Треба нам, напевно, трохи злоби, радісної і молодої, як наша держава.

Антон КУШНІР, другий курс:

1. Якщо казати про свободи, то потрібно розрізняти задекларований і реально існуючий стан речей. Свободи існують, але формально, оскільки існує бюрократична система. Вихід я бачу в реальній реформі органів влади та підвищенні правової освіти населення. Новий уряд та об’єднання демократичних сил у парламенті вселяють оптимізм. Однак не треба забувати, що стрижнем діяльності влади повинна бути національна ідея.

2. Я вважаю, що людина не може передбачити своє життя — дуже багато залежить від випадковостей. Але хочу мати таку роботу, яка б приносила задоволення мені, а державі — користь. Не хотілося б бути «патріотом на печі».

Тетяна РИМАРЕНКО, третій курс:

1. Україна ще не вийшла на рівень, достатній для забезпечення тих прав, які зазначені в Конституції. А що стосується руху України до громадянського суспільства — він настільки ж ефективний, як і рекламна кампанія «памперсів».

2. Мій принцип — не визнавати ніяких принципів. Кожна ситуація унікальна за своєю суттю, і оцінювати її за якимись принципами — боягузтво взяти на себе відповідальність за власні рішення.

3. Мова відроджується, а місто українізується. Поки будуть живі ентузіасти, які розмовляють українською мовою, — вона буде існувати.

Наталія МЕЗЕНЦОВА, третій курс:

5. Відносини Росії з Чечнею — це їх справи, але вбивство людей — це не гуманно, навіть для Росії.

Ольга ДОРОШЕНКО, перший курс:

1. В Україні не достатньо свободи, бо вона не відповідає демократичним нормам. А демократизувати країну може лише молоде покоління.

4. Влада створює умови для існування, і якими вона їх створить, такою і буде наша країна — бідною чи багатою. А духовна бідність залежить від виховання і світосприймання людини.

5. Росія повинна дати Чечні автономію. Ті люди, котрі хочуть незалежності, мають право її отримати.

Марія НЕМИЛОСТИВА, третій курс:

1. Якщо ми не мали свободи протягом всієї історії, то навряд чи ми її досягнемо за найближчі 10–15 років. Але те, що люди гуртуються, збираються в партії, блоки, то це вже добре, оскільки вони прагнуть однієї мети, одного ідеалу.

2. Я за психотипом — маршал Жуков, тобто я згуртовую людей і веду їх до спільної мети. Тому я вважаю, що в майбутньому моя робота буде пов’язана з високою посадою.

3. Якщо людина не відчуває себе бідною, то вона не є такою.

4. Українізація в Україні — це парадоксально! Якщо людина з молоком матері прийняла цю культуру, то вона від неї не відмовиться.

Леся МАТВІЙЧУК, другий курс:

1. Людина — член соціуму, і що соціум скаже, те й людина буде робити, а меншість завжди залишається в опозиції. Тому я не можу сказати, що людина є вільною.

2. Я хочу об’їхати всю земну кулю або відкрити нову планету.

4. Українізація здійснюється, все більше і більше людей повертаються до своїх традицій.

Геннадій КОРНЄВ, третій курс:

4. Популяризація здійснюється, але недостатніми методами. Потрібно покращити якість мови на радіо та телебаченні. Історія показує нам гарні приклади, але доведено, що історія нічого не вчить. А якщо говорити загально, то дія породжує протидію, в розумінні не мови, а режиму, тому українізація зараз, якщо б вона здійснювалася насильницькими методами, означала б зворотній процес русифікації 70-х років. Усе повинно йти природним шляхом, і завдання держави — лише стимулювати розвиток рідної мови і поваги до неї в суспільстві.