«Опора на позитивне»

Щорічно у 20-х числах вересня — чи не найголовніша подія Закарпаття — відзначення Дня Ужгорода. Цьогоріч святкування триватиме кілька днів, а наймасштабніша програма запланована на 22—24   вересня. Тут на гостів міста чекають три програми Заслуженого академічного Закарпатського народного  хору, концерти, фестивалі, віче, урочиста хода та багато інших розваг. Що ще тішить, а що турбує містян, ми вирішили розпитати у закарпатців.

Богдан АНДРIЇВ, міський голова Ужгорода:

— Завжди намагаюся бачити позитив у всьому. Радію, коли бачу, що результат виправдовує сподівання, що Ужгород оновлюється та розбудовується, ремонтуються дороги, школи, лікарні. Що у нас небайдужі люди, які щиро люблять місто, переживають за нього і «тримають у тонусі владу».  Звісно, мені як міському голові хотілося б одразу і негайно вирішити всі питання з ремонтами вулиць і будинків, замінити всі комунікації, побудувати велодоріжки, хоча б одну нову школу і бодай один дитсадок. Привести до ладу місто, щоб ужгородцям було комфортно, а туристи, яких з кожним роком дедалі більше приїжджає до нашого міста, могли насолоджуватися столітніми будинками, мощеними вуличками, соборами і їхали від нас із бажанням ще не один раз повернутися сюди. На жаль, усе і відразу не буває. Але працюємо, є бажання зробити багато хороших справ у місті. Хтось сказав: песиміст бачить проблему в кожному завданні, оптиміст — завдання у кожній проблемі. Я — оптиміст, і вірю, що все буде добре і в Ужгороді, і в нашій державі.

Тетяна ТЮШКА, вчитель початкових класів, волонтер Руху підтримки закарпатських військових:

— Що мене турбує? Тематика сумнівів і надій змінюється майже щодня від новини до новини. Хвилювало, що люди дедалі менше допомагають тим, хто потребує нашої допомоги. Однак 16—17 вересня вперше на Закарпатті київські волонтери провели семінар-тренінг з нашими колегами. І нові друзі, знання, ідеї, мрії знову ожили і дали певний позитивний поштовх.

Медична, освітня, пенсійна, судова реформи — теж зачіпають інтереси кожного із нас. Але сьогодні нашим першачкам, які беруть участь у пілотному проекті, привезли дуже багато різного дидактично-розвивального  матеріалу. І це не може не радувати, адже слова і обіцянки про інше ставлення до освіти не розходяться із реальними справами. З часом приходить розуміння, що твоя доля у твоїх руках. Не можеш уникнути проблеми —  зміни своє ставлення до неї.    

Iван СТРЯПКО, доцент кафедри політології і державного управління ФСН Ужгородського національного університету:

— Я дуже люблю свою родину, тому мене радують успіхи моїх дітей, моєї дружини. Напевно нема більшого щастя, як бачити їхні щасливі усмішки.

Як політолога мене турбує, що більшість людей продовжують очікувати на месію, який прийде до влади і все у країні поміняє, замість того, щоб самим працювати над змінами. Я розумію, що низький рівень життя робить людей більш схильними довіряти різноманітним популістам, але все ж хочеться, щоб люди були більш критичними та вимогливими.

Дар’я НОРОЖНОВА, інспектор патрульної поліції:

— Останнім часом з усього, що відбувається в моєму житті, навіть зі знаком «мінус», я навчилася знаходити й позитивні моменти. В педагогіці цей принцип називається «опора на позитивне». Наше життя надто різнобарвне, щоб ділити його лише на чорне та біле. Таким чином, у мене завжди є чому радіти: радість мені приносить моя робота, адже там я оточена чудовими людьми та маю можливість допомагати тим, хто цього потребує. Навколишній світ подарував нам неймовірної краси краєвиди, якими я не перестаю милуватися. Я вперше підкорила гори, а гори, в свою чергу, підкорили мене своєю мовчазною, величною красою. Поряд зі мною справжні вірні друзі та мої рідні, завдяки яким кожного ранку я прокидаюсь і готова для нових звершень.

Однак, і мене іноді спіткає мінорний настрій, бо, на жаль, світ недосконалий, і в ньому завжди є місце трагедіям, проблемам та лиху. Тоді я сумую і мої фейсбучні дописи пронизані ноткою печалі. Проте, як відомо, найтемніший час завжди перед світанком, тому маю надію, що і над Україною не перестане сходити ясне сонце, яке даватиме нам наснаги!