Патріотизм починається з відданості

Стаття дуже актуальна. Викликає виправданий інтерес. Дозвольте висловити свою думку з цього питання. Патріотизм починається з відданості. Звідси й мотиви поведінки, спонукальна причина, привід для відповідної дії з глибоких знань явищ, з віри і довіри, яка випливає з любові. «Геніальна природа» виявилася гранично «передбачливою», забезпечивши наших предків дорогоцінною властивістю — так званим рефлексом цілі, які відкрив академік Павлов.

Рефлекс мети — це інстинкт живої істоти до пошуку нового — нових знань, нової інформації. Чудово, що газета «День» регулярно, ввічливо закликає і сприяє читачам у підвищенні свого інтелектуального рівня. Газета воістину розвиває творчий інстинкт, що схоже на рефлекс мети.

Шановний Віталій Бажан у своїй статті ставить важливе питання. «Пройдуся» за вказаними автором пунктам-напрямкам.

Перше. Необхідно всіма методами й засобами (моральними і матеріальними) підносити, підвищувати авторитет учителя. Вчитель надає суспільству неоціненну послугу, роль учителя порівнянна хіба лишень із медиком... Я вважаю, що серед учителів слід частіше і більш зосереджено проводити предметні, соціально-наукові атестації, постійно діючі наукові семінари, відкриті уроки, майстер-класи заслужених педагогів перед рядовими вчителями, з обов’язковими обговореннями всієї аудиторії. Вони не мають бути лише формальними, до них слід залучати педагогів усіх рівнів, проводити їх мотивовано, із врахуванням цілей і завдань, що стоять перед школою в даний час. Від рівня навчально-виховної роботи з підростаючим поколінням у навчальних закладах залежить духовний, інтелектуальний рівень суспільства.

Для забезпечення нормального навчально-виховного процесу не можна перетворювати викладача на годинодавача: при малому годинному навантаженні — мала заробітна платня. Це призводить до зниження якості уроку, слабкої засвоюваності нових знань.

Без належного навчально-виховного процесу — не чекай успішного, високоморального суспільства!

Друге. Національно-патріотичне виховання. Виховання дитяти починається з родини. Колись серед українців людина, що не знала своїх предків, вважалася безрідною, вона навіть серед своїх найближчих друзів не мала авторитету. Звичай благородний — виховує чистоту роду, гідний наслідування, любові до малої Батьківщини.

Третє. Пропозиція — «Музика і спів з першого до 10-го класу» слід доповнити естетичним вихованням із широким використанням національних звичаїв, національних авторів минулого і сьогодення.

Четверте. Збільшення кількості годин для вивчення мов етносів своєї країни. Взаємозв’язок із культурами споріднених етносів.

П’яте. Людина, що не знає своєї історії та своєї батьківщини, не матиме громадянської позиції! Вона повинна починатися з широкого охоплення історичних даних рідного краю, вкладу вчених, робітників, діячів літератури і мистецтва, наших аграріїв, новаторів виробництва, успішних, дбайливих господарників, заслужених спортсменів, винахідників, роль наших стратегів у минулих війнах, про творців розумного, які ставали рушіями для інших.

Торкаючись підготовки кадрів для інших галузей будь-якого напрямку, особливу увагу слід приділити профорієнтаційній роботі.