Сідати за стіл і домовлятися
Я, житель Сходу України, вражений тим, як місцеві власті та деякі партії розривають Україну на Схід і Захід, і те саме роблять регіональні державні ЗМІ. У нас у Луганську три загальнонаціональні канали: УТ-1, «Інтер», «1+1», і якщо вони загальнонаціональні, то незалежно від форми власності повинні вести політику загальнодержавну. Якщо немає такого закону, його треба терміново прийняти, й ніякі комерційні інтереси тут враховуватися не повинні. На всіх телеканалах обвинувачують опозицію в усіх гріхах нинішнього становища. Якщо винувата в усьому опозиція, то дайте мені почути це від неї, а не від опонентів. І я хочу чути всіх — і одну, й другу сторони — і робити самому висновок і голосувати. Тому спасибі газеті «День» і Ларисі Івшиній — це державна в широкому розумінні цього слова газета, що багато робить для формування політичної нації.
Нещодавно відбулися парламентські вибори в Росії. Там праві не програли (їх там не зовсім коректно називають правими). Праві в Росії — це ЛДПР Жириновського та «Родина» Рогозіна. «Єдинороси» — це бюрократія Путіна, а комуністи — це ліві. Усе це в Росії є, але біда в тім, що всі ці партії й об’єднання існують з дозволу Кремля. І я боюся, що й у нас готують подібне, але в нас буде капітал — у центрі, ліворуч — партноменклатурна КПУ, а праворуч — «філії» капіталу. Буде так само без опозиції, як і в Росії. Тому й політреформу, й обрання президента парламентом — усе це ще дуже рано робити в Україні. Це все одно, що 12-річного хлопця примусити вести рівноправний бій з Тайсоном.
Ще одна проблема — бідність. Нехай влада говорить правильні слова про економічне зростання, але якщо в країні 70% бідних, це мало їй допомагає. Висновок — треба розвивати економіку на основах конкуренції, тоді буде й середній клас, що підтримує владу, й податки, й чесна конкуренція, й незалежна судова влада. Якщо підемо цим шляхом, то через п’ять років ситуація кардинально зміниться на краще.
А владі й опозиції (крім комуністів) треба сідати за стіл переговорів і домовлятися. І там, і там є розумні люди, чому ж не домовитися, щоб не було, як у Грузії та Росії. Шлях відкритих переговорів буде на користь державі й громадянському суспільству. Моя пропозиція: нехай наші ЗМІ візьмуть на себе організацію «круглого столу» переговорів у суспільстві. І «День» може бути в числі перших. Тоді через 15—20 років у історії України буде записано, що ЗМІ, а особливо — газета «День», сприяли єднанню української політичної нації.
