Вдячності благородна сила

Понад 20 років у столиці України діють земляцтва, що гуртують киян, які народилися в різних регіонах. Що покликало цих людей об’єднатися в громадські організації? Передовсім, почуття вдячності краю, де вони побачили світ, бажання надати своїй батьківщині посильну допомогу. Гуртом, звісно, це робити легше.

Серед найпродуктивніших — Волинське братство. Йому цьогоріч виповнилося 20 літ! На рахунку міжнародного громадського об’єднання — сотні благородних справ. Ось і нещодавно, в День Конституції України, з ініціативи та реального сприяння Волинського братства у смт Старий Чорторийськ відкрито меморіальну дошку землякові — українському дипломатові Антону Бутейку. Встановлено її на фасаді середньої школи, яку колись закінчував відомий дипломат і державний діяч.

У церемонії відкриття взяли участь односельці, представники Волинського братства, гості, родичі. Надзвичайний і Повновжний посол України О. Моцик окреслив професійний шлях Антона Бутейка від стін цієї звичайної сільської школи — до Організації Об’єднаних Націй, де відомий дипломат представляв Україну, захищаючи її інтереси. А президент Волинського братства академік Микола Жулинський у своєму виступі закцентував увагу на тому, що Антон Бутейко був одним із розробників Основного закону — Конституції України, коли працював у Верховній Раді. Він, будучи в так званому — Конституційному центрі, виборював кожну прогресивну статтю, кожен рядок, що працював на Україну.

Директорка школи О. Брик зазначила, що меморіальна дошка при вході до навчального закладу буде нагадуванням кожному учневі, що доля кожного — в його руках! Вона разом із представниками місцевої влади поділилася ідеєю створення в стінах Старо-Чорторийської школи меморіального музею Антона Бутейка та інших історико-героїчних постатей, які народилися в цьому древньому краї.

Другою важливою акцією Волинського братства, започаткованою на своїй батьківщині, стало проведення Першого пісенного фестивалю «Пісні про Волинь», який віднині буде проводитися щорічно в Шацькому санаторії «Лісова пісня». Всього було виконано 27 самобутніх пісень. Лауреатами стали ансамбль «Волиняни», «Лісова пісня», тріо «Мальви» та Ганна Маковська.

Гран-прі фестивалю отримала відома пісня Степана Кривенького «Волинь моя», яка вже стала своєрідним народним гімном волинян усього світу.

Голова Волинського братства Сергій Шевчук запевнив, що невдовзі на честь Степана Кривенького буде встановлено барельєф на стіні офісу Волинського братства в Києві на вулиці Ярославів Вал.