Звідки другий генпрокурор?
Ще раз про правовий формалізмГазети, радіо і телебачення повідомили, що відставлений генпрокурор акуратно до 9.00 приходить на роботу. Трудове завзяття громадянина Піскуна викликало у країни божевілля, схоже на те, що продемонструвала в культовому фільмі «Іван Васильович міняє професію» дружина управдому Бунши І. В. Коли їй пред’явили двох рівнославних Іванів Васильовичів, вона відмовилася від вибору, а на провокаційне міліцейське запитання: «Так что ж, виходить, у вас тепер два мужа?» з явною хтивістю відповідала: «Выходит, что два».
З такою ж хтивістю наша преса повідомляє про пікантну ситуацію «двох прокурорів». Тим часом, якщо дотримуватись букви трудового права — а саме на цьому наполягав (і правильно робив!) Піскун, — то всякий звільнений працівник чи двірник, чи генпрокурор відновлюються на роботі наказом роботодавця, який останній видає на виконання рішення суду (в трудових спорах рішення суду першої інстанції підлягає негайному виконанню, хоча й може бути оскаржене). А якщо не видає, то це означає, що рішення суду (який відновив Святослава Піскуна на посаді. — Ред. ) добровільно не виконується. І працівник не вважається відновленим. Йому йде оплата вимушеного прогулу, стаж тощо, але доти, доки роботодавця не змусять виконати рішення суду (для цього існує служба судових виконавців), ані двірник, ані Генпрокурор не є діючими. Я щось не чув, щоб Президент підписав указ про відновлення громадянина Піскуна на посаді — з відповідним записом у трудовій книжці. Звідки другий генпрокурор?
Негарно, звичайно, що Президент не виконує рішення суду. Я би порадив главі держави вчинити суворо формально: сьогодні відновити, а завтра знову звільнити. І так доти, доки Піскуну на набридне порівнювати себе з двірником.